Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по систематике растений (Таня Малкова....docx
Скачиваний:
82
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
326.2 Кб
Скачать

Родина тонконогові (злакові) - poaceae (gramineae)

Вітрозапильні однорічні трави, деревоподібні і кореневищні багаторічники, рідше напівчагарники і чагарники. У однорічників коренева система мичкувата для багаторічників звичайне кореневище. Надземні пагони галузяться при основі - у зоні кущіння. Стебло циліндричне, із здутими вузлами. Міжвузля здатні до вставного росту, виповнені (кукурудза, сорго, цукрова тростина) або порожнисті (соломина). Листки почергові, лінійні, з паралельними жилками, довгою піхвою - відкритою або закритою. При переході пластинки в піхву є плівчастий язичок, волоски або парні вушка. Елементарні суцвіття - колоски. Вони зібрані в складний колос, волоть, несправжній ко­лос - султан або китицю. Квітки розміщуються по одній чи по декілька у виїмках або виступах осі колоска Кожен колосок оточений 1-2, рідше декількома колосковими лусочками. Квітки дрібні. У кожної квітки наявні 2 або більше квіткових лусок. Нижня найчастіше з гострим остюком різної довжини. Листочки оцвітини редуковані до двох плівчастих лодикул. Тичинки з довгими тичинковими нитками. Зав'язь одногнізда, приймочка частіше 2-пірчаста.

Клас Однодольні Родина АСФОДЕЛОВІ – ASPHODELACEAE Родина ЦИБУЛЕВІ - ALLIACEAE

Алое деревовидне – Aloe arborescens

Цибуля городня – Allium cepa

Часник городний – Allium sativum

Життєва форма

На батьківщині - у країнах Південної Африки - деревовидний вічнозелений листковий сукулент, висотою понад 3 м. Вирощується як кімнатна декоративна рослина, культивується як лікарська.

Дво- або трирічна рослина

Дво- або багаторічник зі стійким специфічним запахом і пекучим смаком, подразнює оболонки очей та носа

суцвіття

Верхівкова китиця 0,5-1,0 м, з приквітками.

Зонтик кулястий, багатоквітковий, густий, спочатку в перетинчастому чохлі.

Зонтик з плівчастим, видов-жено-гострим покривальцем і повітряними цибулинками - "дітками".

стебло

Вузли стебла зближені, із залишками плівчастих відмерлих листкових піхв; на верхівці стовбура та пагонів - листкові розетки.

На третьому році утворюється товста, порожниста, зі здуттям посередині квіткова стрілка завдовжки 30-80 см.

Квіткова стрілка довжиною до 60 см, угорі зігнута.

листок

Листки до 70 см завдовжки, мечовидні, жолобчасто увігнуті, стеблообгортні, м'ясисті, з восковим нальотом, край виїмчастий, із шипуватими зубцями.

На першому році формується невелика прикоренева розетка піхвових, дудчастих, м'ясистих листків та проста, плівчаста цибулинка. На другому році цибулина стає великою, округлою, овальною або циліндричною, вкритою жовто-золотавими, білими або фіолетовими твердими лусками.

Листки піхвові, лінійні, плоскі.

квітка

Квітки вузькодзвоникуваті, червоні або оранжеві, двостатеві і стерильні (на верхівці суцвіття).

Квітки з приквітками, оцвітина вільнолиста, широкодзвоникувата, зеленкувато-біла. Стовпчик прямий, коротший за тичинки.

Квітколистки оцвітини до 3 мм довжиною, білуваті, іноді рожеві. Нитки внутрішніх тичинок розширені.

плід

Плід - циліндрично-тригранна коробочка, що відкривається стулками.

Плід – кулясто-тригранна коробочка. Насіння 6, дрібні,чорні.

Плоди і насіння не утворюються, розмножується вегетативно - "зубками".

Коренева система

Кореневище.

Мичкувата.

Цибулина складна, з 7-30 цибулинок-"зубків", розміщених під загальним лускатим чохлом.

Клас Однодольні Родина КОНВАЛІЄВІ – CONVALLARIACEAE Родина БРОМЕЛІЄВА - BROMELIACEAE

Конвалія звичайна – Convallaria majalis

Купина пахуча – Polygonatum odoratum

Ананас посівний – Ananas sativus

Життєва форма

Багаторічник висотою 15-30 см.

Багаторічник висотою 20-50 см.

Багаторічна трав'яниста рослина.

суцвіття

Квіткова стрілка ребриста, несе довгу, пухку, однобічну китицю.

Однобічна китиця.

Суцвіття верхівкове, головчасте, велике, з яскравими покривними листками.

стебло

Стебло прямостояче або дуговидно зігнуте, ребристе, голе.

Стебла вкорочені. Квітконосне стебло розвивається на 2-3-й рік.

листок

Нижні листки пагонів видозмінені до плівчастих лусок; прикореневих листків 2, іноді 3, вони великі (10-12 см завдовжки, 4-8 см завширшки), цілісні, еліптичні або широкоеліптичні, звужені в черешок, що переходить у піхву, яскраво-зелені, шкірясті, з сизуватим нальотом. Приквіткові листочки маленькі, плівчасті, шиловидні.

Листки почергові, нижні - лускуваті, решта - продо-вгувато-широкоеліптичні, напівстеблообгортні, спрямовані в один бік.

Листки у розетці прості, лінійні, гострозубчасті по краю.

квітка

Квітки пониклі, запашні, білі, кулясто-дзвоникуваті, шестизубчасті. Тичинки і стовпчик коротші за оцвітину.

Квітки по 1-2 у пазухах листків, на довгих квітконіжках, пониклі. Оцвітина зеленувато-біла, трубчаста, без перетяжки над зав'яззю. Пиляки тичинок стріловидні.

Квітки червоні, цвітуть один день.

плід

Плід – червона куляста ягода з трьома насінинами.

Ягоди темно-сині, кулясті, з довгими плодоніжками.

Супліддя великі, соковиті, з розеткою.

Коренева система

Кореневище повзуче, довге, тонке, розгалужене, з численними додатковими коренями. .

Кореневище горизонтальне, товсте, м'ясисте, з перетяжками й округлими вдавленнями (печатками) від відмерлих пагонів.

Клас Однодольні Родина БАНАНОВІ – MUSACEAE Родина ТОНКОНОГОВІ – POACEAE (GRAMINEAE)

Банан загострений – Musa acuminata

Жито посівне - Secale cereale

Кукурудза звичайна (маїс) - Zea mays

Життєва форма

Багаторічна трав'яниста рослина тропіків і субтропіків. Розмножується вегетативно.

Вирощується як одно- або дворічна (озима) культура. Надземні пагони численні, галузяться у вузлах кущіння.

Однорічник.

суцвіття

Волоть.

Складний колос лінійний, дворядний, з двоквіткових, сидячих колосків.

Чоловічі двоквіткові колоски зібрані у верхівкову волоть, мають широкі, загострені, пухнасті колоскові луски. Жіночі одно-квіткові колоски утворюють щільні пазушні початки, обгорнені блідо-зеленими піхвовими листками.

стебло

Кореневище велике, від нього щорічно відростає тонке стебло, покрите листковими піхвами.

Соломина гнучка, висотою 60-300 см, з 5-7 вузлами та сизим восковим нальотом.

Стебло виповнене, у нижній частині здерев'яніле, з надземними додатковими коренями-підпорками.

листок

Листки довжиною до 2 м, розташовані пучком, цілісні, але легко розриваються вітром. Від вираженої середин-ної жилки відходять паралельні бічні

Перший справжній листок сходів червоний. Листки з довгою трубчастою відкритою піхвою та коротким, притупленим, зубчастим язичком.

Листки широколінійні, з хвилястим краєм, короткою, широкою, відкритою, розщепленою піхвою і прозорим, коротким язичком.

квітка

Суцвіття волотеві, зі щільними покривними листками, полігамні: нижні квітки жіночі, плодоносні:серединні двостатеві, безплідні; верхні – чоловічі.

Нижні колоскові луски шкірясті, зелені, з шиловидним остюком. Зовнішня квіткова луска з щетинистим кілем, що переходить у довгий остюк, а внутрішня - плівчаста, тупа, війчаста. Лодикули склоподібні, торочкуваті по краю. Тичинок три, з крупними пиляками та спочатку короткими, а потім видовженими тичинковими нитками. Приймочки пірчасті.

Квітки одностатеві, рослини однодомні. Колоскові луски м'ясисто-хрящуваті, квітки з дуже маленькими плівчастими лусочками, приймочка на довгому нитковидному стовпчику. Зернівки зубо-видно-клиновидної форми, різноманітного забарвлення, багаті олією, крохмалем, вітамінами групи В.

плід

Плід ягодоподібний, зігнутий серповидно, зі шкірястим жовтим оплоднем (він складає 40% плоду) та мучнистою, солодкою пульпою без насіння чи з зачатками насіння.

Зернівка видовжено-циліндрична, стиснута з боків, на верхівці опушена.

Разом з розрослою віссю утворюють супліддя качан, або початок.

Коренева система

Кореневище велике.

Мичкувата.

Мичкувата.

Клас Однодольні Родина ТОНКОНОГОВІ – POACEAE (GRAMINEAE)

Овес посівний (о.звичайний) - Avena sativa

Пирій повзучий - Elytrigia repens (Agropyron repens)

Пшениця м'яка (п. літня) - Triticum vulgare (Т. aestivum)

Життєва форма

Багаторічна трав'яниста рослина тропіків і субтропіків. Розмножується вегетативно.

Вирощується як одно- або дворічна (озима) культура. Надземні пагони численні, галузяться у вузлах кущіння.

Однорічна культура.

суцвіття

Волоть.

Складний колос лінійний, дворядний, з двоквіткових, сидячих колосків.

Складний колос багатоквітковий, пухкий, 4-гранний.

стебло

Кореневище велике, від нього щорічно відростає тонке стебло, покрите листковими піхвами.

Соломина гнучка, висотою 60-300 см, з 5-7 вузлами та сизим восковим нальотом.

Соломина тонка, 100-120 см завдовжки .

квітка

Суцвіття волотеві, зі щільними покривними листками, полігамні: нижні квітки жіночі, плодоносні:серединні двостатеві, безплідні; верхні – чоловічі.

Нижні колоскові луски шкірясті, зелені, з шиловидним остюком. Зовнішня квіткова луска з щетинистим кілем, що переходить у довгий остюк, а внутрішня - плівчаста, тупа, війчаста. Лодикули склоподібні, торочкуваті по краю. Тичинок три, з крупними пиляками та спочатку короткими, а потім видовженими тичинковими нитками. Приймочки пірчасті.

Колоски 2-5-квіткові, розташовані по обидві сторони осі. Колоскових лусок 2, вони шкірясті, здуті, яйцевидно-ланцетні, із зубцюватим кілем, коротким остюком або без нього (безості сорти).

плід

Плід ягодоподібний, зігнутий серповидно, зі шкірястим жовтим оплоднем (він складає 40% плоду) та мучнистою, солодкою пульпою без насіння чи з зачатками насіння.

Зернівка видовжено-циліндрична, стиснута з боків, на верхівці опушена.

Зернівка коротка, товста, бочковидна, склоподібна, біла або коричнева, з чубком.

Коренева система

Кореневище велике.

Мичкувата.

Мичкувата.

Клас Однодольні Родина ТОНКОНОГОВІ – POACEAE (GRAMINEAE) Родина АРОЇДНІ - ARACEAE

Рис посівний - Oryza sativa

Чаполоч пахуча - Hierochloe odorata

Лепеха звичайна (аїр тростиновий, а. звичайний) - Acorus calamus

Життєва форма

Одно- або багаторічна волого-, тепло- і світлолюбна культура.

Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина з приємним запахом.

Багаторічник висотою 80-120 см.

суцвіття

Суцвіття -розлога волоть.

Волоть колосків розлога, з тонкими гладенькими гілочками.

Суцвіття - початок, з довгим лінійним покривалом.

стебло

Стебла розгалужені, тонкі, 50-200 см завдовжки.

Стебла висхідні, голі, гладенькі, 30-80 см заввишки.

Жолобовидні стебла однобічно-сплющені, ребристі.

листок

Листки почергові, лінійні з довгою піхвою.

Листки почергові, зісподу голі, зелені, зверху - сіро-зелені; на неплідних пагонах - лінійні, загострені; на квітконосних пагонах - ланцетні (1-3 см завдовжки), з видовженими, гладенькими або шорсткими піхвами. На межі пластинки і піхви є маленький загострений язичок.

Листки цілісні, мечовидні, довжиною до 120 см, яскраво-зелені, зібрані на відгалуженнях кореневищ.

квітка

Колоскових лусок чотири, колоски одноквіткові. Нижня квіткова луска біла, плівчаста, охоплює зав'язь, твердіє і зберігається при плодах. Тичинок 6.

Квітки зібрані по три у дрібні, яйцевидні, трохи стиснуті з боків, золотисто-бурі колоски. Серединна квітка колоска двостатева, бічні - чоловічі. Колоскові луски шипуваті, по краю з довгими війками. Нижні квіткові луски в чоловічих квітках шкірясті, по краю війчасті, з коротким остюком, що виходить біля верхівки або із середини спинки.

Квітки дрібні, з 6-член-ною плівчастою, зеленкувато-жовтою оцвітиною. Приймочка сидяча.

плід

Зернівка.

Червонува та суха ягода

Коренева система

Мичкувата.

Кореневище.

Кореневище велике, до 3 см у діаметрі, повзуче, звивисте, з листовими рубцями, рожеве чи жовто-зелене. .

Ситуаційні завдання

1. Багато видів орхідей є типовими рослинами вологого тропічного лісу. Вони поселяються на інших рослинах, переважно деревовидних, самостійно харчуються, але не паразитують. Їх називають:

А. Епіфітами

B . Ефемероїдами

С. Ефемерами

D. Паразитами

Е. Напівпаразитами

2.При дослідженні листка Convallaria majalis, який має пластинку ланцетовидної форми з цілісним краєм і дуговим жилкуванням, під мікроскопом на поверхносному препараті виявлені прозенхімні клітини епідерми, між якими розміщуються дві бобовидні замикаючі клітини продихів розміщені паралельними рядами. Це дозволяє зробити припущення, що досліджуваний об’єкт належить до класу …..

А. однодольні

В. гінкгові

С. дводольні

D. гнетові

Е. саговникові

2. На слайді зображена Convallaria majalis. Назвіть частини рослини, за допомогою яких проходить вегетативне розмноження.

А. кореневище

В. вуси

С. коренебульби

D. підземні бульби

Е. листкові черешки

3. При екологічному моніторингу міських околиць не виявлені лишайники, що свідчить про .

А. Хімічне оточення

В. Надлишок вологи

С. Недолік живильних речовин

D. Недолік вологи

Е. Недолік освітлення

САМОСТІЙНА РОБОТА ПО ТЕМАМ: BOДOPOCТI (ALGAE); ГРИБИ (FUNGI, MYCOTA); МОХИ (BRYOPHYTA;) Відділи Плауноподібні Lycopodiophyta, Хвощеподібні – Equisetophyta, Папоротеподібні - Polypodiophyta (Pterophyta)

BOДOPOCТI (ALGAE) — надзвичайно різноманітна i численна (понад 35 тис. видів) неформальна, еколого-біологічна група фотоавтотрофних, зрідка автотрофно-гетеротрофних сланевих (таломних) организмів, життя яких пов'язане здебільшого з водним середовищем. Всебічним вивченням водоростей займаеться наука альгология.

Тіло водоростейслань, або талом (лат. thallos — пагін, зелена гіка), мікро- чи макроскопічних poзмірів, частіше без справжніх тканин, не розчленоване на органи, а іноді диференційоване на структури, схожі зовні на стебла, листя i навіть плоди.

За рівнем організації та структурою слані водорості бувають:

  • неклітинні (сифональні);

  • клітинні (одноклітинні; багатоклітинні нитчасті та розчленовані);

  • колоніальні - колонії одноклітинних або багатоклітинних водоростей.

За умов i способів життя водорості поділені на три екологічні групи:

1.Boдоростi, що живутъ у воді прісних водойм, морів, океанів, льодовиків (кріофтон), термальних джерел (термофітон). Ti, що живуть у товщі води на глибині до 100 м, складають фітопланктон; прикріплені до донного субстрату водорості утворюють фітобентос; водорості обростання складають перифітон, a тi, що плавають на поверхні, - фітонейстон.

2. Boдорості, що живуть поза водою: наземні водорості - аерофітон, які обростають вологі предмети, дерева, буддівлі; грунтові водорості - фітоедафон.

3. Boдорості-симбіоти - автотрофні компоненти лишайників, інфузорій, гідр, черв'яків.

Тому відносять прокаріотичні синьозелені водорості (відділ ціанобактерії) до царства Bacteria, а решту відділів водоростей - до царства Protista (еукаріотичні одно- або багатоклітинні організми, не диференційовані на тканини та органи). Існує і така точка зору, згідно з якою різні групи водоростей одержують ранг окремих царств. Більш одностайно систематики розрізняють 10 класів: водорості синьозелені - Cyanophyceae, червоні - Rhodophyceae, зелені - Cldorophyceae, золотисті - Chrysophyceae, жовтозелені - Xanthophyceae, діатомові - Bacillariophyceae, бурі - Phaeophyceae, динофіцієві - Dinophyceae, криптофіцієві - Cryptophyceae, евгленофіцієві -Euglenophyceae.

Деякі водорості (спіруліна, ламінарія, фукус та ін.) є цінною лікарською сировиною, постачають високомолекулярні спирти маніт та сорбіт, які входять до складу ліків і продуктів харчування для діабетиків. З окремих видів морських водоростей отримують замінники крові, антибіотики, адаптогени та імуностимулятори (Spirulina), препарати для лікування гіпертиреозу, променевої хвороби, серцево-судинних, шлунково-кишкових, онкологічних захворювань (Sargassum, Laminaria), ожиріння, запорів тощо.

Лікувальні грязі, складовою частиною яких є водорості та донні відкладення сапропелі, застосовуються в бальнеотерапії - грязелікуванні. На території України джерелами грязей є Мойнакське озеро в Євпаторії та Хаджибейський лиман біля Одеси.

Медицина різних народів користується водоростями при лікуванні атеросклерозу, рахіту, цинги, гіпертонії, золотухи, ревматизму, глистяних інвазій, хвороб щитовидної та підшлункової залоз, кашлю, запалень, ран, подагри, кишкових та венеричних захворювань тощо.