- •2. Пізнання природи людської індивідуальності..............................................36
- •3. Загальні принципи диференційного аналізу..............................................50
- •4. Диференційні характеристики пізнавальних процесів................................59
- •5. Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість..................................................................................................................80
- •6. Координати індивідуальності людини – темперамент.................................90
- •7.Типологія темпераменту в диференціальній психології.............................110
- •8. Здібності та інтелект.........................................................................................125
- •9.Особистість: диференційно-психологічний аспект.....................................138
- •10. Конституційний фактор індивідуальності.................................................155
- •11.Стильові особливості індивідуальності.......................................................175
- •12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції...............188
- •13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок..........................................198
- •14. Критерії відмінностей між соціальними групами.....................................220
- •14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами.......................................220
- •15. Різні полюси виду homosapiens: раси та етноси.................................231
- •16. Правила без виключень.................................................................................243
- •17.Феномен креативності в диференційній психології..................................252
- •18. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій.........................................................................................................................266
- •Передмова
- •Диференціальна психологія: основні поняття
- •1.1. Передумови вчення про відмінності між людьми
- •Життєві спостереження і психологія здорового глузду
- •Вимоги практики
- •Науковий аналіз фактів і перші експерименти
- •1.2. Диференціальна психологія — право на незалежність
- •Концептуальні інтерпретації: навколо цілей, завдань і методів
- •Міфологія диференціальної психології
- •Теоретичні установки і методологічні пастки
- •1.3. Універсальні дихотомії людинознавства: диференціально-психологічний аспект
- •1.4. Ієрархічна структура суб'єкта взаємодії зі світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність
- •1.5. Диференціально-психологічна парадигма у вивченні людини
- •1.6. Внутрішній і зовнішній статус диференціальної психології
- •Пізнання природи людської індивідуальності
- •2.1. Взаємодія середовища і спадковості.
- •2.2. Сучасне розуміння спадковості і середовища
- •2.3. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •2.4 Диференційна психологія як наукова база психології індивідуальних відмінностей.
- •2.5. Спеціальна теорія індивідуальності
- •3. Загальні принципи диференціального аналізу
- •3.1 Принцип реалізації формального підходу
- •3.2 Принцип інтегрального аналізу
- •3.3 Принцип взаємозв'язку інтра- та інтеріндівідуальних закономірностей
- •3.4 Принцип взаємодії ендо- та екзофакторів у детермінації відмінностей.
- •3.5. Принцип вимірюваної та статистичної оцінки досліджуваних явищ.
- •4.Диференціальні характеристики пізнавальних процесів
- •4.1. Дослідження сенсорної сфери новонароджених.
- •4.2. Диференційні характеристики відчуттів та сприймань.
- •4.3. Стильові характеристики мислення.
- •4.4. Диференційні характеристики уяви.
- •4.5. Типи уваги та пам’яті.
- •10. Диференційні характеристики уяви.
- •Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість.
- •5.1. Патерни емоційної взаємодії
- •5.2. Емоційні переваги, реакції та стилі.
- •5.3. Емоційні та неемоційні суб’єкти
- •5.4. Індивідуальні особливості регуляції і саморегуляції
- •5.5 Стиль мовлення: Як ми говоримо?
- •5.6. Стильові особливості свідомості
- •6. Координати індивідуальності людини - темперамент
- •6.1. Загальне поняття про темперамент.
- •6.2. Основні компоненти темпераменту.
- •6.3. Історичний аналіз темпераменту.
- •Гуморальні теорії
- •Морфологічні теорії
- •Нейродинамічні теорії
- •Факторні теорії темпераменту
- •Про темперамент з погляду вищої нервової діяльності
- •6.4. Темперамент у структурі особистості
- •7.Типологія темпераменту в диференціальній психології
- •7.1. Історичні аспекти вчення про темперамент
- •7.2. Індивідуальні особливості особистості.
- •7.3. Дослідження і. П. Павлова про чотири основні типи нервової системи
- •7.4. Особливості розумової діяльності
- •7.5. Класифікація к. Леонгарда
- •8.Здібності та інтелект
- •8.2. Iq і здібність до навчання
- •8.3. Формальний аналіз інтелекту: від загального чинника до ієрархічних моделей
- •8.4.Стійкість інтелектуальних вимірювань
- •8.5. Спадковість і середовище в детерміації інтелектуальних відмінностей
- •8.6. Інтелект в структурі індивідуальних властивостей
- •9. Особистість: диференціально-психологічний аспект
- •9.1 Початок формування людської особистості
- •9.2.Концепції особистісних рис
- •Екстраверсія/Інтроверсія
- •Активність / Соціабельність /Емоційність
- •Тривожність
- •Сором’язливість
- •9.3.Теорії особистісних факторів: три, шістнадцять, п’ять
- •Велика п’ятірка: лексична модель
- •П’ять чинників: психометрична модель
- •9.4. Нейропсихологічна інтерпретація особистісних параметрів
- •9.5. Інтра - і інтеріндивідуальний статус особистості
- •10. Конституційний фактор індивідуальності
- •10.1. Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер
- •10.2. Типологія людини. В. Шелдон
- •10.3. Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями людини. Дж.Таннер
- •11. Стильові особливості індивідуальності
- •11.1. Поняття життєвого стилю в психології
- •11.3. Поняття психологічного подолання (coping strategies) і його варіації
- •11.4. Поняття когнітивного стилю в психології індивідуальності
- •11.5. Стиль життя і самоактуалізація
- •12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції
- •12.1. Статеві відмінності і статево-рольова поведінка
- •12.2. Деякі аспекти статевої диференціації
- •Специфіка статі в пренатальному періоді розвитку
- •Статева ідентифікація у малюків
- •Хлопчики і дівчатка в період дозрівання
- •Юнаки і дівчата в період молодості
- •Чоловіки і жінки в період дорослості
- •12.3. Фактор статі і психіка
- •Статеві відмінності в період дорослості
- •Інтелект
- •Мовні здібності
- •Реакції на стрес
- •Особистісні зміни
- •12.4. Соціальні стереотипи: справжні чоловіки і жінки
- •12.5. Яка реальність приховується за стереотипами?
- •13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок
- •14. Критерії відмінностей між соціальними групами
- •14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами
- •14.2. Екологія індивідуального розвитку
- •14.3. Сімейне середовище в контексті класових відмінностей
- •14.4. Вплив статусного рівня на інтелект
- •14.5. Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров'я
- •14.6. Прагнення до досягнень в контексті соціальної стратифікації
- •15. Різні полюси виду homosapiens. Раси та етноси
- •15.1.Соціокультурна координата індивідуальності
- •15.2. Крос-культурне дослідження фізичного розвитку, психічних процесів та особистості
- •Ранній фізичний розвиток
- •Пізнавальні процеси
- •Інтелектуальна раса
- •Культурні особливості мови
- •Особистість крізь призму культури
- •15.3. Виховання в контексті культури
- •15.4. Етнічна самосвідомість
- •Суб’єктивно-моральне розуміння брехні
- •Морально-правові судження
- •Ставлення до роботи
- •Мрії про майбутнє
- •16. Правила без виключень
- •16.1. Інший - "не ворожий, а просто відмінний від тебе"
- •16.2. Психопатологія
- •16.3. Класифікація і вимірювання порушень
- •16.4. Симптомокомплекси аномального розвитку
- •16.5. Форми індивідуальної дезадаптації
- •Когнітивно-емоційні девіації
- •17.Феномен креативності в диференціальній психології
- •17.1. На межі... Божевілля або геніальності?
- •Творчість як форма душевного розладу
- •Творчість як форма унікального самовираження
- •17.2. Обдарованість, талановитість, геніальність – в чому різниця?
- •17.3. Механізми креативності
- •Швидкість і варіативність vs метафоричність
- •Інтелектуальність vs оригінальність
- •Конвергентність vs дивергентність мислення
- •17.4. Елементи життєвого шляху творчої особистості
- •17.5. Портрет генія
- •17.6. Конструктивні тенденції індивідуальності
- •18.Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій
- •Універсальні фактори суб’єктивних семантичних просторів.
- •Особистісні конструкти як «шляхи передбачення подій».
- •Специфіка особистісних установок через призму ситуації.
- •Суб’єктивне трактування життєвих подій: атрибутивні стилі.
- •Щасливчики та нещасливі або Особистість та Доля.
- •В галереї « Картини життєвого шляху»
16. Правила без виключень
Дуже часто набагато важливіше знати, яка особа піддалася захворюванню, чим те, якому захворюванню ця особа піддалася. (Уільям Оуслер)
У вислові фахівця, якого називають батьком британської медицини, міститься основна ідея диференціальної клінічної психології. На знанні особистості людини, що виявляє той або інший патологічний розлад, безумовно, буде побудована терапія майбутнього, третього, тисячоліття. Приведені концепції і факти будуть розглянуті через систему координат основних векторів поведінки – деконструктивного (патологічного), дезадаптаційного (процесу, що виявляється в порушенні структури), девіантного (відхилення від прийнятої норми поведінки) і суб'єктно-неадекватного (порушення зворотнього зв'язку). Цей підхід доповнюється аналізом природи порушення механізмів, що породжують позитивні інтегральні ефекти функціонування індивідуальності – компенсаторність, адаптивність, оптимальність і продуктивність.
16.1. Інший - "не ворожий, а просто відмінний від тебе"
Люди з тими або іншими формами психічних і особистісних розладів існували завжди. Відношення до "інших" було різним і залежало від сукупності різних чинників - особливостей історичної епохи, установок по відношенню до відхилень від норми і рівня розвитку психологічної культури в даному суспільстві. З появою перших професійних психологів різні людські аномалії стають найважливішим предметом науки про душу. Лайтнер Вітмер в 1896 році відкрив першу психологічну клініку в Пенсільванському університеті (США) і вважається засновником нового напряму - клінічної психології. Важко встановити межу між клінічною психологією і психіатрією, але це не є зараз предметом нашого аналізу. Відзначимо лише декілька важливих для цілей диференціальної психології особливостей. В кінці минулого століття Джеймс Кеттелл, закінчивши роботу у Вільгельма Вундта в Лейпцігу і відвідавши на своєму шляху Френсіса Гальтона в Кембріджськом університеті, повертається в Сполучені Штати і розробляє концепцію ментального тесту, а також вводить в психологічне звернення і сам термін, особливо відзначаючи необхідність практичного використання тестів в якості інструменту відбору людей для навчання, а також як індикатора різних розладів. Під впливом психоаналізу широкого поширення в клініці набуває тест словесних асоціацій, що відповідає за своєю суттю змісту, що превалює серед клініцистів психодинамічної моделі. Творці останньої - Месмер, Лебо і Шарко в Франції і Бред в Англії - робили акцент на силі впливу несвідомого на розвиток людини.
Психологічна особливість моделі полягала в користуванні протистоячої ірраціональним образам сили мови. З розвитком в диференціальній психології методів вимірювання здібностей та інтелекту, клінічні психологи починають все більше уваги приділяти процедурам вимірювання емоцій і особистості. Психоаналітична основа інтерпретацій починає дивовижним чином поєднуватися з психометричним підходом до аналізу рис і станів.
З появою робіт Ганса Юргена Айзенка в Європі особливо з виходом його книги Handbook of Abnormal Psychology, а також робіт А.Йетса і А.Остіна у Північній Америці, клінічна психологія, вже з новим змістовним відтінком abnormal (англ. - аномалія) psychology, витісняє концепцію поведінкових відхилень, що виникла під впливом біхевіорізму. У цій парадигмі психологи вже мають справу з взаємовпливом фізичних і психічних розладів, а в терапевтичних підходах термінологія ментальних хвороб змінюється концепцією ментального (психічного) здоров'я.
Справжня революція в класифікації і діагностиці психічних розладів відбувається з появою третьої і четвертої версії Діагностичного і Статистичного Класифікатора Психічних Хвороб (аглійська абревіатура - DSM). Системний підхід, що реалізовується в класифікаторі враховує при постановці діагнозу і виборі методу лікування поєднання чинників – поточну симптоматику, індивідуальний анамнез, рівень адаптації, ступінь зхвильованості, патерн особистісних характеристик і зв'язаних з ним фізичних захворювань. Хоча психіатри і клінічні психологи, нарешті, змогли говорити на одній мові, все ж таки мова ця продовжує залишатися більше психіатричною. Серйозна критика деяких принципів Класифікатора (наприклад, те що в ньому розділяються всі психічні розлади на "клінічні" і "особистісні") дозволяє надіятися на найближчі корективи в цьому перспективному по суті підході. До такого ж висновку приводить і процес диференціації клінічної психології, в якій виділяється тепер психологія здоровя, згідно основній тезі якої, "здоров'я є просто відсутність хвороби". Існуючий розрив між клінічною психологією із психологією здоров'я, ми залишаємо за рамками аналізу.