- •2. Пізнання природи людської індивідуальності..............................................36
- •3. Загальні принципи диференційного аналізу..............................................50
- •4. Диференційні характеристики пізнавальних процесів................................59
- •5. Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість..................................................................................................................80
- •6. Координати індивідуальності людини – темперамент.................................90
- •7.Типологія темпераменту в диференціальній психології.............................110
- •8. Здібності та інтелект.........................................................................................125
- •9.Особистість: диференційно-психологічний аспект.....................................138
- •10. Конституційний фактор індивідуальності.................................................155
- •11.Стильові особливості індивідуальності.......................................................175
- •12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції...............188
- •13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок..........................................198
- •14. Критерії відмінностей між соціальними групами.....................................220
- •14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами.......................................220
- •15. Різні полюси виду homosapiens: раси та етноси.................................231
- •16. Правила без виключень.................................................................................243
- •17.Феномен креативності в диференційній психології..................................252
- •18. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій.........................................................................................................................266
- •Передмова
- •Диференціальна психологія: основні поняття
- •1.1. Передумови вчення про відмінності між людьми
- •Життєві спостереження і психологія здорового глузду
- •Вимоги практики
- •Науковий аналіз фактів і перші експерименти
- •1.2. Диференціальна психологія — право на незалежність
- •Концептуальні інтерпретації: навколо цілей, завдань і методів
- •Міфологія диференціальної психології
- •Теоретичні установки і методологічні пастки
- •1.3. Універсальні дихотомії людинознавства: диференціально-психологічний аспект
- •1.4. Ієрархічна структура суб'єкта взаємодії зі світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність
- •1.5. Диференціально-психологічна парадигма у вивченні людини
- •1.6. Внутрішній і зовнішній статус диференціальної психології
- •Пізнання природи людської індивідуальності
- •2.1. Взаємодія середовища і спадковості.
- •2.2. Сучасне розуміння спадковості і середовища
- •2.3. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •2.4 Диференційна психологія як наукова база психології індивідуальних відмінностей.
- •2.5. Спеціальна теорія індивідуальності
- •3. Загальні принципи диференціального аналізу
- •3.1 Принцип реалізації формального підходу
- •3.2 Принцип інтегрального аналізу
- •3.3 Принцип взаємозв'язку інтра- та інтеріндівідуальних закономірностей
- •3.4 Принцип взаємодії ендо- та екзофакторів у детермінації відмінностей.
- •3.5. Принцип вимірюваної та статистичної оцінки досліджуваних явищ.
- •4.Диференціальні характеристики пізнавальних процесів
- •4.1. Дослідження сенсорної сфери новонароджених.
- •4.2. Диференційні характеристики відчуттів та сприймань.
- •4.3. Стильові характеристики мислення.
- •4.4. Диференційні характеристики уяви.
- •4.5. Типи уваги та пам’яті.
- •10. Диференційні характеристики уяви.
- •Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість.
- •5.1. Патерни емоційної взаємодії
- •5.2. Емоційні переваги, реакції та стилі.
- •5.3. Емоційні та неемоційні суб’єкти
- •5.4. Індивідуальні особливості регуляції і саморегуляції
- •5.5 Стиль мовлення: Як ми говоримо?
- •5.6. Стильові особливості свідомості
- •6. Координати індивідуальності людини - темперамент
- •6.1. Загальне поняття про темперамент.
- •6.2. Основні компоненти темпераменту.
- •6.3. Історичний аналіз темпераменту.
- •Гуморальні теорії
- •Морфологічні теорії
- •Нейродинамічні теорії
- •Факторні теорії темпераменту
- •Про темперамент з погляду вищої нервової діяльності
- •6.4. Темперамент у структурі особистості
- •7.Типологія темпераменту в диференціальній психології
- •7.1. Історичні аспекти вчення про темперамент
- •7.2. Індивідуальні особливості особистості.
- •7.3. Дослідження і. П. Павлова про чотири основні типи нервової системи
- •7.4. Особливості розумової діяльності
- •7.5. Класифікація к. Леонгарда
- •8.Здібності та інтелект
- •8.2. Iq і здібність до навчання
- •8.3. Формальний аналіз інтелекту: від загального чинника до ієрархічних моделей
- •8.4.Стійкість інтелектуальних вимірювань
- •8.5. Спадковість і середовище в детерміації інтелектуальних відмінностей
- •8.6. Інтелект в структурі індивідуальних властивостей
- •9. Особистість: диференціально-психологічний аспект
- •9.1 Початок формування людської особистості
- •9.2.Концепції особистісних рис
- •Екстраверсія/Інтроверсія
- •Активність / Соціабельність /Емоційність
- •Тривожність
- •Сором’язливість
- •9.3.Теорії особистісних факторів: три, шістнадцять, п’ять
- •Велика п’ятірка: лексична модель
- •П’ять чинників: психометрична модель
- •9.4. Нейропсихологічна інтерпретація особистісних параметрів
- •9.5. Інтра - і інтеріндивідуальний статус особистості
- •10. Конституційний фактор індивідуальності
- •10.1. Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер
- •10.2. Типологія людини. В. Шелдон
- •10.3. Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями людини. Дж.Таннер
- •11. Стильові особливості індивідуальності
- •11.1. Поняття життєвого стилю в психології
- •11.3. Поняття психологічного подолання (coping strategies) і його варіації
- •11.4. Поняття когнітивного стилю в психології індивідуальності
- •11.5. Стиль життя і самоактуалізація
- •12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції
- •12.1. Статеві відмінності і статево-рольова поведінка
- •12.2. Деякі аспекти статевої диференціації
- •Специфіка статі в пренатальному періоді розвитку
- •Статева ідентифікація у малюків
- •Хлопчики і дівчатка в період дозрівання
- •Юнаки і дівчата в період молодості
- •Чоловіки і жінки в період дорослості
- •12.3. Фактор статі і психіка
- •Статеві відмінності в період дорослості
- •Інтелект
- •Мовні здібності
- •Реакції на стрес
- •Особистісні зміни
- •12.4. Соціальні стереотипи: справжні чоловіки і жінки
- •12.5. Яка реальність приховується за стереотипами?
- •13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок
- •14. Критерії відмінностей між соціальними групами
- •14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами
- •14.2. Екологія індивідуального розвитку
- •14.3. Сімейне середовище в контексті класових відмінностей
- •14.4. Вплив статусного рівня на інтелект
- •14.5. Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров'я
- •14.6. Прагнення до досягнень в контексті соціальної стратифікації
- •15. Різні полюси виду homosapiens. Раси та етноси
- •15.1.Соціокультурна координата індивідуальності
- •15.2. Крос-культурне дослідження фізичного розвитку, психічних процесів та особистості
- •Ранній фізичний розвиток
- •Пізнавальні процеси
- •Інтелектуальна раса
- •Культурні особливості мови
- •Особистість крізь призму культури
- •15.3. Виховання в контексті культури
- •15.4. Етнічна самосвідомість
- •Суб’єктивно-моральне розуміння брехні
- •Морально-правові судження
- •Ставлення до роботи
- •Мрії про майбутнє
- •16. Правила без виключень
- •16.1. Інший - "не ворожий, а просто відмінний від тебе"
- •16.2. Психопатологія
- •16.3. Класифікація і вимірювання порушень
- •16.4. Симптомокомплекси аномального розвитку
- •16.5. Форми індивідуальної дезадаптації
- •Когнітивно-емоційні девіації
- •17.Феномен креативності в диференціальній психології
- •17.1. На межі... Божевілля або геніальності?
- •Творчість як форма душевного розладу
- •Творчість як форма унікального самовираження
- •17.2. Обдарованість, талановитість, геніальність – в чому різниця?
- •17.3. Механізми креативності
- •Швидкість і варіативність vs метафоричність
- •Інтелектуальність vs оригінальність
- •Конвергентність vs дивергентність мислення
- •17.4. Елементи життєвого шляху творчої особистості
- •17.5. Портрет генія
- •17.6. Конструктивні тенденції індивідуальності
- •18.Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій
- •Універсальні фактори суб’єктивних семантичних просторів.
- •Особистісні конструкти як «шляхи передбачення подій».
- •Специфіка особистісних установок через призму ситуації.
- •Суб’єктивне трактування життєвих подій: атрибутивні стилі.
- •Щасливчики та нещасливі або Особистість та Доля.
- •В галереї « Картини життєвого шляху»
2.2. Сучасне розуміння спадковості і середовища
До теперішнього часу, не заперечуючи внеску середовища і спадковості у формуванні індивідуальних відмінностей психіки, теорія диференційної психології йде шляхом уточнення цих понять.
Спадковість стала розумітися ширше: це не просто окремі ознаки, що впливають на поведінку (наприклад, властивості нервової системи, як вважалося протягом довгого часу), але також і природжені програми поведінки, в тому числі і соціальної. Програми соціальної поведінки, число яких постійно збільшується, вивчаються соціологією.
Поняття середовища теж змінилося. Це ряд стимулів, на які індивід реагує протягом всього життя. Це система взаємодій людини і світу.
М. Черноушек пропонує наступні ознаки середовища:
1. У середовищі відсутні твердо фіксовані рамки в часі і просторі.
2. Воно впливає на всі відчуття відразу.
3. Середовище дає не тільки головну, але і другорядну (периферійну) інформацію.
4. Воно містить завжди більше інформації, чим ми здатні усвідомити.
5. Середовище сприймається у зв'язку з діяльністю.
6. Будь-яке середовище, разом з матеріальними особливостями, володіє психологічними і символічними значеннями.
7. Навколишнє середовище діє як єдине ціле.
Таким чином, очевидно, що ми одночасно існуємо в декількох середовищах.
У. Бронфенбренер в своїй книзі "Екологія людського розвитку" представив екологічне середовище як систему з чотирьох концентричних структур.
Мікросистема – структура дій, ролей і міжособистісних взаємодій в даному конкретному оточенні. Тобто, навіть стосовно двох близнят ми не можемо затверджувати ідентичність середовища розвитку, тому що до них пред'являються різні вимоги, різні очікування, тому що один з них неминуче призначається старшим, а інший – молодшим.
Мезосистема – структура взаємовідношення двох і більше середовищ (сім'я і робота, будинок і група однолітків). Так, якщо брат і сестра ходять в одну школу, але сестрі дозволяють приводити додому подруг, а братові – ні, мезосистема їх життєдіяльності розрізнятиметься.
Екзосистема – середовище, в просторі якого відбуваються значущі події (круг спілкування). Так, діти можуть ходити в одну, і ту ж школу, але при цьому коло однокласників може бути значущим для однієї і байдужим для іншої.
Макросистема – субкультура (цінності, закони і традиції, яким слідує людина). У. Бронфенбренер вважав, що макросистема грає вирішальну роль в образі життя людини, підпорядковуючи собі всі "внутрішні системи". Так, зрозуміло, що якщо в країні не заохочується народжуваність і не надається відпустка по догляду за дитиною, то дитина буде рости в умовах материнської депривації, а мікро-, мезо- і екзосистеми можуть виявитися недостатніми, щоб це компенсувати. З іншого боку, незалежно від індивідуальних зовнішніх умов, основні складові способу життя і світогляду зберігаються в субкультурі.
На думку У. Бронфенбренера, середовище містить два основні вимірювання: це види діяльності, в які залучена людина, і характеристики наставників (вчителів), яких вона вибирає для себе протягом всього життя. На різних стадіях розвитку людина, природно, вибирає і міняє своє середовище, причому протягом життя роль власної активності у формуванні середовища постійно збільшується.
Однією із спроб примирення прихильників біогенетичних і соціогенетичних концепцій є концепція X. Вернера (ортогенез – це теорія розвитку живої природи). Згідно його поглядам, всі організми народжуються з функціями (у тому числі і психічними), зафіксованими на нижній точці свого розвитку. Взаємодіючи з середовищем, вони набувають нового досвіду, який, у свою чергу, закріплюється в нових функціональних структурах, що знову визначають мінімум взаємодії, але вже нової якості.
Інший відомий дослідник Дж. Вулвіл, також відзначаючи зміну міри активності суб'єкта, запропонував 4 моделі взаємодії суб'єкта і середовища. Модель "лікарняного ліжка" – характерна для перших місяців життя людини, відмічених майже повною його пасивністю. У моделі "місяць-парк" – об'єкти середовища вже можуть вибиратися дитиною, але їх вплив залишається незмінним. В моделі, названій "змаганням плавців", суб'єкт слідує своєму шляху, а середовище – лише контекст життя. І, нарешті, модель "тенісного м'яча" характеризується постійною взаємодією між суб'єктом і середовищем.
При вивченні індивідуальних відмінностей психіки важливо усвідомлювати факт неспівпадання понять, по-перше, вплив "середовища" і "соціальний" вплив, по-друге, "спадкове" і "біологічне", і, по-третє, "стійке" і "успадковане". Очевидно, що, оскільки міняється середовище і по-різному розгортаються природжені програми поведінки людини, то і психіка людини індивідуалізується протягом всього життя. При цьому в ній присутні області більш варіативні і чутливі до впливу середовища і відносно стійкі. Більш того, використання психогенетичних методів дозволяє визначити внесок спадковості, загального середовища, що розрізняється для кожної людини.