- •Методичні вказівки
- •Основні і допоміжні методи психофізіологічних досліджень.
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •Реєстрація імпульсної активності нервових клітин
- •2. Електроенцефалографія
- •3. Магнітоенцефалографія
- •4. Позитронно емісійна томографія мозку
- •5. Окулографія
- •6. Електроміографія
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Загальні закономірності сенсорних процесів. Виявлення, передача і визначення сигналів.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Класифікація рецепторів
- •2. Загальні механізми роботи рецепторів.
- •3. Передача і перетворення сигналів.
- •4. Загальні властивості сенсорних систем
- •Апарати керування рухами. Реалізація рухових програм.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Тими доповідей та повідомлень
- •1. Загальні уявлення про нервово-м'язову систему
- •2. Центральні апарати керування рухами
- •3. Координація рухів
- •4. Типи рухів
- •Нейрофізіологічні процеси, що лежати у основі пам'яті і навчання.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Часова організація пам'яті
- •2.Основні положення теорії активної пам'яті
- •3. Процедурна і декларативна пам'ять
- •4. Нейроні коди пам'яті
- •Самостійна робота студентів Законспектувати роботи:
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Емоція як відбиток актуальної потреби й імовірності її задоволення
- •2. Структури мозку, що реалізують складні функції емоцій
- •3. Іиндівідуальні особливості взаємодії структур мозку, що реалізують функції емоцій як основу темпераментів
- •4. Вплив емоцій на діяльність і об'єктивні методи контролю емоційного стану людини
- •Основні концепції свідомості і несвідомого
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Основні концепції свідомості
- •2. Індикатори свідомого та несвідомого сприйняття.
- •Функціональна асиметрія півкуль і несвідоме
- •Нейрофізіологічні основи сну.
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •Необхідні теоретичні відомості
- •1. Дослідження механізму сну.
- •2. Стадії повільного сну і швидкий сон
- •3. Сон в онто- і філогенезі
- •4. Сновидіння
- •5. Функціональне значення сну
- •Функціональний стан нервових центрів і корекція функціональних станів.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Визначення функціонального стану
- •2. Роль і місце функціонального стана в поводженні
- •3. Нейрони , що модулюють
- •Питання до іспиту з дисципліни «Психофізіологія»
- •Методичні вказівки
- •91034, Р. Луганськ, кв.Молодежный,20а
- •91034, Р. Луганськ, кв.Молодежный,20а
2. Електроенцефалографія
Серед методів електрофізіологічного дослідження ЦНС людини найбільше поширення одержала реєстрація коливань електричних потенціалів мозку з поверхні черепа - електроенцефалограма. У електроенцефалограмі відбиваються тільки низкочастотні біоелектричні процеси тривалістю від 10 мс до 10 хв. Передбачається, що електроенцефалограма (ЕЕГ) у кожний момент часу відбиває сумарну електричну активність клітин мозку. Але остаточно питання про походження ЕЕГ не вирішено.
ЕЕГ реєструють за допомогою накладених на шкірну поверхню голови (скальп) електродів, скомутованих у єдиний ланцюг із спеціальною підсилювальною технікою. Збільшені по амплітуді сигнали можна записати на магнітну стрічку або в пам'ять комп'ютера для наступного статистичного опрацювання. Для мінімізації контактного опору між електродом і скальпом на місці накладення електрода ретельно розсовують волосся, шкіру обезжирюють розчином спирту, і між електродом і шкірою кладуть спеціальну електропровідну пасту. Для попередження перебігу електрохімічних процесів на межі електрод-електроліт, що приводять до власних електричних потенціалів, поверхню електродів покривають електропровідними складами, наприклад, хлорованим сріблом. У нормі контактний опір не повинен перевищувати 3-5 кОм.
3. Магнітоенцефалографія
Активність мозку завжди подана синхронною активністю великої кількості нервових клітин, яка супроводжується слабкими електричними струмами, що створюють магнітні поля. Реєстрація цих полів неконтактним способом дозволяє одержати так звану магнітоенцефалограму (МЕГ). МЕГ реєструють за допомогою кванто-інтерфереційного пристрою. Передбачається, що якщо ЕЕГ більш зв'язана з радіальними струмами стосовно поверхні кори головного мозку (діполями), що має місце на поверхні звивин, то МЕГ більше зв'язана з тангенциально спрямованими джерелами струму, що мають місце в коркових областях.
4. Позитронно емісійна томографія мозку
Одним із найбільш результативних методів у плані просторового дозволу зображення є позитронно-емісійна томографія мозку (ПЕТ). Техніка ПЕТ полягає в наступному. Суб'єкту в кров вводять ізотоп, це кисень-15, азот-13 або фтор-18, Ізотопи вводять у вигляді сполучень. У мозку радіоактивні ізотопи випромінюють позитрони, кожний з яких, пройшовши через тканину мозку приблизно на 3 мм від місця локалізації ізотопу, зштовхується з електроном. Сутичка між матерією й антіматерією приводить до знищення часток і появи пари протонів, що розлітаються від місця сутички в різні сторони теоретично під кутом у 180. Голова суб'єкта знаходиться в спеціальній ПЕТ-камері, де у вигляді кола вмонтовано кристалічні детектори протонів. Подібне розташування детекторів дозволяє фіксувати момент одночасного влучення двох протонів що розлетілись від місця сутички.
5. Окулографія
Реєстрація рухів очей називається окулографіею.
Основні види рухів очей:
-тремор (дрібні, часті коливання амплітудою 20-40 кутових секунд), -дрейф (повільне, плавне переміщення очей, що переривається микроскачками) -мікросаккади (швидкі рухи тривалістю 10-20 мс і амплітудою 2-50 кутових хвилин) відносять до мікрорухів.