- •Методичні вказівки
- •Основні і допоміжні методи психофізіологічних досліджень.
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •Реєстрація імпульсної активності нервових клітин
- •2. Електроенцефалографія
- •3. Магнітоенцефалографія
- •4. Позитронно емісійна томографія мозку
- •5. Окулографія
- •6. Електроміографія
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Загальні закономірності сенсорних процесів. Виявлення, передача і визначення сигналів.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Класифікація рецепторів
- •2. Загальні механізми роботи рецепторів.
- •3. Передача і перетворення сигналів.
- •4. Загальні властивості сенсорних систем
- •Апарати керування рухами. Реалізація рухових програм.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Тими доповідей та повідомлень
- •1. Загальні уявлення про нервово-м'язову систему
- •2. Центральні апарати керування рухами
- •3. Координація рухів
- •4. Типи рухів
- •Нейрофізіологічні процеси, що лежати у основі пам'яті і навчання.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Часова організація пам'яті
- •2.Основні положення теорії активної пам'яті
- •3. Процедурна і декларативна пам'ять
- •4. Нейроні коди пам'яті
- •Самостійна робота студентів Законспектувати роботи:
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Емоція як відбиток актуальної потреби й імовірності її задоволення
- •2. Структури мозку, що реалізують складні функції емоцій
- •3. Іиндівідуальні особливості взаємодії структур мозку, що реалізують функції емоцій як основу темпераментів
- •4. Вплив емоцій на діяльність і об'єктивні методи контролю емоційного стану людини
- •Основні концепції свідомості і несвідомого
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Основні концепції свідомості
- •2. Індикатори свідомого та несвідомого сприйняття.
- •Функціональна асиметрія півкуль і несвідоме
- •Нейрофізіологічні основи сну.
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •Необхідні теоретичні відомості
- •1. Дослідження механізму сну.
- •2. Стадії повільного сну і швидкий сон
- •3. Сон в онто- і філогенезі
- •4. Сновидіння
- •5. Функціональне значення сну
- •Функціональний стан нервових центрів і корекція функціональних станів.
- •Самостійна робота студентів
- •Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
- •1. Визначення функціонального стану
- •2. Роль і місце функціонального стана в поводженні
- •3. Нейрони , що модулюють
- •Питання до іспиту з дисципліни «Психофізіологія»
- •Методичні вказівки
- •91034, Р. Луганськ, кв.Молодежный,20а
- •91034, Р. Луганськ, кв.Молодежный,20а
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
Методичні вказівки
до практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ»
(для студентів денного і заочного відділення
спеціальності «Психологія»)
ЛУГАНСЬК 2010
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «ПСИХОФІЗІЛОГІЯ»
(для студентів денного і заочного відділення
спеціальності «Психологія»)
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
на засіданні кафедри психології
Протокол № 5 від 28 грудня 2010 р.
Луганськ 2010
УДК 612.821
Методичні вказівки до практичних занять і самостійній роботі з дисципліни «ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ». (для студентів денного і заочного відділення спеціальності «Психологія») / Сост.: Левченко В.В. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2010. – 23 с.
Методичні вказівки допоможуть студентам і слухачам вузів опанувати знаннями теоретичних і практичних основ сучасної психофізіологічної науки, самостійно підготуватися до практичних і семінарських занять. Вказівки містять питання для самоконтролю і посилання на літературні джерела, необхідні для поглиблення знань з психофізіології.
Укладачі: В.В. Левченко, доц.,
Відп. за випуск Ю.О. Бохонкова, доц.
Рецензент В.В. Третьяченко, проф.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Основні і допоміжні методи психофізіологічних досліджень.
Мета: визначити характеристику основних та допоміжних методів психофізіологічних досліджень.
Завдання: закріпити й узагальнити знання про основні і допоміжні методи психофізіології.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
Реєстрація імпульсної активності нервових клітин.
Електроенцефалографія.
Магнітоенцефалографія.
Позитронно-емісійна томографія мозку.
Окулографія.
Електроміографія.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Дати анотацію наступним роботам:
Психофизиология : учебник для вузов / под ред. Ю.И. Александрова. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб : Питер, 2003. – 491 с.
Проблемы диференциальной психофизиологии / под ред. А.О. Небылицына. – М. : Просвещение, 1969. – 250 с.
Данилова Н. Н. Психофизиология : Учебник / Н. Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373с.
Форма звітності: скласти письмовий звіт про проведену роботу.
Індівідуальна робота Теми доповідей та повідомлень
1. Класичні та сучасні методи дослідження психофізіології.
2. Класифікація і систематика наук, що вивчають нейробіологічні кореляти психіки.
НЕОБХІДНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Реєстрація імпульсної активності нервових клітин
Вивчення активності нервових клітин, або нейронів, як цілісних морфологічних і функціональних одиниць нервової системи, безумовно, залишається базовим напрямком у психофізіології. Одним із показників активності нейронів є потенціали дії - електричні імпульси тривалістю декілька мс і амплітудою до декількох м.
Оскільки нейрони мають невеликі розміри (декілька десятків мікрон), то і реєстрація їхньої активності здійснюється за допомогою спеціальних мікроелектродів, що відводять електричні імпульси. Мікроелектроди бувають металевими і скляними. Електрод фіксується в спеціальному мікроманіпуляторі, укріпленому на черепі тварини. За допомогою мікроманіпулятора електрод через отвір у черепі поступово вводять у мозок. Довжина кроку становить декілька мікрон, що дозволяє підвести реєструючий кінчик електрода дуже близько до нейрона, не ушкоджуючи його. Посилений сигнал надходить на монітор і записується на магнітну стрічку або в пам'ять ЕОМ. При «підході» кінчика електрода до активного нейрона експериментатор бачить на моніторі появу імпульсів, амплітуда яких при подальшому обережному просуванні електрода поступово збільшується. Коли амплітуда імпульсів починає значно перевершувати фонову активність мозку, електрод більше не підводять, щоб виключити можливість ушкодження мембрани нейрона.