М. Некрасов - редактор журналу «Сучасник»

М. Некрасов потоваришував з В.Бєлінським, спілкування з яким перевернуло все життя молодого літератора. Некрасов почав писати прозові твори, працювати редактором журналу.

Журнал М. Некрасова вів боротьбу за звільнення селян, засуджував згубний характер реформи 1861 року. Тому в 1866 році журнал був заборонений.

Шевченкове знайомство з журналом « Сучасник»

Повернення Шевченка із заслання було довгим і важким. По дорозі, у Новгороді, він був затриманий, йому заборонили в’їзд в обидві столиці. Однак друзі добилися для нього дозволу жити в Петербурзі, куди він прибув навесні 1858 року. Тут він зблизився з колом авторів «Сучасника» і близько зійшовся з Чернишевським, Добролюбовим, Некрасовим, Михайловим, братами Курочкіними та ін.

5. Виразне читання учнем вірша М. Некрасова «На смерть Шевченка»

Доля поета з народу у вірші М. О. Некрасова:

«На смерть Шевченка»

Досвід дитинства, знання життя селян дозволили Некрасову у вірші «На смерть Шевченка» точно простежити все життя українського поета, виплеснути біль кріпака, підневільної людини, описати спрагу волі, що не зрозуміти вільному. Некрасов зміг.

Некрасов захоплювався талантом Шевченка, його стоїцизмом і завзятістю, прагненням бути вільним, якщо не тілом, так думками й віршами. Шевченко «у нестатку, у невідомості» важко йшов до волі. І от, коли, здавалося б, Шевченко вільний, «скінчився час його нещасливий»:

«Бог же позаздрив йому:

Життя обірвалося.»

Два останні рядки вірша відрізняються від загального розміру вірша. Ритм життя збитий, він обірваний у самім невідповідному місці, коли час жити й насолоджуватися, радуватися й творити. Вірш Некрасова наповнено гарячою любов’ю до людини, що талантом заробив собі краще життя, що страждав за свій народ і любив його. Некрасов сам був дуже близький до народу, почував його, тому смерть одного з його талановитих представників не залишила поета байдужим.

6.Гра «Незакінчене речення». Я замислився над тим, що… Тепер мені зрозуміло, чому…

7. Мультимедійна презентація групи літературознавців

Жіноча доля у творах Тараса Григоровича Шевченка

та Миколи Олексійовича Некрасова

Тема жіночих образів у творчості Шевченка

Для Тараса Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією. Його матір ще «молодую у могилу нужда та праця положила», рідні сестри поневірялися на панщині.

Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової музи. Оповиту ніжною любов‘ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого ліричного хисту, підніс до високих художніх узагальнень.

Життя жінки у кріпосницькому суспільстві було нестерпним. Вдома вона виконувала всю хатню роботу і терпіла сімейний гніт, а на панщині працювала без відпочинку:

«На панщині пшеницю жала,

Втомилася;не спочивать

Пішла в снопи пошкандибала

Івана сина годувать.»

Шевченко ніби зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і на весь голос розказав про них цілому світові. Назви його творів: «Наймичка», «Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар‘яна-черниця» та інші не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві.

Шевченкові поеми кличуть до помсти над тими, хто знівечив жіночу честь, гідність і щастя.

Великий Кобзар бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, але не прощав аморальності і жорстокості.

Надалі український Кобзар піднесе образ матері з кріпацьких низин до вершин вічності,його невмируще.

Врага не буде,супостата

А буде син, і буде мати

І будуть люде на землі…

Тема жіночих образів у творчості Некрасова

Особливе місце в його творах займає образ російської жінки. Тип величної слов'янки Некрасов пише завжди з глибоким, щирим почуттям.

Це підтверджують такі твори поета: «Тройка», «В полном разгаре страда деревенская ...» епізоди з поем «Кому на Руси жить хорошо?» та «Мороз, Красный нос». Перші два вірші перегукуються. У вірші «Тройка» поет тільки предрікає дорогу, нагадує дівчині про важку долю, яка її чекає:

«Отцветешь, неуспевши расцвесть,

Погрузишься ты в сон непробудный,

Будешь няньчить, работать и есть.»

А у вірші «В полном разгаре страда деревенская...» береться вже реальний епізод з життя простої селянки.

Слышится крик у соседней полосыньки,

Баба туда - растрепалися косынки,-

Надо ребенка качать!

Скрізь треба жінці встигнути: і в полі, і з дітьми, і будинок утримувати. Тема нелегкої жіночої долі проходить через багато творів Некрасова. Поет постійно підкреслює, що жінка несе на собі подвійний гніт: поміщицький і сімейний.

У вірші «Тройка» ми читаємо гіркі слова:

«Будет бить тебя муж - привередник

И свекровь в три погибели гнуть.»

Некрасов глибоко співчуває важкій жіночій долі і захоплюється стійкістю, витривалістю і працьовитістю російської жінки.

8. Мультимедійна презентація групи літературознавців:

Полум’яна любов до Батьківщини у творах Шевченка та Некрасова

Тарас Шевченко