Лекційні питання

1. Історія виникнення підприємництва.

Перші відомості про підприємництво як про особливий вид людської діяльності відносяться до історії Стародавнього Світу(Рим, Афіни).

У римському приаві під-во визначається комерційне заняття, справа, діяльність.

Підприємець орендар або людина яка керувала процесом громадського будівництва.

У середні віки поняття підприємець вживали у кількох значеннях:

1)особи що вели зовнішню торгівлю

2)керівники великих виробничих і будівельних проектів

3)організатори парадів, балаганів, вистав

Поняття підприємництва розвивалось, змінюючись відповідно до конкретно-історичних економічних і соціальних умов суспільства. Еволюція поглядів на підприємництво і на роль особи підприємця в економічних і соціальних процесах, залежить від конкретно-історичних етапів розвитку суспільства, впроваджень досягнень науково-технічної революції в промисловість, культурних і політичних пріоритетів у соціумі.

На кожному з етапів є пріоритетною одна зі складових підприємницької діяльності. На першому - пріоритетною умовою розвитку є спрямованість на виробництво і пошуки нових технічних можливостей для досягнення бажаного результату. На другому етапі зростає питома вага нетрадиційних рішень у підприємництві з урахуванням новітніх досягнень у науково-технічній та економічній сферах. Подальший розвиток підприємництва - це врахування специфіки потреб споживачів продукції, послуг, а також більш диференційований підхід до людського чинника. Наступний етап знаменує собою зміщення акцентів на вдосконалення системи управління. Сучасний етап розвитку підприємництва передбачає врахування дедалі зростаючої кількості факторів (політичних, соціальних, етнічних, економічних, психологічних), що мають як безпосередній, так і опосередкований вплив на виробничі процеси. Найбільше цінується здатність підприємців адекватно реагувати на зміни, вміння їх передбачити.

1728р. – в економічній літературі зявився термін підприємець. (-людина яка бере на себе зобов’язання з виробництва або будівництва обєкта).

Кантільйон:розробив першу концепцію під-ва; підприємець-людина що діє в умовах ринку, обумовленого тим, що торговці купують за конкретною ціною, а продають за невизначеною; поставив під-ця у центр економічної системи суспільства, зробив його об’єктом наукових досліджень; висловив положення про ринки як про основну функціональну характеристику підприємництва;

Адам Сміт:(1776-багатство націй)підприємець- власник капіталу, який заради реалізації накресленої комерційної ідеї наражається на економ.ризик для отримання прибутку і при цьому є капіталістом(власником капіталу, засобів виробництва); виділяв 2 основних моменти за якими під-во буде корисним для всього суспільства: необхідність особистої зацікавленості підприємця у результатах роботи, наявність конкуренції.

Тюрго і Бодо: У працях французьких фізіократів Т. і Б. набули розвитку погляди на специфічні аспекти підприємницької діяльності. Якщо Б. зазначав що підприємець повинен володіти певним інтелектом у сучасному розумінні, різною інформацією, знаннями, то Т. вважав , що підприємець повинен володіти не лише інтелектом, а й капіталом. Він стверджував що капітал служить основою всієї економіки, а прибуток – мета успіху підприємця, основа розвитку виробництва.

Ж.Б.Сей істотно розвинув теорію підприємництва. За сеєм, підприємець – це економічний агент який комбінує фактори виробництва(працю, землю, капітал), організовує людей в межах виробничої одиниці, перерозподіляє ресурси таким чином щоб прибуток дав найбільший результат шляхом перетягування ресурсів з сфери низької продуктивності у галузі де вони можуть дати найкращий ефект.

Сей визначає як головну характеристику підприємця- ТАЛАНТ.

Йозеф фон Тюнен: крім ризику вперше виокремив також інновацію, як основну характеристику підприємництва. На його думку підприємець повинен мати низку характеристик:вміти ризикувати, приймати нестандартні рішення, бути відповідальним за свої дії.

За тюнером у дохід підприємця окрім винагороди за ризик входить винагорода за підприємницьке мистецтво. В основі цого доходу - діяльність підприємця як новатора.

Альфред Маршал: він і його послідовники віддавали перевагу організаторській функції підприємця і стверджували що не кожен хто бажає може бути підприємцем.

Маршал першим виокремив 4 фактор виробництва – організацію.

Підприємство – це безпосередня самостійна систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підпр.діяльності у порядку встановленому законодавством.