11.Основні складності при застосуванні теорії інформації.Отож, застосування теорії інформації в практиці інженерно-психологічних досліджень дає змогу:
оцінити ступінь складності діяльності оператора;
спрогнозувати час, необхідний операторові для переробки інформації;
визначити темп подавання інформації.
Але на цьому шляху є і певні труднощі. По-перше, алфавіт сигналів, з якими працює людина, суттєво відрізняється від алфавіту фізичних сигналів, тому що людина може пере кодову вати, збільшувати обсяг інформації, використовуючи попередній досвід. По-друге, суб'єктивна вірогідність інформації відрізняється від об'єктивної. Так, для оператора-початківця всі стани системи однаково вірогідні, а для досвідченого - суб'єктивна вірогідність близька до об'єктивної. По-третє, теорія інформації не враховує смисловий її контекст. По-четверте, в теорії інформації розглядаються стаціонарні процеси, характеристики яких не змінюються в часі. Натомість навчання, втома, перешкоди тощо впливають на властивості людини. По-п'яте, кожен вид інформації по-різному відображається на діяльності оператора. Особливості полімодальності людини також варто враховувати при підрахуванні інформації.
Ці труднощі призводять до певних розбіжностей між теоретичними результатами і практичними даними. Але, незважаючи на ці обставини, вони можуть бути застосовані на початкових етапах проектування СЛМ, даючи попередню кількісну оцінку діяльності оператора.
В автоматизованих системах оператор не може безпосередньо наглядати за об'єктом і тому отримує інформацію за допомогою інформаційних моделей (схема 3), які характеризують властивості реальних об'єктів, а також особливості їхнього взаємозв'язку.
Застосування теорії інформації в інженерній психології зумовлене впливом на діяльність людини невизначеності (ентропії) процесів та суб’єктів управління. Теорія інформації – це наука, що вивчає закономірності отримання переробки зберігання та передавання інформації. І.- функція відношення кількості можливих відповідей до і після її отримання.
Інформація в інженерій психології це будь які зміни в процесі управління СЛМ які відображаються певними засобами, сприймаються людиною оператором а також команди і вказівки про необхідність того чи того (ахахха )впливу на процес управління .Будь яке повідомлення це сукупність відомостей про систему, а стосовно діяльності оператора – це сукупність зорових тактильних акустичних сигналів , які сприймаються в певний момент а також зберігаються в памяті оператора. Повідомлення набуває сенсу якщо мало що відомо про стан системи тобто система має певний ступінь невизначеності. Мірою невизначеності фізичної системи є ентропія.
Передавання інформації у СЛМ : повідомлення- інформаційна модель- людина оператор(перешкода, додаткова інформація)- органи управління- адресант
Застосування теорії інформації в практиці інженерно псих досл дає змогу:
оцінити ступінь складності діяльності оператора
спрогнозувати час необх операторові для переробки інформації
визначити темп подавання інформації.
Труднощі: 1. алфавіт фіз. Сигналів відрізняється від алфавіту з яким працює людина. 2.субєктивна вірогідність інформації відрізняється від об’єктивної. 3. Теорія інформації не враховує смисл інформації.
12. Показники якості СЛМ. Проектована лісова машина повинна задовольняти цілому комплексу сучасних, часто суперечливих, вимог до проектованих машин.
На кожній стадії розробки конструкторської документації конструктор повинен мати надійний “інструмент” для об’єктивної оцінки та порівняння різних варіантів машини і різних конструктивних рішень
Для визначення рівня якості проектованих СЛМ можна виділити такі основні групи показників:
- показники призначення (техніко-експлуатаційні показники);
- економічні показники;
- показники надійності;
- показники технологічності конструкції;
- ергономічні показники;
- естетичні показники;
- патентно-правові показники;
- показники оцінки рівня стандартизації та уніфікації;
- показники відповідності вимогам техніки безпеки та екології.
1. Показники призначення СЛМ (оцінюють техніко-експлуатаційні властивості)
- дорожно-кліматичні умови експлуатації, для роботи в яких призначена машина;
- конструктивна і експлатаційна маса, т;
- геометричні параметри (база й колія машини, габарити);
- рейсове навантаження (вантажність машини), т;
- параметри технологічного обладнання (вантажний момент, максимальний виліт, кут повороту гідроманіпулятора тощо);
- максимальна та мінімальна швидкості руху, км/год;
- максимальна потужність двигуна, кВт;
- передатні числа трансмісії та кількість ступенів коробки;
- витрата пального (питома – г/(кВт·год), годинна – кг/год);
- показники поздовжньої та поперечної стійкості;
- показники прохідності (тягово-зчіпні та геометричні);
- показники маневреності (мінімальний радіус і габаритна смуга повороту, м;)
2. Економічні показники
Їх аналіз повинен постійно впливати на прийняття тих чи інших конструктивних рішень, як на рівні компонування машини, так і на рівні вузлів й агрегатів
Доля та вагомість окремих компонентів експлуатаційних витрат залежить від типу проектованої СЛМ та умов її роботи. Слід мати на увазі, що економічність проектування полягає не просто у зниженні вартості машини за рахунок застосування дешевих технологій і матеріалів – це може викликати низьку надійність машини.
Слід обов’язково знаходити оптимальні конструктивні та економічні розв’язки.
Верхня гранична ціна зумовлена економічною доцільністю застосування проектованої СЛМ у лісовій промисловості. Вона розраховується на підставі чинного рівня цін на існуючі машини-аналоги за умовою забезпечення нормативного коефіцієнта економічної ефективності.
Якщо ціна вища від верхньої граничної ціни, то підприємствам не вигідно таку машину купувати, бо потрібний економічний ефект під час її експлуатації не буде забезпечуватись.
3. Оцінка надійності проектованої СЛМ
Надійність – це складне поняття, яке визначається такими властивостями СЛМ:
- безвідмовністю дії;
- довговічністю;
- ремонтопридатністю;
- тривкістю машини.
Безвідмовність – це властивість машини зберігати працездатність протягом певного часу роботи без вимушених зупинок.
Основні показники безвідмовності:
- середня тривалість роботи між відмовами для основних агрегатів, мотогодин;
- ймовірність безвідмовної роботи за деякий проміжок часу (день, місяць, рік);
- середня кількість відмов за заданий період;
- статистичні характеристики потоку відмов.
Перший із вказаних показників безвідмовності під час проектуванні лісових машин розраховується обов’язково.
Довговічність – це властивість машини зберігати працездатність без зниження ефективності роботи до настання граничного стану (з урахуванням технічних обслуговувань та ремонтів).
Граничний стан визначається неможливістю подальшої експлутації машини внаслідок істотного зниження її техніко-експлутаційних та економічних властивостей, або невідповідністі технічного стану машини вимогам техніки безпеки.
Основні показники довговічності:
- гама-процентний ресурс із зазначенням відповідного числа гама, мотогодин;
- міжремонтний ресурс, мотогодин;
- строк служби до списання, років.
Ремонтопридатність – це властивість, яка оцінює пристосуванням машини до виявлення та усунення неполадок під час ремонту та технічного обслуговування.
Тривкість – це властивість машини не знижувати показники якості під час зберігання або транспортування.
Лісові машини характеризуються високою тривкістю, тому під час їх проектування оцінка цієї властивості не проводиться.
4. Показники технологічності
Технологічність конструкції – це сукупність ознак, яка забезпечує швидке, економне та найбільш раціональне виготовлення машини.
13 Цикл регулювання ліміт та дифіцит
Швидкодія характеризується часом проходження інформації по замкненому коли «людина-машина» а точніше часом функціонування СЛМ до досягнення певної мети, тобто тривалістю циклу регулювання .Цикл регулювання – це проміжок часу за який виникає відхилення у системі і відбувається його ліквідування тобто система стає такою як задано програмою.час необхідний на сприймання інформації прийняття рішень і виконання керуючих дій залежить від самого оператора, цілей та умов його діяльності.
Оператор керує системою і регулює її роботу відповідно до певної програми яка має часові характеристики. Виконання цієї програми залежить від технічних характеристик системи які зумовлюють зовн, технічні, часові обмеження.
Резервний час. Поняття резервного часу введене умовно оскільки в реальній діяльності виникають додаткові затримки інформації які збільшують час її обробки і реагування на неї. Для оцінки рівня технічних обмежень у часі використовують д=поняття ліміту та дефіциту часу. Ліміт – зовн обмеження у часі. Дефіцит – виживають тоді коли відведений оператору час менший за мінімально необхідний для вирішення задачі.
Критерієм швидкодії є час вирішення задачі, тобто час від моменту реагування оператора на надходження інформації до моменту закінчення керуючих дій опертора.
Часові характеристки діяльності оператора можуть застосовуватись як:
показник часових обмежень
показник швидкості перебігу нервових процесів
характеристика процесу навчання
характеристика узгодженості складових СЛМ
Ліміту та дефіциту часу.
Ліміт – зовн обмеження у часі.
Дефіцит – виживають тоді коли відведений оператору час менший за мінімально необхідний для вирішення задачі
Закон Па́ркінсона — емпіричний закон, який стверджує, що будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час.
Сформульований істориком Сирилом Норткотом Паркінсоном у його сатиричній статті, надрукованій в британському журналі«The Economist» у 1955 році й пізніше виданий разом з його іншими статтями в книзі «Parkinson's Law: The Pursuit of Progress», (Лондон, John Murray, 1958). Паркінсон зробив свої висновки на великому досвіді роботи британських державних установ.
Згідно з Паркінсоном, у цього закону є дві рушійні сили:
чиновник прагне множити підлеглих, а не суперників;
чиновники створюють один одному роботу.
Він також помітив, що загальна кількість зайнятих у бюрократії росла на 5-7 % у рік безвідносно до яких-небудь змін в обсязі необхідної роботи (якщо такі були взагалі).
«Законами Паркінсона» також називають різні закони й спостереження, похідні від основного закону: так, щодо комп'ютерівзакон Паркінсона формулюють у такий спосіб: «Обсяг даних росте так, щоб заповнити все місце на носії», або: «Збільшення обсягів пам'яті та носіїв приводить до нових технологій, що вимагають більше пам'яті та місця».
Закон Паркінсона часто узагальнюють: «Попит на ресурс завжди росте відповідно до пропозиції ресурсу». Браян Трейсівисунув інтерпретацію цього у своєму курсі «21 секрет успіху мільйонерів»: «витрати ростуть так, щоб бути відповідними доходам».
Паркінсон також запропонував правило, що стосується ефективності адміністративних органів. Він визначає коефіцієнт марності комітету (англ. Coefficient of Inefficiency) як кількість його членів, починаючи з якого комітет стає повністю непрацездатним. Паркінсон привів напівжартівливу формулу для обчислення цього коефіцієнта з декількох параметрів, у результаті якої одержав коефіцієнт марності, що лежить «між 19,9 й 22,4 (десяті частки показують часткову присутність, тобто тих, хто посидів і пішов)».