Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
777.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
51.43 Кб
Скачать

Об 'єкти гігієнічного нормування:

  1. Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, грунті, продуктах харчування.

  2. Гранично допустимі рівні і дози (ГДР і ГДД) шкідливо діючих фізичних факторів середовища (шум, вібрація, електромагнітна енергія, радіоактивні ізотопи).

  3. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, сонячної радіації, атмосферного тиску.

  1. Оптимальний і допустимий склад добового харчового раціону та питної води.

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній дії на протязі необмеженого проміжку часу не викликає будь-яких патологічних змін в організмі і негативних спадкових змін у нащадків.

Гранично допустимий рівень (ГДР) - нормативне значення надходження та вмісту радіоактивної речовини, її концентрація у воді та повітрі, розраховане на підставі ГДД.

Гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірному впливу протягом 50 років не спричинює в стані здоров'я персоналу несприятливих змін, що виявляються сучасними методами дослідження.

Загальні принципи гігієнічного нормування

  1. Першочерговості медичних показань - при нормуванні фактично беруться до уваги тільки особливості його впливу на здоров'я людини та санітарні умови життя.

  2. Диференціації біологічних відповідей на дію фактора, коли розглядати спектр усіх можливих реакцій організму на хімічний вплив залежно від його дози, то можна розрізнити такі види біологічних відповідей:

1. смертність;

  1. захворюваність;

  2. фізіологічні та біологічні ознаки хвороби;

  3. зрушення в організмі невідомої етіології;

  4. накопичення забруднювальної речовини в органах і тканинах.

Нормативи встановлюються з розрахунку на найбільш чутливі групи населення, а сила впливу повинна бути нижчою 4-го рівня, тобто нижчою захисно-пристосувальних реакцій з розрахунку на ці групи.

  1. Розподіл об'єктів санітарної безпеки. Через специфічність і мінливість фізико-хімічних властивостей води, грунту, атмосферного повітря, харчових продуктів тваринного і рослинного походження, особливості їх впливу на організм людини і тривалість контакту гігієнічні нормативи встановлюються окремо для кожного об'єкту.

  2. Урахування всіх можливих несприятливих впливів. Враховуються всі можливі види несприятливого впливу на середовище і на організм людини.

5. Принцип пороговості є відображення законів діалектичного матеріалізму (перехід кількісних змін у якісні), основою методології гігієнічного нормування. (Кожна хімічна речовина має свій поріг дії. ГДР, ГДД, ГДК встановлюється на підпороговому рівні, коли ще відсутні зміни).

  1. Принцип залежності ефекту від концентрації (дози) і часу. Для гострих впливів, що реєструються практично негайно, ефект залежить від концентрації (дози), тому для їх опису використовують криву концентрація - ефект. Для хронічних впливів, прояв яких пов'язаний з функціональною або матеріальною кумуляцією діючого початку, ефект залежить від концентрації (дози), а також від тривалості впливу. Тому хронічні ефекти описують кривою концентрація - час.

  2. Принцип лабораторного експерименту за всіма показниками шкідливості проводяться в лабораторних.

8. Принцип агравації випливає*"? попереднього принципу. З усього різноманіття чинників відбирають лише ті, що відіграють вирішальну роль під час впливу на організм людини, і моделюють такі умови експерименту, які максимально сприяють впливу чинника.

9. Принцип відносності ГДК. Будь-який норматив не є абсолютною істиною. Якщо нові наукові дані, одержані внаслідок використання більш досконалих методів, свідчать про зниження порога шкідливого впливу або коли епідеміологічні спостереження за станом здоров'я населення, що піддається впливу чинника на рівні нормативу, свідчать про його шкідливий вплив, то постає питання про перегляд ГДК.

Література:

І.Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Основи екології. - Київ, 1999. - С.50-53.

2.Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2000. - С.8-15, 23-27.

З.Злобін Ю.А. Основи екології. К.: «Лібра», 1998. - С. 31-34.

4.3агальна гігієна /За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - С. 118-123.

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / За ред. В.Г.Бардова. - Вінниця: Нова книга, 2006. - С. 225-253.

  2. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник. - К.: Вид. центр "Академія", 2005. - С. 7-24.

  3. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навч. Посібник.- К.: МАУП, 2000.- С. 5-32.

  4. Основи екології: Підручник/ Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков - 2-ге вид. - К.:Либідь, 2005.-С.307-324.

9.Современнне проблеми зкогигиеньї / М.П.Захарченко, Е.И.Гончарук, Н.Ф.Кошелев, Г.И.Сидоренко. - К.: Хрещатик, 1993. - Часть 1. - С.52-64.

10. Федоряк М.М., Москалик Г.Г. Основи екології. Конспект лекцій. Частина перша. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 11-22,25-34.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]