Лабораторна робота № 1

Зовнішня та внутрішня будова ланцетника

Мета: Вивчити зовнішню та внутрішню будову ланцетника, визначити головні системи органів. Встановити відмінності від безхребетних.

Матеріал та обладнання: Вологий препарат ланцетника, таблиці будови систем внутрішніх органів.

Об’єкт дослідження: Ланцетник (Branchiostoma lanceolatum).

Хід роботи: Розглянути вологий препарат ланцетника.

1. Відмітити форму тіла (невелике, стисле з боків, витягнуте, ззаду загострене, спереду дещо скошене). Черевна частина дещо розширена, а спинна – звужена. Зовнішні покриви прозорі, без пігментації. Колір тіла – білуватий або рожево-білуватий. Знати ротові щупальця. Описати спинний, черевний та хвостовий плавники, знайти атріопор (зяброву пóру).

2. Знайти хорду, описати та визначити її призначення. Знайти нервову трубку, всередині якої міститься порожнина – невроціль. Відмітити, що нервова трубка не поділяється на головний і спинний мозок, череп відсутній, але на передньому кінці нервової трубки міститься непарне око та світлочутливі органи – очі Гессе.

3. Розглянути м’язову систему, відмітити схожість її будови з м’язовою системою безхребетних.

4. Уважно розглянути травну та дихальну системи ланцетника, встановити їх взаємозв’язок. Стінки глотки мають численні щілини – зяброві. Потік води заганяється щупальцями у передротову воронку, ротову порожнину, що відділена від глотки перетинкою – вітрилом. При розширенні вітрила вода через ротовий отвір потрапляє до глотки, частина води з їжею з глотки потрапляє до кишечнику, оскільки не проходить крізь зябра (в кишечнику знайти печінковий виріст і задній відділ, що закінчується анальним отвором). З глотки через зяброві щілини вода потрапляє до атріальної порожнини і через атріопор виводиться назовні. У зябрах вода збагачує кров ланцетника киснем. Їжа, що потрапила з глотки у підзябровий жолоб (ендостиль), де просувається війками у середній відділ кишечнику, де й перетравлюється. Закінчується кишечник заднім відділом з анальним отвором.

5. Розглянути кровоносну систему ланцетника, відмітити її замкненість і відсутність серця. Знайти черевну, спинну аорти, кюв’єрові протоки і венозний синус. Визначити роль черевної аорти для кровообігу.

6. Вивчити будову видільної системи ланцетника по таблиці. Нефридії (90 пар) відкриваються одним кінцем у целóм, а іншим – до атріальної порожнини.

7. Повторити будову статевої системи ланцетника з матеріалів попередньої роботи.

Завдання: Намалювати обриси ланцетника і по ходу роботи домальовувати внутрішні органи та їх системи різними кольорами. Позначити на малюнку окремі органи. Систему кровообігу зобразити окремо.

Питання для теоретичної підготовки: 1. Загальна характеристика ланцетника, його зовнішня будова. 2. Опорно-руховий апарат і нервова система ланцетника. 3. Будова органів травлення і дихання, їх взаємозв’язок. 4. Система кровообігу ланцетника, значення черевної аорти, рух крові. 5. Будова видільної системи. 6. Статева система та розмноження ланцетника.

Література:

Адольф А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по зоологии позвоночных. – М.: Просвещение, 1977.

Веселов Е.А., Кузнецова О.Н. Практикум по зоологии. – М.: Высшая школа, 1968. – С. 198-205.

Наумов Н.П. Зоология позвоночных: Учебник для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1982.

Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных. – К., 1979.

Смогоржевський Л.О. Зоологія хордових. – К., 1979.

Лабораторна робота № 2

Будова дорослої асцидії та її личинки

Мета: Вивчити зовнішню та внутрішню будову асцидії, визначити головні системи органів. Вивчити будову личинки асцидії і встановити її відмінності від дорослої особини.

Матеріал та обладнання: Вологий препарат асцидії, таблиці будови систем внутрішніх органів і таблиці перетворення личинки у дорослу форму.

Об’єкт дослідження: Асцидія (Ascidiae).

Хід роботи: 1. Розглянути вологий препарат і таблиці будови асцидії та її личинки. Розглянути зовнішню будову асцидії, відмітити туніку, сифони, встановити їх значення.

2. Відмітити слабкий розвиток нервової системи. Знайти ганглій та його розгалудження. Розглянути шкіряно-м’язовий мішок.

3. Вивчити будову кровоносної системи, відмітити її незамкненість, знайти серце. Встановити аналогію з ланцетником у взаємодії глотки і кровоносної системи.

4. Встановити несформованість видільної системи і накопичення продуктів диссиміляції в організмі.

5. Вивчити будову травної системи, встановити її особливості у порівнянні з ланцетником.

6. Описати особливості будови та характеру функціонування статевої системи асцидії (гермафродитизм, можливість нестатевого способу розмноження, наявність зовнішнього та внутрішнього способів запліднення).

7. Вивчити особливості будови та розвитку личинки асцидії, встановити причини редукції хвоста, нервової трубки і хорди. Описати стадії розвитку личинки та зміни у її будові під час проходження стадій.

Завдання: Зобразити напівсхематично будову дорослої асцидії, позна-чити на малюнку зовнішні і внутрішні органи. Намалювати личинку асцидії на різних стадіях розвитку і відмітити ті органи, що зазнають найбільших змін.

Питання для теоретичної підготовки: 1. Зовнішня будова асцидії та її особливості як представника Оболонників. 2. Будова нервової та кровоносної систем. 3. Будова травної системи. Недосконалість видільної системи асцидії. 5. Особливості будови і функціонування статевої системи. Нестатеве розмноження. 6. Статеве розмноження. Будова та метаморфоз личинки асцидії.

Література:

Адольф А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по зоологии позвоночных. – М.: Просвещение, 1977.

Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных. – К., 1979.

Смогоржевський Л.О. Зоологія хордових. – К., 1979.

Лабораторна робота № 3

Будова міноги

Мета: Вивчити зовнішню та внутрішню будову міноги, визначити головні системи органів.

Матеріал та обладнання: Вологий препарат міноги, таблиці будови систем внутрішніх органів.

Об’єкт дослідження: Мінога річкова (Lampetra fluviatilis).

Хід роботи: Розглянути вологий препарат і таблиці будови міноги.

1. Відмітити особливості зовнішньої будови (відсутність чіткої сегментації, особливості будови ротової воронки, непарна ніздря, сформованість очей, гола шкіра тощо). Описати спинний і хвостовий плавники, сім пар зябрових отворів, знайти анус та сечостатевий сосочок.

2. Вивчити внутрішню будову міноги: осьовий скелет у вигляді хорди, хрящові утворення, черепну коробку. Визначити відділи головного мозку і сформовані 10 пар головних нервів. Відмітити сегментованість спинного мозку і утворення пар спинномозкових нервів. Розглянути будову кровоносної системи, відзначити двокамерне серце, одне коло кровообігу. Визначити особливості будови зябер міноги. Відзначити прогрес у розвитку органів чуттів (нюх, зір, слух і рівновага, сенсорні відчуття) міноги порівняно з безчерепними. Вивчити будову та відзначити сформованість нирок. Оцінити ускладненість органів травної системи міноги. Визначити особливості будови статевої системи та розвиток тварини від яйця через стадію піскоройки до дорослої особини. Відзначити тривалість личинкової стадії.

Завдання: Намалювати напівсхему поздовжнього розрізу міноги. Записати 10 пар нервів головного мозку і позначити ті відділи, від яких вони розгалужуються.

Питання для теоретичної підготовки: 1. Особливості зовнішньої будови міноги, характерні риси підтипу Черепних (Craniata), класу Безщелепних (Agnatha). 2. Будова нервової системи. 3. Будова кровоносної системи. 4. Будова травної системи. Ознаки паразитичного способу життя. 5. Будова дихальної системи. 6. Будова статевої системи, розмноження міноги.

Література:

Адольф А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по зоологии позвоночных. – М.: Просвещение, 1977.

Наумов Н.П. Зоология позвоночных: Учебник для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1982.

Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных. – К., 1979.

Лабораторна робота № 4

Зовнішня та внутрішня будова хрящових риб

Мета: Вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої будови акули у зв’язку зі способом існування.

Матеріал та обладнання: Препарати органів і таблиці будови акул.

Об’єкт дослідження: Акула (Selachoidei).

Хід роботи: Розглянути препарати і таблиці будови акули.

1. Відмітити особливості зовнішньої будови (дещо сплющена передня частина тіла, відсутність чіткого поділу на голову, тулуб і хвіст, знайти бризкальця, ніздрі, відмітити форму рота і зубів). Відмітити наявність луски. Знайти канали (сейсмосенсорний орган) і клоаку. Описати парні кінцівки акули (плавники), спинні і хвостовий плавники, п’ять пар зябрових щілин.

2. Розглянути кровоносну і дихальну системи. Відмітити риси схожості з міногою.

3. Визначити розвиток нервової системи (мозку та органів чуття) у порівнянні з безщелепними.

4. Розглянути травну систему. Відмітити сегментованість кишечника (поділ на глотку, стравохід, шлунок, тонкий і товстий відділи, сформованість прямої кишки) і розвиток печінки та підшлункової залози.

5. Визначити ступінь розвитку видільної системи у порівнянні з міногою.

6. Вивчити будову статевої системи, відзначити її ускладненість. Розібрати три способи народження потомства у хрящових риб: розвиток поза організмом самки у яйцях зі щільною оболонкою, розвиток у яйці у статевих шляхах самки і народження яйця з послідуючим виходом з нього молодої тварини і розвиток потомства в організмі самки поза яйцем з прикріпленням до жовтка і формуванням жовткової плаценти.

Завдання: Намалювати акулу і позначити її зовнішні органи. Зобразити напівсхему кровоносної системи.

Питання для теоретичної підготовки: 1. Особливості зовнішньої будови акули як представника класу Хрящових риб, її прогрес у порівнянні з безщелепними. 2. Будова нервової системи. 3. Будова кровоносної системи. 4. Будова травної та видільної систем.

Література:

Адольф А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по зоологии позвоночных. – М.: Просвещение, 1977.

Наумов Н.П. Зоология позвоночных: Учебник для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1982.

Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных. – К., 1979.