- •Київський національний економічний університет
- •1. Предмет політології, її методи та функції
- •2. Місце політології в системі соціально-гуманітарного знання
- •3. Політична думка Стародавнього світу
- •4. Політична думка Середньовіччя
- •5. Політична думка епохи Відродження
- •6. Політична думка Нового часу
- •7. Сучасні політичні школи
- •8. Політична думка Київської Русі
- •9. Політична думка Києво-Могилянської академії
- •10. Ідеї конституційно-державного ладу у творчості українських мислителів хviii ст.
- •11. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій України
- •12. Політична думка України другої половини XIX ст.
- •13. Політична думка в Україні кінця хiх – початку хх століть
- •14. Політична думка України першої половини хх ст.
- •15. Сутність політики, її структура та функції
- •16. Людина як суб'єкт і об'єкт політики
- •17. Політична соціалізація
- •18. Типи політичної соціалізації
- •19. Влада як соціальне явище суспільного життя. Ресурси влади
- •20. Легітимність влади. Основні типи легітимності
- •26. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та типи
- •26. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та типи
Київський національний економічний університет
П. С. Прибутько
ПОЛІТОЛОГІЯ
Короткий навчальний посібник
для слухачів і студентів
К И Ї В - 2010
Автор – Прибутько Петро Степанович - кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри політології і соціології.
Вступ
Політологія – це наука про політику та людей у ній. Та що таке власне політика, що привертає увагу до неї людей? Чому влада над людьми та ситуаціями притягує до себе тільки деяких представників суспільства? Що підштовхує в різні епохи людей до вивчення соціальної сутності та ролі держави?
Протягом багатьох століть політологія існувала лише як складова якогось учення. Саме тому вона тісно пов'язана з низкою суспільних наук: філософією, історією, психологією, соціологією, географією, теорією держави та права, антропологією, астрономією та ін. І знадобилося багато часу, щоб політологія змогла виокремитися та стати самостійною наукою.
Сьогодні політологія посіла чільне місце серед обов'язкових вузівських дисциплін. Її мета – сприяти формуванню громадської політичної культури, допомогти осягнути, зрозуміти, дослідити суспільні процеси, сформувати світогляд кожного громадянина, а молоді – свідомо обрати правильний шлях у житті.
Нині в Україні та поза її межами написано й видано велику кількість літератури, навчальних і навчально-методичних посібників з політології. Їх автори зробили вагомий внесок у розвиток цієї наукової дисципліни, визначили її предмет, дослідили структуру та поняттєво-категорійний апарат.
Цей посібник підготував колектив викладачів кафедри філософських та соціальних наук Київського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України. Посібник написано у формі запитань–відповідей. Він продовжує науково-методичну роботу щодо створення навчальної літератури з політології та зорієнтований на студентів вищих начальних закладів. У запропонованому посібнику автори не прагнуть здійснити революцію в осмисленні та тлумаченні відомих політологічних істин, а узагальнюють і систематизують їх, наводячи при цьому яскраві приклади з життя сучасного суспільства. Мається на увазі поєднання теоретичних знань у поняттях і категоріях політології із самостійним осмисленням політичного життя країн і участі молоді в ньому.
Розділ I. Політологія як наука
1. Предмет політології, її методи та функції
Популярний термін "політологія" походить від двох грецьких слів: "politike" – державні суспільні справи, і "logos" – вчення, слово. Синтез цих слів визначає політологію як науку про політику.
Політика – це одна зі сфер життя державно-організованого суспільства. Ще давньогрецький філософ Аристотель вважав, що політика корениться в природі людини як соціальної істоти, що людина не тільки істота мисляча, але ще й істота політична.
Походження терміну політика (politike) сягає своїм корінням давньогрецьких міст-держав, які називались полісами (polis).
Політика означала мистецтво управління державою. Сьогодні під терміном "політика" слід розуміти специфічну діяльність великих соціальних груп, пов'язану зі встановленням і функціонуванням політичної влади з метою реалізації їхніх суспільно значущих інтересів і потреб.
Політика зачіпає інтереси всіх людей. Сфера її діяльності охоплює:
1) науку, оскільки політика завжди пов'язана зі знаннями та ідеями й опирається на них;
2) установки, інтереси та цілі різних соціальних груп;
3) практичну діяльність людей щодо втілення програм і моделей майбутнього;
4) особистості, соціальні групи, класи, нації, держави;
5) партії, громадські організації та рухи;
6) стосунки та відносини людей пов'язані зі здійсненням державної влади, узгодження соціальних інтересів щодо забезпечення цілісності суспільства та вирішення конфліктів;
7) управління політичною сферою суспільства.
Політика як специфічна діяльність людей стала предметом наукового дослідження ще з часів Стародавньої Греції та Риму. Їй були присвячені філософські трактати Платона "Закони" й "Держава", Аристотеля "Політика" та праці багатьох інших авторів. Проте їхні дослідження ще не створили політичної науки, оскільки вони були переплетені з космологічними, філософськими й етичними уявленнями того часу. Тільки з XVI ст. починається формування власне політичної проблематики, що пов'язується вченими з працями італійського мислителя Н. Макіавеллі.
Наприкінці XIX – початку XX століть відбувається якісний стрибок на шляху перетворення вчення про політику на самостійну галузь науки. Це було пов'язано зі зростанням значення політичної сфери життя в суспільстві та нагальною потребою в науковому пізнанні політики – з одного боку, а з другого – з ускладненням політичних структур суспільства, новими масштабами відносин між державами, розширенням участі народних мас у політиці та бурхливим розвитком соціальних наук.
Сьогодні політологія – одна з найбільш широких галузей наукового знання, що має як теоретичне, так і практичне значення. За загальною кількістю здійснюваних досліджень і публікацій, політологія обіймає одне з провідних місць серед соціальних наук.
Політологія – це наука про державно-організоване суспільство як політичну систему, що функціонує та розвивається, на основі взаємодії її складових: політичних суб'єктів, політичних інститутів і політичної свідомості, або інакше кажучи – це наука про політику та її взаємини з людиною та суспільством.
Як і кожна наука, політологія має власні об'єкт і предмет дослідження.
Об'єкт політологіі – це політична сфера суспільного життя, пов'язана зі взаємодією різних соціальних груп, соціальних інститутів і організацій, що опосередковують ці взаємини стосовно державності.
Предмет політології – це сфера державно-організованих зв'язків, взаємодій і відносин, тобто форм державного устрою, та проблеми політичної влади (її сутності й структури, механізмів розподілу та здійснення).
Важливим для розуміння політичної науки також є питання про її методи. Та спершу варто з'ясувати, що таке метод взагалі.
Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука, для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.
Найширшого застосування в політології набули такі методи:
інституційний – аналізує діяльність офіційних структур і становлення формальних правил ухвалення рішень;
історичний – вивчає становлення та розвиток політичних відносин, політичних явищ і політичних норм в єдиному зв'язку минулого, сьогодення та майбутнього;
соціологічний – досліджує політику з позицій інтересів і потреб соціальних груп;
біхевіористський (поведінковий) – аналізує політику з позицій мотивів політичної поведінки індивідів;
психологічний – досліджує психічні чинники й індивідуальні риси суб'єктів політики (детальніше див. Розділ ІІІ);
системно-функціональний – вивчає політику як одну з функціональних систем суспільства та її взаємозв'язки з іншими системами і зовнішнім середовищем;
контент-аналіз – цілеспрямовано вивчає конституції, правові акти, партійні програми, інструкції, тобто аналізує будь-якого роду політичної інформації;
опитування – використання опитувань учасників політичних подій, що спрямовані на збір фактів, необхідних для аналізу політичної ситуації;
складання когнітивних карт – фіксація типових реакцій людей на кризові ситуації та порівняння їх зі зразками їхніх же дій за стабільних умов;
спостереження за подіями – збирання емпіричних даних під час безпосереднього сприйняття політичних явищ.
Роль політичної науки для суспільства полягає в необхідності утвердження достовірних знань про політику, об'єктивної інформації про політичні процеси, в запобіганні політичним помилкам. Вона реалізується завдяки її функціям.
Функції політології – це ті завдання, котрі вона виконує в суспільстві. До них належать:
– методологічна – полягає у виробленні прийомів аналізу явищ політики, в результаті яких розкривається та пояснюється сутність складних політичних процесів і створюється система підходів раціонального розуміння політичної дійсності;
– теоретична – проявляється у створенні політичних теорій про суттєві зв'язки та закономірності політичних явищ;
– ідеологічна – передбачає обґрунтування та пропаганду політичних ідеалів, цінностей і цілей, що відповідають інтересам певних соціальних спільностей;
– прогностична – полягає в складанні тривалих і короткочасних прогнозів про діапазон та тенденції розвитку політики;
– світоглядна – розкриває значення політичного в системі уявлень людини про світ, суспільство та місце людини в системі суспільних відносин;
– пізнавальна – дієвиий засіб пізнання навколишньої політичної дійсності.
З вище викладеного матеріалу можна зробити висновок, що політологія як наука та навчальна дисципліна має власний предмет, свої методи дослідження та виконує певні функції в суспільстві.