1. Соціокультурна зумовленість філософії.

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в надзвичайно складні умови соціального життя. Радикальна зміна ціннісних орієнтацій, гостра необхідність постійного пошуку і швидкого знаходження життєво важливих рішень, стресові ситуації — все це проблеми повсякденного людського буття, сфера практичного застосування світоглядної культури, основу якої складає філософія.

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.

Філософії як сфері духовної творчості притаманне широке розмаїття методологічних підходів і теоретичних систем. Воно знаходить належне відображення в навчальному курсі. Даний посібник — це не сукупність готових істин, а лише висвітлення загальних підходів до них, що склалися протягом століть розвитку філософської думки. Істину студент має осягнути власним розумом. Це потребує від молодої людини самостійних роздумів, формування власних поглядів і переконань.

У більшості країн світу філософія посідає чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Оволодіння основами філософських знань допомагає студенту стати фахівцем, який уміє широко і глибоко мислити і діяти самостійно.

Юність, студентські роки — це така пора людського життя, коли схильність до філософського осмислення дійсності виявляється найбільш виразно. Осягнення істини багато в чому залежить від звернення студента до філософської спадщини, праць найбільш відомих філософів, що становлять скарбницю філософської культури людства.

Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе. Знання в свою чергу може матеріалізуватися, опредметнюватися і як найважливіша складова входить до світогляду. Світогляд — одна з форм свідомості людини. Філософія — це теж світогляд: послідовно раціональний, теоретичний. Оскільки з самою філософією, її ідеями, змістом її положень погоджуються, остільки вона не тільки обґрунтовує себе раціональними аргументами, а й породжує переконання, вірування в неї. Тому окремі філософи дотепно називають її вірознанням. Подальше поглиблення, уточнення знань про предмет філософії стане можливим завдяки знайомству з основними функціями, напрямками, течіями, школами філософії.

2. Філософське мислення і його специфіка.

Особливості філософського мислення:

1. Має гранично широкий рівень узагальнення, що виходить за межу буття і небуття.

2. Постає формою людського самоусвідомлення.

3. Окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, а й такою ,якою вона має бути (ідеація).

4. Теоретичне мислення є мисленням про саме мислення нім мисленням про якусь реальність.

5. Постає внутрішньозвязаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим.

6. Прагне поставити і розв’язати граничні абсолютні проблеми людського існування.