2.Вживання апострофу.

А. ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки йа, йу, йе, йі, а попередній приголосний вимовляється твердо: апостроф вживається - з'ява [зйава], в'яз [вйаз] ; апостроф не вживається - зяблик [з'аблик],свято [с'в'ато]

А.ставиться перед я, ю, є, ї після губних приголосних м, в, п, б, ф, якщо ці приг стоять: на початку кореня - м'який,; після голосного - риб'ячий, солов'ї,; після р - арф'яр, черв'як

В інших випадках після губних апостроф не ставиться: тьмяний, свято, цвях, морквяний, мавпячий.

А. ставиться перед я, ю, є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]:матір'ю [мат'ірйу], сузір'я [суз''ірйа], бур'ян [бурйан], але: буряк [бур'ак], зоря [зор'а], гарячий [гар'ачий].

А. ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний  від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-: між'ярусний, від'ємний, роз'єднати, з'їзд, без'ядерний.

В іншомовних словах а. вживаються так само, як і в українських: об'єкт, прем'єра;

В іншом.х словах після приголосних а. перед я, ю, є, ї ставиться, якщо після приголосних чується звук [й]: бар'єр [-рйер], комп'ютер [-пйу-], Х'юстон [хйу-].

Як виняток а. ставиться після приголосних в таких словах: кон'юктивіт, кон'юктура, ад'ютант.

А.в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, є, ї, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього пригол.: рюкзак [р'у-], пюре [п'у-], кювет [к'у-], манікюр [-к'ур].

3.Вживання м’якого знаку.

М'якість приголосних перед голосними а, у, е, і, о позначаються відповідно буквамия, ю, є, і, ь: синя [син'а], синю [син' у], синє [син'е], сині [син'і], синього [син'ого].

У кінці слова і перед наступним приголосним для позначення м'якості приголосних служить буква ь.

М'якими у цій позиції можуть бути лише приголосні звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]: молодь, кінь.

В дієсловах перед часткою -ся (-сь) м'який знак зберігається: зберігають- зберігаються, будують- будуються,

У середині слова м'якість приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]позначається м'яким знаком лише перед твердими нешиплячими: козацький, товариський, призьба, боротьба, їдьте, ненька.

М'який знак зберігається у таких словах: в утворених від них присвійних прикметниках - Лрісьчин, Таньчин, Зіньчин, неньчин; при відмінюванні - на призьбі, неньці, козацькі, товариські, але: землянці, бо землянка, масці, бо маска

Перед постійно м'якими або пом'якшеними і шиплячими м'який знак не ставиться:безбатченко (хоч батько), промінчик (хоч промінь); свято [с'в'ато], дзвякнути [дз'в'акнути], сніг [с'н'іг]

Як виняток м'який знак в цій позиції ставиться: після букви л - льняний, гуцульський, читальня, Гуцульщина,

але: рибалці, бо рибалка,голці, бо голка; у деяких словах - Маньчжурія, тьмяний, різьбяр, няньчити, женьшень, бринчати

Псля приголосних, що позначають звуки [м], [в], [б], [п], [ф], [р], [дж], [ж], [ч], [ш], [г], [ґ ], [к], [х] м'який знак у кінці слова і перед наступним приголосним не ставиться: багато облич (хоч обличчя), чотирма (хоч чотирьох), роздоріж (хоч роздоріжжя), зір (хоч зоря), бур (хоч буря), гіркий, поставмо, насипмо, ідеш, повір, ларки (хоч ларьок), кров, сім.

Як виняток з м'яким знаком пишеться власна назва Горький.

В іншомовних словах м'який знак вживаються так само, як і в українських:  асфальт, шагрень.

Але є і деякі відмінності.

В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість приголосних, що позначають звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] також перед я [йа], ю [йу], є [йе],  ї [йі]: портьера [-т'йе-], батальон [-л'йон], Ньютон [н'у-].

Проте в українських іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться:Наталя,