4. Заходи процесуального примусу: поняття, види, порядок та підстави їх застосування (самостійне опрацювання)

Заходи процесуального примусу є формою процесуальної відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних обов'язків. Існування інституту застосування заходів процесуального примусу спрямоване на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Необхідність закріплення та застосування заходів процесуального впливу до учасників цивільного процесу, які порушують у суді нормативне встановлені правила, зумовлена низкою потреб:

• реалізації принципу поваги до суду;

• дотримання порядку у судовому засіданні;

• забезпечення додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій;

• виховання поведінки учасників цивільного процесу;

• дотримання правил професійної етики.

Заходи процесуального примусу - це встановлені ЦПК процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправне перешкоджають здійсненню цивільного судочинства (ч. 1 ст. 90 ЦПК).

Ознаки заходів процесуального примусу:

• визначаються та застосовуються лише за ініціативою суду - органу публічної влади;

• застосовуються негайно після вчинення порушення, у випадку, коли це передбачено законодавством;

• застосовуються шляхом постановлення ухвали;

• до однієї особи за одне й те саме правопорушення застосовується один захід процесуального примусу.

Види заходів процесуального примусу (ст. 91 цпк)

які застосовуються до порушників		які забезпечують процес доказування
покликані усунути перешкоди при здійсненні правосуддя		покликані оптимізувати процес здійснення правосуддя
попередження	видалення із залу судового засідання	тимчасове вилучення доказів для дослідження судом	привід
роз'яснення обставин, з яких поведінка правопорушника є протиправною. Озвучується суддею та заноситься до журналу (або протоколу) судового засідання	особа, яка порушує процесуальну дисципліну, позбавляється права бути присутньою у залі засідання. Виконується судовим розпорядником	примусове припинення права володіння, користування та розпорядження певними речовими доказами чи документами. Може бути виконане із залученням органів внутрішніх справ	примусове доставлений особи до суду. Виконується із залученням органів внутрішніх справ
за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого учасниками цивільного процесу або іншими присутніми у засіданні особами	за повторне порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого учасниками цивільного процесу або іншими присутніми у засіданні особами	у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання	при нез'явленні в судове засідання належно викликаного свідка без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки

За повторне порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни (ч. 2 ст. 92 ЦПК).

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення (ч. 2 ст. 93 ЦПК).

Наприклад, розглянемо порядок виконання ухвали про привід свідка (ст. 94 ЦПК, Інструкція⁴):

1. в ухвалі про привід свідка суд зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу;

2. ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує;

3. у примусовому порядку свідок може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення;

4. ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу. Відповідний орган внутрішніх справ вживає заходів для обов'язкового та належного виконання ухвали;

5. у разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.