3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які залучаються до участі у справі або вступають у неї з метою захисту їх суб'єктивних прав та інтересів.

Такі треті особи заінтересовані у результатах розгляду цивільної справи, оскільки ухвалене по ній рішення може наперед встановити певні взаємовідносини між ними і сторонами, а також вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Участь у цивільному процесі третіх осіб без самостійних вимог спрямована на те, щоб сприяти захисту прав тієї сторони, на боці якої вони виступають, не допустити ухвалення несприятливо­го для неї рішення суду, оскільки воно надасть право стороні ви­магати збитків від третьої особи за регресним позовом. Крім того, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спо­ру, вступивши у цивільну справу, може своєчасно запобігти пору­шенню своїх прав, погіршенню свого правового становища (напри­клад, при відкритті провадження у справі про стягнення аліментів з чоловіка на користь другої дружини, як третя особа може вступити у процес перша дружина, яка вже отримує від нього аліменти).

Законодавець покладає обов'язок на сторону, в якої за рі­шенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про цю третю особу (ч. 1 ст. 36 ЦПК).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо пред­мета спору, можуть:

1. вступити у справу з власної ініціативи на стороні позивача або відповідача, подавши відповідну заяву;

2. залучитися до участі в справі за клопотанням сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. У своїй заяві про залучення третьої особи ініціатор повинен зазначити:

• ім'я (найменування) третьої особи;

• місце її проживання (перебування) або місцезнаходження;

• підстави, за якими третя особа має бути залучена до участі у справі;

3) бути залучені до цивільного процесу за ініціативою суду.

У двох останніх випадках суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення її як третьої осо­би і роз'яснює право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї (ч. З ст. 36 ЦПК).

Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу допускається до ухвалення судом рішен­ня (ч. 1 ст. 35 ЦПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК за умови відсутності згоди будь-кого з осіб, які беруть участь у справі щодо залучення чи допуск третьої особи до участі у справі, це питання вирішується судом з урахуванням всіх обставин справи.

З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апе­ляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Треті особи без самостійних вимог мають загальні процесуаль­ні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК).

За ч. 4 ст. 35 ЦПК вступ у справу третьої особи, яка не за­являє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.