Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БОГДАН ШИЯН.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
2.01 Mб
Скачать

Контрольні питання

    1. Дайте визначення поняття гнучкості як рухової якості людини та її   різновидів.

2. Які фактори зумовлюють гнучкість людини?

3. Як гнучкість взаємодіє з іншими якостями?

4. Назвіть основні групи вправ для розвитку гнучкості і дайте їх коротку характеристику.

5. Дайте коротку характеристику етапів удосконалення гнучкості.

6. Назвіть основні параметри навантажень з застосуванням активних вправ для розвитку гнучкості.

7. Назвіть основні складові компоненти методики вдосконалення гнучкості із застосуванням пасивних і комбінованих вправ.

8. Як змінюються природні темпи розвитку гнучкості в онтогенезі людини?

Завдання для самостійної роботи.

  1. Складіть комплекси вправ для вдосконалення гнучкості:

-     кульшового, колінних та таранно-гомілкових суглобів;

-     плечових, ліктевих та променево-зап’ясткових суглобів;

-     хребта.

    2.  Складіть програму вдосконалення гнучкості для учнів 7-8 та 12-13 років.

Основи методики вдосконалення спритності

6.1. Загальна характеристика спритності  

6.2. Фактори, що визначають спритність  

6.3. Координаційні здібності  

6 .3.1. Здатність до оцінки і регулювання динамічних і  просторово-часових параметрів рухів

6.3.2. Здатність до збереження рівноваги  

6.3.3. Здатність відчувати  ритм  

6.3.4. Здатність до довільного розслаблення м’язів

6.3.5. Здатність до узгодженості рухів  

4. Загальні основи методики вдосконалення спритності

5. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності

                            6. Контрольні питання

6.1. Загальна характеристика спритності

Успішне вирішення рухових завдань залежить від уміння узгоджувати окремі рухи рухової дії, які виконуються одночасно або послідовно. Зрозуміло і те, що успішне виконання вправ залежить від точності рухів. При цьому слід враховувати, що вони можуть виконуватись за чітко обумовленою схемою (наприклад, у гімнастиці, фігурному катанні тощо) або нестандартно  залежно від реальної ситуації, що складається в процесі діяльності (наприклад, в іграх та єдиноборствах).

Відомо також, що різні учні потребують для засвоєння фізичних вправ більше або менше часу.

Якщо учень здатний добре координувати рухи, точно їх виконувати  відповідно до вимог техніки, успішно перебудовувати свою діяльність залежно від умов, що складаються в процесі рухової діяльності, і швидко засвоювати фізичні вправи, то можна говорити, що він  спритний.

Отже, спритність – це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складнокоординаційними руховими діями, точно їх виконувати відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.

Спритність як рухова якість людини лежить в основі спортивної майстерності.

Фактори, що визначають спритність

Серед факторів, що обумовлюють спритність, слід відзначити:

     здатність людини свідомо сприймати, контролювати рухові завдання; формувати план і спосіб виконання рухів;

     рухову пам’ять. Будь-який новий рух чи рухова дія завжди виконується на основі вже існуючих попередніх рухів. Набутий руховий досвід завжди виступає координаційною основою, на якій будується засвоєння нових рухових дій. Чим більший запас рухових комбінацій має учень, чим більшим обсягом рухових навичок він володіє, тим вищий у нього рівень розвитку спритності і тим легше йому засвоювати нові рухові дії. В цьому контексті слід відзначити, що спритність тісно пов’язана з прудкістю, силою, гнучкістю і навіть витривалістю;

     ефективну внутрішньо- і міжм’язову координацію, яка дозволить успішно управляти силовими, часовими і просторовими параметрами рухів;

     адаптаційні можливості різних аналізаторів відповідно до специфічних особливостей конкретного виду рухової діяльності. Під впливом тренування функції багатьох аналізаторів поліпшуються. Наприклад, заняття спортивними іграми сприяють удосконаленню функцій зорового апарату.

Викладене свідчить, що головною складовою спритності є координаційні можливості людини, вдосконаленню яких слід приділити основну увагу, розвиваючи спритність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]