Контрольні питання
1. Дайте визначення понять: “загальна витривалість”, “швидкісна витривалість”, “силова витривалість”.
2. Назвіть фактори, що обумовлюють прояв витривалості.
3. Назвіть найефективніші засоби розвитку різних видів витривалості.
4. Охарактеризуйте основні параметри навантажень при вдосконаленні загальної витривалості за допомогою методу безперервної стандартизованої вправи;
5. Назвіть основні параметри тренувальних навантажень, які застосовують при вдосконаленні швидкісної витривалості:
- функціональних можливостей креатинфосфатного механізму;
- можливостей лактатного енергозабезпечення.
6. Дайте характеристику методики розвитку силової витривалості за допомогою:
- вправ з обтяженням масою предметів та з еластичними предметами;
- ізометричних вправ;
- стрибкових вправ.
7. Дайте характеристику динаміки природного розвитку різних видів витривалості у хлопців та дівчат.
8. Назвіть основні тести, що використовуються для контролю й оцінки витривалості.
Завдання для самостійної роботи.
1. Підберіть засоби для вдосконалення:
- загальної витривалості учнів;
- швидкісної витривалості;
- силової витривалості.
2. Складіть програми вдосконалення:
- загальної витривалості учнів;
- спеціальної витривалості для виду спорту, яким займаєтесь особисто.
3. Протестуйте й оцініть рівень розвитку різних видів витривалості у 5-10 учнів.
Основи методики розвитку Гнучкості
5 .1. Загальна характеристика гнучкості
5.2. Фактори, від яких залежить прояв гнучкості
5.3. Засоби вдосконалення гнучкості
5.4. Методика розвитку гнучкості
5.5. Вікова динаміка природного розвитку гнучкості та контроль за її розвитком
Контрольні питання
5.1. Загальна характеристика гнучкості
Структура опорно-рухового апарату людини дозволяє їй виконувати рухові дії з великою амплітудою. Проте, часто через недостатню еластичність м’язів, зв’язок і сухожиль вона не може повністю реалізувати ці можливості. Водночас, якщо у людини належним чином не розвинена рухливість у суглобах, то вона не зможе оволодіти технікою багатьох рухових дій.
Рухливість у суглобах позначають терміном гнучкість.
Г
нучкість
як рухова якість людини – це її здатність
виконувати рухи в суглобах з великою
амплітудою.
Розрізняють активну і пасивну гнучкість.
Під активною гнучкістю розуміють здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою за рахунок власних м’язових зусиль. Вона залежить не лише від ступеня рухомості в суглобі, але і від сили м’язів, що беруть участь у переміщенні відповідної ланки тіла.
Під пасивною гнучкістю розуміють здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою за допомогою зовнішніх впливів (партнер, прилад, обтяження тощо).
Амплітуда пасивних переміщень майже завжди значно більша за амплітуду активних рухів. Різницю між ними називають резервом гнучкості. Чим більший резерв, тим легше піддається розвитку активна гнучкість.
За допомогою раціонально організованих занять можна швидко домогтись результатів у розвитку гнучкості. За даними наукових досліджень за 3-4 місяці щоденних занять можна досягти 80-95% рухливості у суглобах від їх анатомічного потенціалу.
Розвивати гнучкість до граничних величин немає потреби, бо надмірна розтягнутість м’язів, зв’язок та сухожиль може призвести навіть до пошкоджень суглобів. Тому гнучкість слід розвивати лише до такого рівня, який забезпечує виконання необхідних рухових дій без особливих на це зусиль. Для цього величина гнучкості повинна бути лише дещо більшою за ту максимальну амплітуду, з якою економно виконують рухову дію.
Виконання вправ на гнучкість сприяє зміцненню суглобів, підвищенню міцності та еластичності м’язів, зв’язок та сухожиль, вдосконаленню координації, ефективному оволодінню технікою фізичних вправ, уникненню травм.
Недостатній розвиток гнучкості обмежує можливості вдосконалення інших фізичних якостей, призводить до зниження сили і швидкості, зростання втоми.
Між рівнем розвитку гнучкості у різних суглобах залежності не існує. Для життєдіяльності людини найнеобхідніша рухливість у суглобах хребта, плечових та кульшових суглобах.