- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
Розглянемо механізм впливу помилок прийому двійкових символів на точність відновлення повідомлення при рівномірному квантуванні (мал.2).
На прийомній стороні кодові комбінації перетворюються в амплітуду імпульсу
… ,
де - крок квантування, - значення i-го розряду кодової комбінації
( ).
Якщо символи через дію шуму приймаються невірно, то амплітуда імпульсу одержує шумову складову
, (4)
де - випадкова величина, що приймає значення =1 з імовірністю , =-1 з імовірністю , = 0 з імовірністю 1-(1- ), і - імовірності появи символів 0 і 1 у кодових групах, і -
імовірності помилок при передачі символів 0 і 1 відповідно,
Малюнок 2 - Діаграма утворення помилки приймання кодової комбінації при ІКМ
Можна вважати, що . У приймачі дискретних повідомлень систем ІКМ, як правило, імовірності й однакові.
Тому
Математичне очікування й дисперсія дискретної випадкової величини не залежить від :
Середнє значення шумової складової амплітуди імпульсів на виході ЦАП дорівнює нулю, а дисперсія
де - максимальне значення амплітуди імпульсу на виході ЦАП. При виводі (5) вважається, що помилки прийому різних символів незалежні.
Слід зазначити, що на виході ЦАП помилки, викликані дією шуму, проявляються як випадкова послідовність імпульсів, імовірність появи яких мала, але амплітуда, як правило, більша. Це, зокрема, видно й з (5).
Таким чином, шум у системах з ІКМ призводить до утворення аномальних помилок. Причиною малих помилок передачі повідомлень є інтерполяція й квантування.
Кількісно оцінити вплив аномальних помилок на якість передачі повідомлень можна по середньому інтервалу часу T між помилками. Якщо задатися деяким значенням , то припустима ймовірність помилки прийому символу
(6)
Іноді оцінюють середній квадрат помилки приймання повідомлення. При цьому виходять із наступних міркувань. Спектральну щільність потужності випадкового імпульсного процесу, що виникає на виході ЦАП, у межах смуги частот переданого повідомлення можна вважати рівномірною
. (7)
Корисний сигнал на виході
(8)
З (5), (7), (8) випливає, що при середній квадрат помилки, викликаної дією шуму,
(9)
Питомі витрати потужності при ІКМ знаходимо з наступних міркувань. Сумарна помилка (1) повинна бути перерозподілена між складовими. У першому наближенні можна думати На підставі (9) обчислюємо й по заданому виді маніпуляції й способу прийому визначаємо необхідне значення , де - потужність сигналу, - тривалість необхідного двійкового символу. Далі, знаючи співвідношення між і , а також між і , можна знайти . Наприклад, якщо то
. (10)
Питома витрата смуги перебуває в такий спосіб. Наприклад, для системи ІКМ-ФМ при
(11)
Як показують оцінки, системи з ІКМ, зокрема ІКМ-ФМ, мають більш високу у порівнянні з аналоговими методами передачі завадостійкістю.
Завадостійкість ІКМ можна підвищити, якщо використовувати завадостійкі коди. За рахунок цього можна зменшити питомі витрати потужності в 2-4 рази (на 3 .. 6 дб). Питомі витрати смуги при цьому зростуть приблизно в 2 рази.
Існує ще одна можливість підвищення завадостійкості ІКМ. У реальних повідомленнях даний відлік не може значно відрізнятися від сусідніх. Якщо ж така відмінність є, то це говорить про те, що дана кодова комбінація прийнята з помилкою і її треба «відбракувати». Значення відліку при цьому приймається рівним інтерпольованому значенню, що обчислюється по сусіднім відлікам. Тим самим усуваються великі аномальні помилки. Даний спосіб дозволяє зменшити витрати потужності на (1…3) дб при незмінних питомих витратах смуги