Структура, методи, та функції філософії

Філософська система є світоглядним теоретичним знанням. Знання – це системно-узагальнений елементарний, відносно завершений образ дійсності. Особливість та унікальність філософського знання у найбільш високому рівні узагальнення, в результаті якого виділяються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів, що мають місце в об’єктивному світі. Філософськи знання – це знання найбільш загальних проблем буття.

Філософські знання включають в себе наступні рівні:

1. Онтологічний – знання розкриваються через сутність відношення «людина-світ».

2. Теоретико-пізнавальний – подається як знання про метод, дає характеристику про знання, постає як вчення про істину, та можливості її досягнення.

3. Методологічний – зазначає як за допомогою знань пізнається і перетворюється дійсність, розкриває те, яким чином філософія постає як наука.

Підсистема філософського знання:

1. Історія філософії – це процес зародження і розвитку філософських знань в системі відношень «людина-суспільство», вивчення історії філософського мислення.

2. Соціальна – це знання про відношення в системі «людина-суспільство», які створюються завдяки інтелекту, діяльності людини в суспільстві.

3. Філософська антропологія – це знання про сутність, сенс, цінність, виникнення людини, становлення її як особливої істоти.

4. Філософія історії – це знання про сутність, сенс, цінність історичного процесу.

5. Філософія економіки – це знання про суть та цінність тих відносин, які стосуються процесів створення благ, обміну, розподілу, споживання, системи відносин індивідуальної і соціальної свободи, яка реалізується у сфері економічної діяльності людини та суспільства.

6. Філософія політики – це розкриття сутності, сенсу, цінностей, відносин стосовно влади, а також організації і управління цими відносинами.

7. Філософія права – це знання про сутність, сенс і цінність права, вивчення його зв’язку з мораллю і політикою, аналіз різних правових концепцій.

8. Філософія релігії – це вчення про сутність, сенс і цінності, що характеризують відносини розуму і віри, а також визначення духовності, як сфера організації людського життя на основі визнання існування надприродного.

9. Філософія моралі - ……. людської поведінки, людських вчинків, визначення взірця людської діяльності і міри відповідальності за її результат.

10. Філософія естетики – відношення людини до дійсності.

11. Філософія мови - …….. відносин між людьми завдяки існуванню різних форм спілкування, що використовують слово і речення.

Філософські знання спрямовані на пізнання та перетворення дійсності, а це неможливо без методів пізнання. Метод – це спосіб пізнання та перетворення дійсності. Метод завжди ґрунтується на знанні, є знанням трансформованим у певні правильні дії. Метод – це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання. Філософські методи – це найбільш загальні шляхи теоретичного осмислення дійсності, способи побудови і обґрунтування системи філософського знання.