- •Філософія як соціокультурний феномен
- •Об’єкт і предмет філософії
- •Основні філософські питання
- •Структура, методи, та функції філософії
- •Підсистема філософського знання:
- •Методи:
- •Функції мови:
- •Філософія і світогляд
- •Структура світогляду
- •Проблеми історичності світогляду.
- •Людина як предмет філософського осягнення
- •Марксистська філософія
- •Передумови виникнення
- •Власність , комунізм
- •Філософія життя
- •Екзистенціальна філософія
- •Напрямки в екзистенціалізмі
- •Філософська антропологія
- •Антропологічні концепції:
- •Психоаналіз
- •Структуралізм
- •Етапи структуралізму:
- •Буття Онтологія
- •Єдність матерії, руху, простору, часу
- •Генезис свідомості
- •Структура свідомості, її основні рівні
- •Гносеологія та епістемологія
- •Основні складові пізнавальної діяльності
- •Проблема істини в теорії пізнання
- •Проблема критерії істини
- •Основні форми пізнання
- •Форми та засоби пізнання:
- •Філософія мови
- •Сучасне філософське розуміння мови
- •Функції мови:
- •Філософське осмислення історичного процесу.
- •Сутність історичного процесу
- •Соціальна філософія
- •Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
- •Соціальна структура суспільства
Структура, методи, та функції філософії
Філософська система є світоглядним теоретичним знанням. Знання – це системно-узагальнений елементарний, відносно завершений образ дійсності. Особливість та унікальність філософського знання у найбільш високому рівні узагальнення, в результаті якого виділяються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів, що мають місце в об’єктивному світі. Філософськи знання – це знання найбільш загальних проблем буття.
Філософські знання включають в себе наступні рівні:
Онтологічний – знання розкриваються через сутність відношення «людина-світ».
Теоретико-пізнавальний – подається як знання про метод, дає характеристику про знання, постає як вчення про істину, та можливості її досягнення.
Методологічний – зазначає як за допомогою знань пізнається і перетворюється дійсність, розкриває те, яким чином філософія постає як наука.
Підсистема філософського знання:
Історія філософії – це процес зародження і розвитку філософських знань в системі відношень «людина-суспільство», вивчення історії філософського мислення.
Соціальна – це знання про відношення в системі «людина-суспільство», які створюються завдяки інтелекту, діяльності людини в суспільстві.
Філософська антропологія – це знання про сутність, сенс, цінність, виникнення людини, становлення її як особливої істоти.
Філософія історії – це знання про сутність, сенс, цінність історичного процесу.
Філософія економіки – це знання про суть та цінність тих відносин, які стосуються процесів створення благ, обміну, розподілу, споживання, системи відносин індивідуальної і соціальної свободи, яка реалізується у сфері економічної діяльності людини та суспільства.
Філософія політики – це розкриття сутності, сенсу, цінностей, відносин стосовно влади, а також організації і управління цими відносинами.
Філософія права – це знання про сутність, сенс і цінність права, вивчення його зв’язку з мораллю і політикою, аналіз різних правових концепцій.
Філософія релігії – це вчення про сутність, сенс і цінності, що характеризують відносини розуму і віри, а також визначення духовності, як сфера організації людського життя на основі визнання існування надприродного.
Філософія моралі - ……. людської поведінки, людських вчинків, визначення взірця людської діяльності і міри відповідальності за її результат.
Філософія естетики – відношення людини до дійсності.
Філософія мови - …….. відносин між людьми завдяки існуванню різних форм спілкування, що використовують слово і речення.
Філософські знання спрямовані на пізнання та перетворення дійсності, а це неможливо без методів пізнання. Метод – це спосіб пізнання та перетворення дійсності. Метод завжди ґрунтується на знанні, є знанням трансформованим у певні правильні дії. Метод – це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання. Філософські методи – це найбільш загальні шляхи теоретичного осмислення дійсності, способи побудови і обґрунтування системи філософського знання.