Соціальна філософія

Поняття суспільного і соціального у філософії

Суспільство: 1) окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. Є єдиною системою соц.. відносин, цілісним соц.. організмом, що розвивається повною мірою незалежно від інших соц.. організмів. 2)конкретна сукупність соц.. організмів; 3)сукупність усіх соц.. організмів, що існували і існують на земній кулі, все людство в цілому. 4) суспільство певного типу (феодальне, індустріальне).

Суспільне життя – реальний життєвий процес людини(особи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності.

Соціум – особливий спосіб життя людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний зв’язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури. Тварина живе в природі, людина – в соціумі. Соціум – предметне буття людини, її існування в предметному середовищі, культурі. Предметність є продовженням природи. Також соціум є діяльним спілкуванням людей.

Суспільство – реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об’єктивно, тобто незалежно від свідомості людей.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку

Руш. Сили: об’єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви. Вони пов’язані з діяльністю людей. Усі закони суспільного розвитку, вся логіка такого процесу існують лише у людській діяльності. Здатність бути рушійною силою – найсуттєвіша властивість людської діяльності.

Найважливіші проблеми рушійних сил: аналіз суб’єкта суспільного життя, характеристика його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, результатів; діалектика об’єктивного та суб’єктивного, творчого і репродуктивного.

Рушійні сили пов’язують з певною спрямованістю, з прогресивним перетворенням суспільства. Рушійна сила кожної людини, соц.. групи, суспільства в цілому, соц. спільноти людей (сім’ї, роду, племені, нації, народу) – інтерес. Інтерес – реальна причина соц.. дій, подій, звершень, що стоять за безпосереднім спонуканням, мотивами, помилками, ідеями індивідів. К. Рельвецій назвав інтерес «всесильним чарівником, який змінює вигляд будь-якого предмета.

Соц. руш. Сили суспільного розвитку – діяльність людей, соц.. груп і верств, соц.. спільнот, в основі якої лежать певні інтереси і яка здійснюється через державні та недержавні органи, колективи.

Суб’єкт – носій предметно-практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт. Суб’єкт суспільного розвитку – особистість – соціальний вияв кожної людини, виражений у конкретній індивідуальній характеристиці.

Витоки ролі особистості в історії – в її нерозривному зв’язку з соц.. спільнотам, соц.. відносинами. Належність особистостей до різноманітних спільно – певний імпульс життєдіяльності кожної людини. Активна роль особистості: у сфері виробництва людина постійно вдосконалює знаряддя праці і накопичений досвід; у соціальній сфері – л. впливає на всі існуючі відносини; у духовній сфері – активність людини у засвоєнні, створенні та вдосконаленні духовних цінностей. В особистостях, їх діях знаходить своє втілення роль народних мас, груп, інших соц.. спільнот.