18. Словотвірний(дериваційний) рівень мови.

Одиниця рівня – дериватема; предмет вивчення – творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей. Галузі мовознавства – морфеміка, лексикологія, морфологія, орфографія, семантика.

Словотвірний рівень міститься між морфологічним і лексико-семантичним основними рівнями. Суть міжрівневих зв'язків тут полягає в тому, що основна одиниця морфологічного рівня -- морфема -- використовується для творення одиниць лексико-семантичного рівня -- слів (лексем). Однак не можна не помітити зв'язку між словотвором і синтаксисом. Цей зв'язок виявляється в тому, що утворення складних слів, як правило, зводиться до згортання словосполучення в єдине слово (другий курс --> другокурсник «студент, який навчається на другому курсі», плаває морем --> мореплавець «той, хто плаває морем»;), і в тому, що майже весь словотвір пов'язаний за своєю мотивацією з реченням (Він учиться в школі --> школяр, Він носить листи --> листоноша,).

Словотвір не може бути окремим рівнем, бо він не має власної (специфічної) одиниці. «Ознакою того, що якась одиниця лежить в основі самостійного рівня, може бути тільки можливість вичерпного поділу тексту на ці -- і тільки ці -- дискретні одиниці.

Функції словотвірних елементів інші: вони використовуються для творення лексичних знаків, тобто для номінації. Отже, словотвір - це не якийсь особливий рівень мови, а сфера особливих відношень між морфемами і лексемами.

Термін словотвір вживається у двох значеннях: 1) утворення слів, що називаються похідними і складними, на базі однокореневих слів, якими вони мотивовані, тобто виводяться з них за значенням і за формою, за наявними в мові моделями (зразками) за допомогою афіксації, словоскладання, конверсії (переходу з однієї частини мови в іншу) та інших формальних засобів; 2) розділ мовознавства, який вивчає способи творення нових слів.

Зв'язок словотвору з лексикологією безпосередній: словотвір збагачує словниковий склад мови на базі сучасного мовного матеріалу. Крім того, саме лексичні одиниці мови з точки зору свого морфемного складу, структури і способів деривації є конкретним предметом власне словотвору. Наприклад, нові слова місяцехід, космонавігація, мовленнєвий виникли з елементів, що існували в мові (лексеми сполучаються за допомогою інтерфіксів або за допомогою відомих суфіксів та префіксів). Зв'язок з граматикою полягає в тому, що всі новоутворені слова оформляються за граматичними законами мови. Так, слова місяцехід, космонавігація увійшли до складу іменників, мовленнєвий — до складу прикметників за традицією.

Словотворче значення реалізується в конкретному слові, тому основною одиницею словотвору є слово як конструктивне поєднання лексичних і граматичних значень.

Розрізняють суфіксальний (викладач), префіксальний (переписати), постфіксальний (битися), префіксально-суфіксальний, чисте складення {дехто, англ. snowman «снігова баба»,), складення з суфіксацією (радіоприймач), зрощення (вічнозелений, англ. mother-in-low «свекруха, теща»,), абревіацію (ВАК, НАТО, профком), компресію складних слів із відсіченням одного компонента (англ. a local train -- a local «приміський поїзд», a musical comedy -- a musical «музична комедія»), редуплікацію (англ. spit-spot «добре»,).