Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
планування та форми роботи ІМЦ РУО.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
972.8 Кб
Скачать

5. Практична діяльність

Застосування знань, умінь та навичок для вирішення реальних проблем

Засвоєння та відтворення навчального матеріалу

Активна взаємодія

Активна пізнавальна діяльність

- моделювання ситуацій

- рольові ігри

  • - робота в групах

- робота в парах

-діалог

амостійна робота

-проблемні завдання

-творчі завдання

  • лекція

  • пояснення

  • опитування

ПАСИВНІ

АКТИВНІ

Інтерактивні

Методи навчання

(за рівнем активності)

ПАСИВНІ

АКТИВНІ

Інтерактивні

вчитель

вчитель

вчитель

учень

учень

учень

учень

учень

учень

  • низький рівень активності школярів;

- переважає репро-дуктивний характер діяльності

- відсутня самостійність і творчість у дітей

- забезпечують високу пізнавальну активність; самостійність;

- творчість;

- психосоціальне

зростання особистості школяра

постійна активна взаємодія педагога і учнів:

- співнавчання, взаємо навчання на основі взаємоповаги і взаєморозуміння.

  • презентація

  • інтерв’ю

  • дебати

  • дискусія

взаємодіюче:

  • домашнє завдання

  • письмова робота

незалежне самостійне:

Методи навчання

(за джерелами отримання інформації)

Пряме,

дедуктивне:

  • лекція

  • показ

Непряме:

  • читання

  • перегляд фільму

  • обговорення

Індуктивне:

(ґрунтування на досвіді)

- рольова гра

  • формування висновків

ФУнкції вчителя

В освітньому процесі на вчителя покладаються різноманітні функції:

  • Організаційна функція включає кілька аспектів: мобілізуючий початок уроку, організація і спрямування навчально-виховного процесу, планування і прогнозування результатів. Досвідчений педагог уміло організовує учнів на „пошук істини”, прискорює процес пізнання, спонукає школярів до отримання навчальної інформації: задіює в управлінні колективом (учні навчають один одного), узгоджує зміст навчання з інтересами дітей (учні самі прагнуть дізнатися про щось нове, цікаве), поєднує складність навчання з можливостями школярів, створює „ситуацію успіху” (учні хочуть підкріпити успіх, підтвердити свої знання).

  • Інформаційна функція полягає в умінні педагога передати знання учням відповідно до вікових особливостей. Мова точна, образна, емоційна, матеріал логічно побудований.

  • Розвивальна функція вчителя направлена на розвиток у вихованців творчих здібностей, мислительної діяльності, здатності не тільки запам’ятовувати, а й узагальнювати, порівнювати, робити висновки тощо.

  • Комунікативна функція педагога передбачає розширення пізнавальних комунікацій до особистісно-розвивального спілкування.

  • Дослідницька функція. В.Сухомлинський підкреслював, що „не можна передати досвід, можна передати ідею”. „Я” вчителя визначається творчим началом, оригінальністю, винахідливістю. Чим різноманітніший творчий підхід, тим більше учні зацікавлені в процесі навчання.

Дослідницька

  1. Творчість.

  2. Оригінальність.

  3. Винахідливість.

Інформаційна

Передача знань у цікавій і доступній формі

Комунікативна

Розширення пізнавальної комунікації

ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ

Організаційна

  1. Організація і стимулювання навчально – виховного процесу в потрібне русло.

  2. Організація «пошуку істини».

  3. Створення «ситуації успіху»

  4. Підтримання свідомої дисципліни, праці на уроці.

Розвивальна

  1. Розвиток мислення, мови, пам’яті.

  2. Вміння порівнювати, робити висновки.

  3. Реалізація виховної мети.

ВИДИ ВЗАЄМОДІЇ УЧНЯ І ВЧИТЕЛЯ

Примус

Авторитарне керівництво без урахування бажань учня

Свобода дій

Вчитель не виконує організаторської, навчальної, виховної функцій

Співробітництво

Здійснення вчителем керівництва освітнім процесом, в основі якого авторитет вчителя, доброзичливість

Освітня

(об’єктивний критерій рівня навчальних досягнень учня)

діагностична

(виявлення успіхів та недоліків у навчанні, визначення шляхів підвищення якості навчання)

Управлінська

(інформація про стан успішності, вдосконалення методики викладення)

Функції оцінювання

Стимулююча

(обґрунтована, об’єктивна оцінка є стимулом у навчальному процесі)

Розвиваюча

(розвиток логічного мислення, здібностей аналізувати, узагальнювати)

Виховна

(виховання відповідальності, справедливості, взаємоповаги)

види оцінювання

індивідуальне оцінювання

  • випереджуюче завдання;

  • індивідуальна картка-завдання;

  • робота біля дошки;

  • рейтингове

  • самооцінювання;

парне

оцінювання

  • взаємооцінювання;

  • „рецензент”;

  • „перший-другий”

Кооперативне оцінювання

  • „секретар”- сильний учень фіксує правильні відповіді, активність учня в групі;

  • „дубляр учителя” – сильний учень, який проводить опитування і оцінювання учнів в групі.

Занижена самооцінка

дитина недооцінює свої можливості і досягнення

Завищена самооцінка

школяр переоцінює свої можливості і досягнення

Адекватна самооцінка

учень об’єктивно оцінює свої можливості і досягнення

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні методичної ради ІМЦ

управління освіти Комінтернівської

районної в м. Харкові ради

(протокол № 5 від 16.09.2010)

План роботи

інформаційно – методичного центру

управління освіти Комінтернівської

районної в м. Харкові ради

з молодими вчителями

на 2010-2011 навчальний рік

ВСТУП

Формування вчителя як творчої

особистості,здатної до створен-

ня якісного нового, значущого для

практичної педагогічної діяльнос-

ті,- одне з найважливіших завдань

сучасної науки і практики.

Мета «Школи молодого вчителя» – сприяння підвищенню фахового рівня, розвитку творчого потенціалу вчителя, удосконаленню майстерності, озброєнню новітніми знаннями, методикою та технологією навчання.

Основні завдання «Школи молодого вчителя»: поглиблення знань з теорії та методики навчання і виховання, сприяння оволодінню молодими вчителями основних нормативних документів, вивчення і використання у практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду, розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків вчителів.

Основні напрямки роботи «Школи молодого вчителя»:

  • розширити сферу знань учителів із психолого-педагогічних основ уроку;

  • ознайомити їх з елементами педагогічної техніки, опанування якої дасть змогу усвідомленню здійснювати відбір необхідних і найбільш доцільних прийомів роботи учнів на уроках;

  • створити для вчителів таке методичне середовище, в якому їм би хотілося творити.

Протягом 2009-2010 навчального року робота “Школи молодого вчителя” була направлена на реалізацію наступних задач: оволодіння молодими вчителями основних нормативних документів про школу, накреслень Національної доктрини розвитку освіти, нових інноваційних освітніх технологій, сучасних методик викладання; аналізу проблем, які ставились перед вчителями в зв'язку з переходом школи на дванадцятирічний термін навчання і реалізацію Державних стандартів; знайомству з методичною літературою, кращим досвідом вчителів міста.

За 2009-2010 навчальний рік у “Школі молодого вчителя” було охоплено навчанням 30 молодих учителів, з якими проводилися як теоретичні заняття, так і семінари-практикуми.

Тематика занять була різноманітна, це:

  • методичні рекомендації молодим вчителям щодо складання календарно-тематичних планів, щоденного планування, ведення класних журналів, організації робочого дня;

  • дидактичні вимоги до сучасного уроку в світлі нових інноваційних технологій;

  • етика спілкування учителя з учнями в урочний та позаурочний часи;

  • виховання патріотизму старших і молодших школярів як соціально-педагогічна проблема;

  • технологія виховання творчої особистості на уроках української мови та літератури, історії України, географії, англійської мови;

  • технологія колективної співпраці учителя та учнів на уроках математики, фізики, біології, хімії;

  • урок у системі особистісно-орієнтованого навчання при вивченні історії.

Робота “Школи молодого вчителя” у 2010-2011 навчальному році буде направлена на:

  • вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;

  • вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;

  • вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);

  • вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:

- мету, мотив, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль,

- корекцію, рефлексію;

  • вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;

  • вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;

  • вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу.