Планування та форми методичної роботи з молодими спеціалістами загальноосвітніх навчальних закладів Комінтернівського району

^{Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці...}

^{В. Сухомлинський}

Вступ

Сучасний учитель — це людина з високим ступенем соціальної активності й громадянської відповідальності за якість і результатив­ність власної роботи. Їй притаманні професіоналізм, висока науково-теоретична і методична, психолого-педагогічна, теоретична і прак­тична підготовка.

Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учня­ми? Як зорієнтуватися в школі? Що робити для вдосконалення на­вчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати? Молодий педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до профе­сійної майстерності педагогів та недостатнім рів­нем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністра­ції, педагогічного колективу, методичної служби.

Робота з молодими педагогами починається вже під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією закладу освіти. Під час цієї зустрічі педагоги-початківці в бесіді з директором та його заступниками мають отримати інформацію про школу, традиції колективу, Статут та Правила внутрішньошкільного розпорядку школи. У бесіді з молодими вчителями потрібно з'ясувати їхні нахили, бажання, інтереси, намагатися вже з цієї бесіди зробити висновок, якої допомоги потребує кожен з них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого ма­ють непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкіль­ної документації, у роботі з батьками. Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя зале­жить не тільки від його професійної підготовки і особис­тих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціа­тивність і творчість.

Робота з молодими спеціалістами - пріоритетна ланка методичної роботи

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з молодими педагогічними працівниками. Реалізується вона різними шляхами, але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи.

Методична робота здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики, її зміст визначається як загальними цілями побудови української національної школи, так і конкретними знаннями, які витікають з реального стану професійної діяльності педагогічних працівників.

На кожному етапі роботи педагога методична служба надає практичну допомогу вчителям у поліпшенні вивченні основ наук, підвищенні фахового рівня і педагогічної майстерності, вивчає і аналізує стан навчально-виховного процесу в школі, її результативність, сприяє участі їх у різних формах методичної роботи, координує самостійну роботу; ініціює організацію та проведення роботи з молодими спеціалістами, випускниками педагогічних ВНЗ, з метою визначення рівня практичної і морально-особистісної підготовки випускників та надання їм методичної допомоги.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, у роботі з батьками.

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна умовно поділити на три етапи адаптації:

Перший етап — ознайомлення з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.

Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий педагог характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Районна школа молодого вчителя створена на базі ІМЦ РУО.

Мета організації районної «Школи молодого вчителя»: допомога молодим фахівцям у їхньому професійному становленні, розв'язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяння розвитку їх творчого та професійного потенціалу, ознайомленню із сучасними методами і технологіями навчання, ППД і, на цій основі, — виробленню власного педагогічного стилю роботи.

Актуальність організації ШМВ зумовлена:

• неготовністю випускників ВНЗ до практичного розв’язання соціально-педагогічних і психологічних проблем з учнями, батьками, громадськістю;

• недостатньою орієнтацією у навчальних планах і програмах;

• низьким рівнем обізнаності молодих працівників у сфері педагогічних технологій;

• неготовністю брати активну участь у загальному функціонуванні навчального закладу;

• низькою спроможністю молодих педагогів у формуванні навчальної мотивації у школярів;

• низьким рівнем знань та практичних навичок щодо особливостей у роботі з обдарованими, гіперактивними учнями, дітьми з обмеженими можливостями.

Завдання діяльності ШМВ:

• формування вмінь застосовувати теоретичні знання, одержані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

• створення умов для швидкої та ефективної адаптації молодих освітян до професійної діяльності в умовах зміни вимог до фахових компетенцій;

• набуття молодими та новопризначеними педагогами теорії та практики щодо організації навчально-виховної діяльності у класі;

• вивчення молодими педагогами перспективного педагогічного досвіду;

• ознайомлення із сучасними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, інноваційними педагогічними технологіями;

• ознайомлення із сучасними засобами навчання, засвоєння методики їх використання;

• ознайомлення із психолого-педагогічними особливостями роботи з обдарованими учнями та дітьми з особливими потребами;

• формування позитивних комунікативних якостей;

• формування спрямованості особистості молодого педагога на безперервне професійно-педагогічне самовдосконалення.

Основними напрямами роботи школи молодого вчителя є:

• здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України;

• вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих вчителів посадових умінь і навичок;

• поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;

• науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду (на місцевому, районному рівнях), визначення шляхів творчого його використання;

• здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого педагога.

Работа районної «Школи молодого вчителя» регламентована законами України та основними нормативними документами в галузі освіти: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента: «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті та іншими діючими документами.

Напрями, за якими здійснюється підвищення кваліфікації молодих педагогічних працівників в ШМВ:

• вчителі всіх спеціальностей (початкового навчання, української мови і літератури, іноземних мов, російської мови і літератури, зарубіжної літератури, історії і основ правознавства, музики, образотворчого мистецтва, біології, хімії, фізики, географії, трудового навчання, інформатики, фізичної культури, захисту Вітчизни та ін.).

Організація роботи з молодими вчителями передбачає дотримання принципів науковості, доступності, варіативності, новизни, зворотного зв'язку за інтересами педагогів.