- •1. Обгрунтування актуальності розробки 5
- •2. Опис Функціонування програми 12
- •1. Обгрунтування актуальності розробки
- •1.1. Поняття генетичного алгоритму
- •1.1.1. Еволюційні методи побудови перевірочних тестів
- •1.1.2. Простий генетичний алгоритм для генерації тестів комбінаційних схем
- •1.2. Постановка задачі на розробку програми
- •2. Опис Функціонування програми
- •2.1. Призначення розробки
- •2.2. Вимоги до функціональних характеристик програми
- •2.2.1. Вимоги до надійності
- •2.2.2. Умови експлуатації
- •2.2.3. Вимоги до складу і параметрів технічних засобів
- •2.2.4. Вимоги до інформаційної та програмної сумісності
- •2.2.5. Вимоги до транспортування і зберігання
- •2.2.6. Стадії і етапи розробки
- •2.2.7. Порядок контролю і приймання
- •2.3. Опис генетичного алгоритму для формування тестових послідовностей комбінаційних схем
- •2.3.1. Створення вихідної популяції
- •2.3.2. Відбір батьків - селекція
- •2.3.3. Вибір оператора рекомбінації (кросинговеру)
- •2.3.4. Вибір оператора мутації
- •2.3.5. Вибір цільової функції
- •2.4. Опис алгоритму функціонування програми
- •2.5. Опис організації вхідних та вихідних даних
- •2.6. Опис вибору технічних і програмних засобів
- •2.6.1. Вибір інструментальних засобів розробки програми
- •2.6.2. Елементи мови та способи структуризації програми
- •2.6.4. Коментарі
- •2.6.5. Типи даних
- •2.6.6. Оператори
- •3.Опис структури програми
- •3.1. Опис функціональних можливостей й структури програми
- •3.2. Опис використовуваних методів
- •3.3. Функціонування генетичного алгоритму
- •3.4. Опис роботи з програмою
- •3.5. Текст програмних модулів
- •3.5.1. Модуль «ByuldSxemaUnit»
- •3.5.2. Модуль «Geneticalg»
- •3.6. Тестові перевірки програми
- •3.7. Результати дослідження генетичних операторів
- •4. Техніко-економічне обгрунтування розробки
- •4.1. Розрахунок собівартості програми
- •4.2. Калькуляція собівартості виробу
- •4.3. Оцінка ризику і страхування
- •4.4. Фінансовий план
- •Висновок
- •5. Охорона праці і навколишнього середовища
- •5.1. Загальні питання охорони праці
- •5.2. Промислова санітарія
- •5.3. Електробезпека
- •5.4. Ергономічні вимоги до робочого місця
- •5.5. Пожежна безпека
- •Висновок
- •Висновки
- •Список використаних джерел
5.2. Промислова санітарія
Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.
Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги. Енерговитрати не перевищують 172 Дж/с. Робота з розробки відноситься до категорії Iа (легка), тобто витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/година і не вимагає фізичної напруги.
Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ [29] «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитися в межах, зазначених у табл. 5.1. Параметри є оптимальними, тому що категорія роботи напружена (розумова).
Таблиця 5.1.
Допустимі (оптимальні) параметри мікроклімата
Категорія Роботи |
Період року |
Температура t, c |
Відносна вологість, Ф,% |
Швидкість руху повітря V, м/с |
Легка робота Iа |
холодний |
22...24 |
40...60 |
0,1 |
Легка робота Iа |
теплий |
23...25 |
40...60 |
0,1-0.2 |
Для забезпечення вищевказаних оптимальних клімтичних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна, приточно-витяжна, штучна) і кондиціонування згідно СНІП 2.04.05-86 [29] «Отопление, вентиляция, кондиционирование».
Режим роботи кондиціонера повинний забезпечити максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш 60% від продуктивності кондиціонера.
При проектуванні дисплейних класів вузів необхідно передбачати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями з розрахунку створення рухливості повітря на робочому місці не менш 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка - природна з верхньої зони стіни, протилежної віконним прорізам.
Якісний склад повітря: зміст кисню в дисплейному класі повинне бути в межах 21-22 про. %. Двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 %, озон – 0,1 мг/м3, аміак – 0,2 мг/м3, фенол – 0,01 мг/м3, хлористий вініл – 0,005 мг/м3, формальдегід – 0,003 мг/м3.
Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але і викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.
Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також змішане, котрі нормуються санітарними нормами і правилами СНИП II-4-79 [29] «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования». В світлий час доби використовується – природне, суміщене типи; а в темний час дня – штучне.
ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм. Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мк/ч. У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію (див. табл. 5.2).
Таблиця 5.2.
Рівні іонізації повітря приміщень
Рівні |
Число іонів в 1 см куб. повітря |
Организаційно-технічні засоби захисту |
|
|
n+ |
n- |
Коефіцієнт полярності повинен знаходитися від -0,5 до 0, згідно з нормами «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних помешкань». Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини. |
Мінімально необхідні |
400 |
600 |
|
Оптимальні |
1500 - 3000 |
30000 - 50000 |
|
Максимально допустимі |
50000 |
50000 |
Таблиця 5.3.
Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електричного поля
Види поля |
Допустимі параметри поля |
Допустима поверхнева щільність потоку енергії Вт/м2 |
Організаційно-технічні заходи захисту |
|
Електрична складова Е, В/м |
Магнітна складова Н, А/м |
|||
Напруженість электро- -магнітного поля 60 кГц - 3 мГц 3 кГц - 30 мГц 30 кГц - 50 мГц 30 кГц- 300 мГц 300 кГц -300гГц
|
50 20 10 5 -
|
5 - 0,3 - - |
10 Вт/м2
|
для розробників програм із застосуванням ЕОМ, призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ
|
Електромагнітне поле оптичного діапазону ультрафіолетовою частини спектру: УФ-С(220-280 гг) УФ-В(280-320 гг) УФ-А(320-400 гг) у видимій частині спектру: 400-760 мм у інфрачервоній частині спектру: 0,76-10,0 мкм |
- |
- |
0,001 0,01 10,0
10,0
35,0-70,0 |
коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години. зміна характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ
|