87.Організаційні форми польових(натурних) ландшафтознавчих досліджень.

Натурні дослідження дають чітке уявлення про ті ознаки та властивості компонентів, які відбивають їх взаємозв’язок у ландшафтах і взаємозв’язок ландшафтів між собою. Натурні дослідження поділяються на рекогносцирувальні й ландшафтне картографування (ландшафтну зйомку). Цілі в них різні, хоча ці дослідження і включають однакові види робіт: маршрутні спостереження, опорне ландшафтне профілювання, зйомку ключових ділянок (за винятком великомасштабних досліджень). Усі види робіт супроводжуються спостереженнями й описами на точках, яким надаються наскрізні порядкові номери, а місця їх розташування обов’язково визначаються на карті або аерофотознімку. Дослідження на точках спостереження дають уявлення про вертикальну структуру та властивості компонентів окремих фацій. Розрізняють різні види точок спостережень: опорні,основні,картувальні,спеціалізовані. Опорні закладаються на опорному ландшафтному профілі в найбільш типових фаціях(глибина грунтового шурфу 3-4 м,проводиться добір гербарію,добір зразків грунту з усіх генетичних горизонтів).Основні точки спостережнь закладаються при маршрутних дослідженнях у типових для ландшафту фаціях для того, щоб отримані дані могли бути поширені (екстрапольовані) на значну територію,що дозволяє скоротити час польових робіт та їх обсяг(докладний опис грунтового профілю до ґрунтоутворювальних порід, закладання й опис геоботанічних ділянок, добір проб). Кожен вид типових фацій характеризується однією основною точкою спостереження.Картувальні точки спостереження використовуються для стислої характеристики фацій-аналогів, докладно описаних на основних і опорних точках, а також для вивчення фацій, що дуже рідко зустрічаються на території робіт. Дослідження на картувальних точках супроводжуються скороченим описом із використанням індексації. Назва рослинного покриву також шифрується в індексах, при цьому першим ставиться знак переважаючого виду рослин.Спеціалізовані точки спостереження використовуються для цілеспрямованої характеристики одного геокомпонента чи його певної властивості відповідно до цільового завдання.

90. Метод комплексного фізико-географічного опису у ландшафтному картуванні.

Метод комплексного ф-г опису включає дослідження, спрямовані створення ландшафтної карти-гіпотези, що формується під час першого(підготовчого) етапу експедиційних досліджень. За ним слідують польовий та камеральний.

Основні роботи з картування ведуться на точках(невеликих ділянках, що збігаються з площею фації, де вивчають будову ПТК, його характерні риси, межі та процеси, що в ньому відбуваються.)

Точки бувають картувальні (генетичний тип, морфоструктура, межі)і стаціонарні(інструментальні спостереження за динамікою процесу).

Картувальні точки: основні(отримання якнайповніших даних про геолог та геоморфолог будову, палеоген та гідрогеологічні умови), допоміжні(для уточнення меж ПТК), спеціальні(для вивч.окремого компоненту), опорні(більш детальні та різнобічні спостереження,ніж на основних).

89. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ПТК.Об’єкт ландшафтних досліджень – ПТК різних рангів: фації, урочища, місцевості тощо. Дослідж. ПТК можуть бути стаціонарними (провод. у межах певних науково-досл. станцій), напівстаціонарними (на стаціонарі та довколишній терит.), дистанційними (обробка рез-тів космічних та аерофотознімків), експедиційними.

Завдання стац. і напівстац. досліджень – вивчення геолого-геоморф., гідроклімат. і ґрунтово-росл. особл-тей оточуючої території, подальше спостереження за динамікою ланд. процесів. Крім загальних завдань для б.-якого стаціонару, залежно від цілей, можуть ставитися ще спецзавдання з більш поглибленого вивчення окремих компонентів л-ту.

На основі довгострок. досліджень на мережі стаціонарів із додаванням рез-тів експедицій створ. ланд. карти, що відображ. мозаїчність ПТК, дають уявлення про прир. умови терит. Ланд. карти можуть бути як заг.-наукові, так і прикладні. Тематичні, оціночні і прогнозні карти призначені для вирішення спецпитань прикладн. змісту. Також створюється база статист. даних, яка дозволяє виявити зміни окр. динам. показн. за потрібний період.

Таким чином, значення стац. та напівстац. досліджень полягає в можл-ті відслідкувати зміни динамічних хар-к л-тів за період досліджень та створювати ланд. карти, що використовуються за основу в експед. дослідж. (та можуть бути в ході них уточнені).

91.Застосування методу ландшафтного профілювання у середньомасштабних дослідженнях ПТК. Цей метод широко розповсюджений у традиційних ландшафтних, ландшафтно-геохімічних, ландшафтно-геофізичних, ландшафтно-екологічних та прикладних дослідженнях. Головна мета ландшафтного профілювання - виявлення взаємозв'язку всередині ПТК і спряженості комплексів один з одним. На комплексних профілях визначається приуроченість пов'язаних фацій, урочищ, місцевостей до форм рельєфу, літології, рівнем грунтових вод. Найбільш типове закладення профілю - від місцевого вододілу до водоприймачів. Профіль повинен перетинати всі характерні для досліджуваної території форми рельєфу, враховувати різноманітність геологічної будови, грунтового та рослинного покриву. На профілі закладається ряд основних, картувальних і опорних точок в залежності від завдань і масштабу дослідження. Опис на точках спостереження проводяться відповідно до методик галузевих географічних досліджень: геоморфологічних, грунтових, геоботанічних. При необхідності на точках проводиться відбір зразків для обліку геомасс і геохімічного аналізу компонентів. Частиною комплексних фізико-географічних досліджень можуть бути і спеціальні дослідження - геологічні, мікрокліматичні, гідрологічні, дендрохронологічні, зоологічні, екологічні. Всі спостереження «прив'язуються» до гіпсометричні кривої профілю, яка може бути побудована за топографічній карті або отримана шляхом інструментальної зйомки. Отримані дані заносяться в бланки (щоденники) опису точок і наносяться в умовних позначеннях на гіпсометричних криву профілю. Опис сполучених ПТК, їх морфологічної структури і характеру кордонів виробляється в щоденнику на додаток до бланків. Профіль може бути доповнений планової смугою (трансектой) з нанесенням кордонів ПТК. При ЛП можна виявляти ряди фацій та урочищ, розкривати морфоструктуру ландшафту, встановлювати домінуючі та другорядні урочища, звя’язки між компонентами ПТК, компонентна структура.