- •10. Ландшафт і птк.
- •8. Поняття про ландшафт
- •7. Основні властивості закономірності розвитку ландшафтної сфери
- •9. Ландшафт і геосистема.
- •11. Птк як результат взаємодії природ. Компонент.
- •12. Інертні, мобільні та активні компоненти птк.
- •13. Ієрархічні рівні птк.
- •14. Основні риси та властивості л-тів.
- •17. Азональність епігеосфери.
- •21.Орографічні чинники регіональної та локальної диференціації епігеосфери
- •22. Фізико-геогр. (фг) процеси як чинники локальної диференціації птк.
- •23. Роль біоти в локальній диференціації птк.
- •25. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту.
- •32 Горизонтальні та вертикальні межі птк
- •33. Типологія птк
- •35.Поняття Динаміки ландшафту
- •34. Поняття про ландшафтну територіальну структуру
- •36. Добова динаміка ландшафту
- •37. Сезонна динаміка ландшафту.
- •38. Багаторічна динаміка ландшафту.
- •39. Функціонування ландшафту.
- •42. Обмін мінеральних речовин у л-ті (омр).
- •43. Біопродуційний процес у ландшафті.
- •41.Вологообіг у ландшафті
- •45. Поняття стану ландшафту.
- •49. Принцип відносної просторової однорідності
- •51. Класифікаційні ознаки птк різних рівнів
- •57. Розділення та об’єднання в районуванні
- •59. Однорядний і дворядний підходи у районуванні.
- •65.Фізико-географічна країна
- •63 Азональні таксономічні одиниці районування
- •69. Класифікації антропогенних ландшафтів.
- •70. Природоохоронні і рекреаційні ландшафти.
- •75. Транспортні ландшафти.
- •78.Беллігеративний ландшафт
- •79 Передумови формування і геогр. Поширення антроп. Л-тів України
- •82. Функції лісогосподарських ландшафтів.
- •81. Рекреаційні і природоохоронні функціх ландшафтів.
- •83. Сільськогосподарські функції ландшафтів
- •84. Урбаністичні функції ландшафтів.
- •85. Гірсько-промислові функції ландшафтів.
- •86. Поняття про культурний ландшафт.
- •88. Основні етапи експедиційних осліджень птк
- •87.Організаційні форми польових(натурних) ландшафтознавчих досліджень.
- •90. Метод комплексного фізико-географічного опису у ландшафтному картуванні.
- •92. Ландшафтний підхід і його роль у розвитку сучасних досліджень довкілля.
- •93. Сучасні наукові напрями л-чих дос.
- •94.Основні напрямки практичного застос. Результатів ландшафтознавчих досліджень.
- •95. Місце і значення ландшафтознавчого аналізу довкілля у сільському господарстві.
- •96.Місце та значення ландшафтознавчого аналізу у містобудуванні
- •97.Ландшафтний підхід у природокористуванні.
- •98. Ландшафтний підхід у національному та міжнародному законодавстві.
- •99. Ландшафтний підхід у плануванні рекреаційної діяльності.
75. Транспортні ландшафти.
Дорожні ландшафти – це складні системи антропогенного походження, структуру й характер функціонування яких визначають власне дороги й прилеглі до них об’єкти (інфраструктура). Серед інших антропогенних ландшафтів дорожні виділяються притаманними лише їм ознаками: формують єдиний каркас антропогенного ландшафту, мають своєрідне „лінійне” поширення, їхнє функціонування зумовлене рухом транспорту, постійно зростає роль і значення в структурі сучасних ландшафтів та вплив на формування екологічної ситуації будь-якого регіону.
На основі сучасних напрацювань з ландшафтознавства й екології розкрито поняття „дорога ” й „дорожній ландшафт ”. З ландшафтознавчого погляду дороги потрібно й доцільно розглядати як інженерний (будівництво й активна експлуатація), техногенний (припинення активної експлуатації й догляду) та антропогенний (покинута дорога) елемент ландшафту. У структурній організації дорожніх ландшафтів виділено:
- дорожні ландшафтно-інженерні системи (ДЛІС): сучасні активно діючі дороги з інфраструктурою (блок управління, технічний блок, природний блок), що забезпечує належне їхнє функціонування;
- дорожні ландшафтно-техногенні системи (ДЛТС) – це системи, що вийшли з активного функціонування (відсутній блок управління і лише частково функціонує технічний блок);
- власне дорожні ландшафти (ВДЛ) – виведені з експлуатації ДЛІС і ДЛТС (відсутні блок управління й технічний блок), що розвиваються лише за природними закономірностями.
Взаємодіючи з довкіллям, дорожні ландшафти утворюють складні парадинамічні системи. У формуванні парадинамічних зв’язків дорожніх і прилеглих ландшафтів беруть участь кілька потоків мінеральної і біогенної речовини: наземний – де переважає мінеральна, водна й частково біогенна міграції; повітряний – мінеральна міграція, міграція хімічних речовин, шум; технічний – пов’язаний з процесами будівництва доріг, рекультивації прилеглих територій, переміщення транспортом речовини тощо.
У розвитку парадинамічних зв’язків дорожніх і прилеглих ландшафтів виділено три стадії: а) активна – характерна для взаємозв’язків ДЛІС із довкіллям, б) стабільна – ДЛТС і довкілля; в)пасивна – ВДЛ і довкілля.
Отже, дорожні ландшафти – складні зонально-азональні системи антропогенного (переважно техногенного) походження з притаманними лише їм ознаками, структурною організацією (власне дорожні ландшафти, дорожні ландшафтно-техногенні й дорожні ландшафтно-інженерні системи) та відповідними їм рівнями пізнання: ландшафтознавчим, географічним й геотехнічним. Дорожні ландшафти – дворівневе парадинамічне системне утворення, функціонування якого зумовлене двома типами парадинамічних зв’язків: внутрішніми, що проявляються в результаті взаємодії між блоками дорожніх систем – технічним, управління й природним, та зовнішніми, що розвиваються в результаті взаємодії дорожніх ландшафтів з довкіллям. У процесі функціонування внутрішні й зовнішні парадинамічні зв’язки проходять три стадії: активну, стабільну й затухаючу.
76. Промислові ландшафти - ландшафти, що формуються під впливом промислового виробництва. Промислові ландшафти поділяються на: 1 Кар’єрно–відвальний тип; 1) оголений кар’єрно–відвальний тип; 2) териконники; 3) тип місцевості кар’єрно–відвальних пустошей; 4) озерно–горбистий оголений пустошевий тип місцевості; 5) каменоломний бедленд; 6) тип місцевості окультурених гідровідвалів; 2 Промисловий (індустріальний) карст.
77. Сакральні ландшафти.Одним із основних засобів оптимізації природного середовища є сакральні ландшафти.Сакральний, сакраментальний означає священний, заповітний, обрядовий.Сакральними ландшафтами називаються природні або природно–антропогенні геосистеми, які виконують духовну функцію, пов’язану з релігійними запитаннями людства, які є об’єктами паломництва, тобто викликають у певної категорії населення прагнення до спілкування з ним. Важливою ознакою сакральних ландшафтів є збереження духовної функції територій протягом значного часу, навіть при зміні релігійної та етнічної належності. Спілкування з цими місцями завжди супроводжуються особливими ставленнями до них. Сьогодні відвідання святих місць стало вагомою часткою туризму. Відвідання святих місць є складником багатьох турів, навіть не пов’язаних з паломництвом, тому сакральні ландшафти можна зараховувати до рекреаційних територіальних комплексів з усіма притаманними їм привілеям та інфраструктурними компонентами.Визначальними елементами сакрального ландшафту у більшості випадків є культові споруди, проте рельєф місцевості, місце розташування також відіграють велику роль у його формуванні. Рослинність, яка оточує сакральну споруду, є доповненням…