78.Беллігеративний ландшафт

Військова діяльність, як техногенно - антропогенний фактор, зіграла важливу роль в деградації ландшафтних комплексів і погіршенні екологічної обстановки, що призвело до формування так званих беллігератівних ландшафтів і розширення площі земель, непридатних для використання. Під терміном «беллігеративні ландшафти» мається на увазі генетичний тип ландшафтних комплексів, зобов'язаний своїм виникненням військової діяльності. Беллігеративні комплекси утворюють особливу групу техногенних ландшафтів. Серед них виділяються власне беллігеративні і побічно беллігеративні.Власнебеллігеративні - всі комплекси, що утворюються в результаті безпосереднього впливу військового чинника. До них відносяться: беллігеративні воронки, дорожньо-беллігеративні комплекси, військово-технічні споруди, беллігеративно-техногенні комплекси, оборонні вали, беллігератівниебедленди, зруйновані меліоративні системи, зруйновані Селитебні комплекси. Побічно беллігеративні комплекси: всі комплекси, які знаходяться в межах зони впливів власне беллігератівних комплексів, і утворюються в результаті опосередкованого впливу військового чинника.

79 Передумови формування і геогр. Поширення антроп. Л-тів України

У результаті тривалої історії освоєння людиною території України сформувалися сучасні антропогенні л-ти. Природні чинники діють неоднаково на ті чи інші антропогенні л-ти. Так на функціонування с/г та лісогосподарських антропогенних л-тів вони діють безпосередньо. Це виявляється у формуванні відповідних для природи умов систем землеробства, комплексів, що найбільш повно враховують наявні грунтово–кліматичні умови і матеріально–технічні ресурси. Отож, с/г та лісогосподарські антропогенні л-ти слід віднести до зональних. До азональних антропогенних ландшафтів можна віднести селитебні, водогосподарські, промислові, дорожні, белігеративні, сакральні, тафальні антропогенні ландшафти, тому що дія на них природних чинників опосередкована чи значно менша.

Завдяки тому що сільськогосподарські та лісогосподарські антропогенні ландшафти є фоновими, на території України, визначають характер сучасних природних і антропогенних процесів та особливості ландшафтної структури вони є зональними. Їх зональні риси найбільш повно проявляються у специфіці функціонування ландшафтних комплексів, типових для сільськогосподарських польових та лісокультурних антропогенних ландшафтів. До зональних відносяться і рекреаційні ландшафти.С/г л-ти.протягом двох останніх тисячоліть вони домінували серед антропогенних, а з кінця XVIII ст. і до теперішнього часу є фоновими у структурі сучасних л-тів Укр. На території Укр с/г л-ти займають 62%, для порівняння в Англії – 26,6%, Франції – 32–35%. Основна частина зосереджена в зоні лісостепу і степу ( Кіровоградська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Запорізька області).За характером основних видів виробничої діяльності три підкласи – польовий, лучно–пасовищний, садовий. Антропогенною ерозією зайнято від 35 до 65% зораних земель.Лучно–пасовищні л-ти – невід’ємна, а в окремих регіонах і характерна складова с/гл-тів Укр. Їх площі постійно скорочувались до середини 90–х рр. ХХ ст. Скорочення площ було зумовлено їх розорюванням, забудовою, переведенням в категорію „непридатних”З початку 90–х рр. ХХ ст. площі лучно–пасовищних ландшафтів зростають.Садові ландшафти. У порівнянні з польовими і лучно–пасовищними підкласами їх ареал розповсюдження значно вужчий. Садові характеризуються значно складнішим рельєфом. Як і раніше, тепер сади створюють на крутих схилах. У структурі їхрользбільшується ( до 12%)(Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська, Херсонська, Миколаївська області та АРК).У структурі лісових антропогенних л-тів доцільно виділяти: умовно натуральні, похідні та лісокультурні лісові ландшафти. Умовно-натуральні переважають у Карпатах, Криму, Поліссі. Похідні лісогосподарські л-ти переважають у зоні лісостепу.Лісокультурні лісові л-ти – ліси того ж самого типу, що і до вирубки, відновлення яких відбулося стихійно, частіше вегетативним шляхом, паростками з пнів. На даний час це найбільш продуктивні ліси, але вони займають лише 28–32% площ лісових масивів.До азональних антропогенних л-тівМільков відніс селитебні(антропогенні ландшафти населених пунктів: міс і сіл, з їх будовами, вулицями, дорогами, садами і парками), промислові, водогосподарські та дорожні ландшафти.Тафальні (від грец.taphe – поховання, могила) л-ти почали формуватись з прадавніх часів коли місця поховання вибиралися досить різноманітні: від звичайного закопування в землю, до екзотичних поховань – на спеціальних помостах, чи деревах. Прикладом давніх тафальних ландшафтів на терит. України є кургани, які послужили витоками сучасних цвинтарів. Сакральними л-таминазиваються природні або природно–антропогенні геосистеми, які виконують духовну функцію, пов’язану з релігійними запитаннями людства, які є об’єктами паломництва.Гірничопромислові ландшафти3 типи: кар’єрно–відвальний(займає особливе місце в структурі л-тів України 82% кор. Коп. видобувається відкритим способом), торфово-болотних пустошей і териконно−псевдокастовий. Місцевості котловинно–торфових пустошейпоширені повсюдно в північних районах України. У господарствах Хмельницької, Тернопільської та Київської області вони викор. під вирощування с/г культур льону, кукурудзи, кормового буряка.Просадочно–териконовий тип л-ту. в районах видобутку кор. Коп. – Львівський і Донецький кам’яновугільні басейни.