- •10. Ландшафт і птк.
- •8. Поняття про ландшафт
- •7. Основні властивості закономірності розвитку ландшафтної сфери
- •9. Ландшафт і геосистема.
- •11. Птк як результат взаємодії природ. Компонент.
- •12. Інертні, мобільні та активні компоненти птк.
- •13. Ієрархічні рівні птк.
- •14. Основні риси та властивості л-тів.
- •17. Азональність епігеосфери.
- •21.Орографічні чинники регіональної та локальної диференціації епігеосфери
- •22. Фізико-геогр. (фг) процеси як чинники локальної диференціації птк.
- •23. Роль біоти в локальній диференціації птк.
- •25. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту.
- •32 Горизонтальні та вертикальні межі птк
- •33. Типологія птк
- •35.Поняття Динаміки ландшафту
- •34. Поняття про ландшафтну територіальну структуру
- •36. Добова динаміка ландшафту
- •37. Сезонна динаміка ландшафту.
- •38. Багаторічна динаміка ландшафту.
- •39. Функціонування ландшафту.
- •42. Обмін мінеральних речовин у л-ті (омр).
- •43. Біопродуційний процес у ландшафті.
- •41.Вологообіг у ландшафті
- •45. Поняття стану ландшафту.
- •49. Принцип відносної просторової однорідності
- •51. Класифікаційні ознаки птк різних рівнів
- •57. Розділення та об’єднання в районуванні
- •59. Однорядний і дворядний підходи у районуванні.
- •65.Фізико-географічна країна
- •63 Азональні таксономічні одиниці районування
- •69. Класифікації антропогенних ландшафтів.
- •70. Природоохоронні і рекреаційні ландшафти.
- •75. Транспортні ландшафти.
- •78.Беллігеративний ландшафт
- •79 Передумови формування і геогр. Поширення антроп. Л-тів України
- •82. Функції лісогосподарських ландшафтів.
- •81. Рекреаційні і природоохоронні функціх ландшафтів.
- •83. Сільськогосподарські функції ландшафтів
- •84. Урбаністичні функції ландшафтів.
- •85. Гірсько-промислові функції ландшафтів.
- •86. Поняття про культурний ландшафт.
- •88. Основні етапи експедиційних осліджень птк
- •87.Організаційні форми польових(натурних) ландшафтознавчих досліджень.
- •90. Метод комплексного фізико-географічного опису у ландшафтному картуванні.
- •92. Ландшафтний підхід і його роль у розвитку сучасних досліджень довкілля.
- •93. Сучасні наукові напрями л-чих дос.
- •94.Основні напрямки практичного застос. Результатів ландшафтознавчих досліджень.
- •95. Місце і значення ландшафтознавчого аналізу довкілля у сільському господарстві.
- •96.Місце та значення ландшафтознавчого аналізу у містобудуванні
- •97.Ландшафтний підхід у природокористуванні.
- •98. Ландшафтний підхід у національному та міжнародному законодавстві.
- •99. Ландшафтний підхід у плануванні рекреаційної діяльності.
42. Обмін мінеральних речовин у л-ті (омр).
Чинники ОМР:
- синтез і розклад органіки;
- гідрогенез (сукуп-ть геохім. і мінералогічних перетворень, викликаних проникненням у земну кору (по тріщинах) води, що виносить розч. речовини з 1 геогоризонту до інш. й таким чином утв. нові мінерали).
Геогоризонт – комплексне утворення, в яке входять усі наявні в тому чи іншому шарі ПТК геомаси.
Основними хім. ел-тами, що беруть участь в ОМР, є N, P, Ca, K, Mg, S (як макроел-ти) + Fe, Mn, Cl, B, Zn (як мікроел-ти). Ступінь рухомості кожної речовини в л-ті визнач. фізико-хім., термодинам., механ. вл-тями геогоризонту, через який вона проходить. Місця різкої зміни умов переміщення – ланд.-геохімічні бар’єри (ЛГБ); на них відбувається накопич. окремих речовин. Головні х-ки ЛГБ – тип, полож. у верт. структурі л-ту та напрямок гідрогенних потоків речовин.
1 із найважлив. складових ОМР є обмін між ґрунтом та фітоценозом (ФЦ). Розподіл речовин, поглинених із ґрунту росл.: б. част. (over 80%) повертається в ґрунт, інша – випаров. до атмосфери, ще інша йде на приріст фітомаси, решту – жруть тварини, й вона переміщ. далі по трофічній мережі. {Цікавою особл-тю є те, що з підвищенням троф. рівня підвищується концентрація токс. речовин. Оск. людина знах. на вищому трофічному рівні, її жерти найнебезпечніше. – Прим. автора.}
Ті речовини, що в норм. умовах не беруть участі в обміні – резервний фонд л-ту.
40.Тепловий режим ландшафтів.Основне джерело енергії-сонячна(інші джерела-теплова енергія надр Землі,енергія тектонічних рухів,енергія космічних променів,енергія припливного тертя). Забезпеченість сонячною енергією визначає інтенсивність функціонування ландшафтів (при рівній вологозабезпеченності), а сезонні коливання інсоляції обумовлюють основний річний цикл функціонування. Перетворення сонячної радіації починається ще у атмосфері,але найбільш інтенсивно відбувається біля земної поверхні. Сумарна сонячна радіація, що досягає земної поверхні,частково відбивається від неї(кількість відбитої радіації коливається залежно від характеру поверхні і характеризується величиною альбедо) та витрачається на ефективне випромінювання в атмосферу. Поглинене земною поверхнею тепло витрачається, в основному, на транспірацію(випаровування води рослинами) і на турбулентну віддачу тепла в атмосферу (нагрівання повітря і вологообмін). Співвідношення цих витрат зональне. Інші енерговитрати, що грають істотну роль у функціонуванні ландшафту, складають дуже невелику частину радіаційного балансу. Це, перш за все, теплообмін земної поверхні з грунтами. Він носить циклічний характер: у теплий час тепловий потік поступає від поверхні углиб, в холодний - у зворотному напрямі. У високих і помірних широтах частина радіаційного балансу витрачається на танення снігу, льоду і сезонної мерзлоти (2-5%). На фізичну руйнацію гірських порід, хімічне розкладання мінералів в грунті витрачаються соті і тисячні долі відсотка.На реакцію фотосинтезу йде приблизно 1,3% радіаційного балансу(фотосинтетично активна радіація),більша частина якої зберігається у чистій первинній продукції.Господарська діяльність людини істотно впливає на потоки та трансформацію енергії в ландшафті-забруднення атмосфери призводить до збільшення кількості відбитої та зменшення кількості сумарної радіації(смог зменшує на 30-40%).Розорювання призводить до зміни всієї структури енергетичних потоків.