24.Вплив на ринок змін у попиті та пропозиції грошй.

Для збалансування грошового обороту необхідно, щоб в обороті була така кількість грошей яка б забезпечила реалізацію створеного в к-ні ВВП тому необхідно щоб Мф=мн. Така ситуація на грошовому ринку наз рівновагою.Точка перетину (А) є рівноважною ставкою процента, яка задовольняє вимоги обох суб’єктів ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією та ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно. Якщо установлюється ставка % нижча за рівноважну, то виникає надмірний попит на гроші, економічні суб’єкти будуть хотіти мати у своєму розпорядженні більше коштів, а банки не зможуть їм цього забезпечити, будуть шукати можливості збільшити пропозицію та врешті доведеться підняти %.

25.Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтурина основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Ек зміст грош-кред м-ра полягає в тому,що він показує у скільки разів збільшуються банківські депозити в порівняні з додатковим резервом.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r,або m=гроші створ/гроші отрим. Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r , де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.

Фактори що впливають на процес грошово-кредитної мультиплікації:

- зміна норм обов’язкового резервування;

- надходження готівки в банківську систему або надання позичок у готівковій формі. Поповнення маси грошей в обороті здійснюється таким чином: 1) Емісія грошей (готівкова і безготівкова). Емісія є монопольним правом НБУ. Емісія – це та частина випуску, яка не забезпечена надходженнями грошей.

Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово-кредитній мультиплікації.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб - обов'язковий резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

Незважаючи на те, що кожний окремий банк надає додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створює (прирощує) депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від ЦБ. У цьому наочно виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r . Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r , де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.

26.Поняття грошової системи та її елементи.

Грошова система – сукупність елементів необхідних для організації грошового обігу к-ни. ГС функціонує у відповідності із законод к-ни, нормативними документами ЦБ. ГС кожної к-ни створилась історично і складається з таких елементів: 1) найменування грошової одиниці; 2) масштаб цін (являє собою величину грошової одиниці даної країни.); 3) види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу (Їх визначає вищий законодавчий орган – ЦБ надає їм статусу законного платіжного засобу); 4) регламентація безготівкових грошових розрахунків; 5)регламентація готівкового грошового обороту; 6) регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями (використовується для захисту і забезпечення сталості національної валюти) ;7) регламентація режиму банківського проценту (забезпечує регулювання ціни грошей на грошовому ринку, з метою впливу на їх масу в обороті, а отже – на сталість грошей ) ;8) державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства (НБУ, Кабмін, Мінекономіки, Мінфін) .

Грошові системи класифікуюються:1)за характером економічної системи : ринкові та неринкові; 2) в залежності від ступеня втручання держ: відкриті(немає обмежень щодо проведення валютних операцій) та закриті(є обмеження).ГСподіляються на регульовані (паперового та безготівкового обігу) та саморегулюючі.(металевого грош обігу)

Система металевого обігу, поділяється на біметалізм, монометалізм та система паперово-кредитного обігу (паперово-грошова система та система кредитних грошей).

Біметалізм – роль загального еквівалента закріплюється за двома металами. Система паралельної валюти, співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювались стихійно на ринку. Система подвійної валюти, полягає у законодавчому встановленні вартісного співвідношення між двома металами. Системи кульгаючої валюти – один з видів монет карбується у закритому порядку.

Знецінення срібла через здешевлення вир-ва призвело до появи золотого монометалізму. Він існував у 3-х формах: 1)Золотомонетний стандарт – банкноти могли вільно бути обміняні на золото, вільне карбування золотих монет, вільний ввіз і вивіз 2) Золотозлитковий стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті злитки з певними обмеженнями. 3) Золотодевізний стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється на іноземну валюту (дивізи), яка обмінюється на золото.

Системи паперово-кредитного обігу – обіг обслуговують гр. знаки, що не мають внутрішньої вартості