- •Значення і завдання менеджменту.
- •Основним завданням менеджменту необхідно вважати
- •3. Наукові школи і концепції менеджменту.
- •4. Моделі менеджменту.
- •П оняття методів менеджменту та їх застосування.
- •Класифікація методів менеджменту
- •Економічні методи менеджменту.
- •3. Організаційно-розпорядчі методи.
- •4. Соціально-психологічні методи.
- •1 . Поняття функцій менеджменту, особливості діяльності керівників та менеджерів.
- •2. Функція “Встановлення мети”, місія організації.
- •3. Функція “Планування”.
- •3. Метод робочого календаря.
- •4. Функція “Рішення”.
- •5. Функція “Мотивація”.
- •6. Функція “Контроль”.
- •1 . Організація. Формальна та неформальна організація.
- •Характеристика факторів внутрішнього середовища організації
- •Організаційна структура управління та вимоги до неї.
- •Ланки управління – це структурні підрозділи.
- •3. Види організаційних структур. Лінійна організація
- •Керівник організації
- •Лінійний керівник 1
- •Лінійний керівник 2
- •Функціональна організація
- •1 . Сутність культури організації, рівні культури.
- •2. Соціальна відповідальність менеджменту.
- •3. Етика у бізнесі та як її підвищити.
- •1 . Суть керівництва та здібності до керівництва.
- •Існує три типи керівників
- •Двомірний опис стилю керівника
- •2. Підходи до керівництва.
- •Німецька система “смертних гріхів” Вольфганга Хойєра.
- •4. Лідерство та влада.
- •1 . Сутність конфлікту та його наслідки і форми.
- •2. Типи конфлікту.
- •3. Причини конфліктів.
- •4. Методи управління конфліктними ситуаціями.
- •5. Стреси та як ними управляти.
- •1 . Планування особистої праці керівника, робота з документами.
- •Робота менеджера з документами
- •2. Організація та проведення нарад і ділових зустрічей.
- •План проведення нарад і засідань
- •1 . Комунікації в управлінні та їх форми.
- •2. Види комунікації.
- •3. Підвищення ефективності комунікацій.
- •Питання до заліку з курсу "Менеджмент".
- •Рекомендована література
1 . Сутність культури організації, рівні культури.
Культура організації – система цінностей, філософія, яку поділяють усі працівники даної організації. Включаючи історію, традиції, анекдоти, легенди, соціальні контакти.
Культура організації має три рівні, які визначають ступінь її розвитку в конкретному випадку. Це рівень «поверхневої» культури організації, смисловий рівень «цінність», рівень світоприйнятних цінностей.
Рівень «поверхневої» культури. Перше враження від культури організації виникає в результаті контакту із зовнішнім образом організації. До нього відносять видимі і відчутні елементи культури: манеру поведінки групи, яка представляє цю організацію, її мову, правила, зафіксовані в письмовому вигляді, а також розміри організації, технологію, продуктивність, фірмовий знак, місце на ринку. Наприклад, усі ми знаємо про такі всесвітньо відомі компанії з виробництва безалкогольних напоїв, як «Пепсі-кола», «Кока-кола» з таких елементів їх поверхневої культури, як фірмові знаки, фірмові пляшки та кіоски для продажу напоїв. Символами поверхневої культури є також фірмовий одяг, знаки фірми, будівлі.
Символи, які виражають певний смисл, утворюють центральні елементи, що визначають як форму, так і зміст ділової комунікації. Сюди відносять як елементи «поверхневої» культури, так і дії, виражені в інституалізованій формі: ритуали та звичаї, свята підприємств, загальні обіди, різноманітні засоби стимулювання працівників, ветеранів підприємства та ін. Всі ці церемонії мають сильний емоційний вплив і використовуються для мотивації співробітників, оскільки виражають певну «елітарність» їх щодо оточення, а звідси диктують і певну корпоративну поведінку.
Смисловий рівень «цінність» є основоположним для розуміння культури підприємства (організації). Еталонні цінності і «постулати віри» формують еталони щоденної поведінки співробітників. Завдяки наявності системи цінностей кожен працівник підприємства знає, як він повинен себе поводити і якого способу дії від нього очікують. Це полегшує пошук правильних рішень проблем, які виникають у скрутних ситуаціях. Ці цінності і зорієнтований на них процес навчання, як правило, закладаються в момент заснування підприємства, а пізніше продовжують розроблятись, диференціюватись і удосконалюватись керівниками щодо нових умов діяльності. При цьому певні цінності не витримують випробовування часом і повинні усуватись або замінюватись іншими. Додержання принципів, які втратили свою актуальність, може призвести до зниження ефективності організації.
Рівень світоприйнятних цінностей. Якщо цінності при вирішенні певних проблем враховуються автоматично, то маємо справу з наявністю фундаментальних зміцнюючих основ, які набули вже характеру «світоприйнятних догматів віри», тобто вважаються незамінними і не потребують постійного узаконення. Саме система цих цінностей визначає, що потрібно вважати добрим, істинним, розумним. Прикладом можуть бути перевірені практикою міжнародного кооперативного руху принципи кооперації. Така система цінностей являє собою надійний базис при виборі рішень для управління організацією.
Дослідження практики діяльності зарубіжних фірм показує, що феномен культури організації не є просто модною течією в менеджменті. Створенням культури організації займаються спеціальні підрозділи зарубіжних фірм у зв'язку з чіткою залежністю між культурою організації і її успішною діяльністю. Тому кожний керівник повинен бути здатним до сприйняття такого феномена, як культура організації, і повинен сприяти її формуванню. При цьому йдеться не про прямий причинно-наслідковий зв'язок, а про досить тонкі і не завжди прогнозовані зв'язки, тому багато керівників побоюються свідомо формувати культуру організації, хоча несвідомо вони все-таки це роблять.
Менеджер повинен мати на увазі, що продукція, технологія, структура, методи праці швидко копіюють конкуренти. Однак висока культура організації, як фактор її успіху, може бути скопійована лише після перебігу тривалого часу.