Похідний порядок мв призначеного в гпз(гд)
Командир дозорного відділення зобов'язаний:
вивчити по карті (схемі) маршрут руху:
місця ймовірної зустрічі з противником;
визначити порядок руху і дії відділення під час зустрічі з ним;
встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення і порядок доповіді;
віддати відділенню бойовий наказ.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
у першому пункті – відомості про противника;
у другому пункті – завдання підрозділу, який охороняють, і завдання відділення: маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене і порядок дії під час зустрічі із противником;
у третьому пункті – після слова «наказую» ставить завдання підлеглим:
- механіку-водію – маршрут і швидкість руху;
- навіднику-оператору – порядок наведення і ведення вогню;
- решті особового складу – кому, куди і як вести спостереження, склад піших дозорних;
у четвертому пункті – сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
у п'ятому пункті – час готовності до маршу і заступника.
Після віддання бойового наказу командир відділення перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання і доповідає командиру взводу.
Дії дозорного відділення.
Дозорне відділення просувається в напрямку, що йому вказаний, стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється. Особлива увага під час огляду, звертається на ознаки обладнання противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів. Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливо приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти воно ретельно оглядає, у разі необхідності висилає піших дозорних або проводить огляд всім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям бойової машини піхоти (бронетранспортера). Під прикриттям відділення дозорні приховано наближаються до об'єкта, старший дозорний, як правило, пересувається за дозорним у готовності підтримати його вогнем. У ході дій у складі відділення, групи дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі просуваються до об'єкта і здійснюють його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення доповідає про це командиру дозору, вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій головних сил дозору.
Дрібні групи противника дозорне відділення, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. Під час зустрічі із переважними силами противника ГД(ГПЗ) діє в залежності від обстановки: раптовим вогнем із вигідної позиції і рішучою атакою знищує його, а якщо головна похідна застава не в змозі самостійно знищити противника, вона стійко утримує зайняту позицію, забезпечує розгортання і вступ у бій колони, що охороняється.
Для забезпечення руху колони, що охороняється, ділянками маршруту, де можливий напад противника, ГД(ГПЗ) може переходити до оборони і відновлює рух після проходження колони головних сил. У даному випадку до складу ГД(ГПЗ) повинен виділятися інший підрозділ.
Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони охорона сковує дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців і взяття їх у заручники, здійснює спроби пройти маршрутом або вийти назад.
Під час привалу і у разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок дозорне відділення, зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи в якості сторожового поста. Дозорне відділення зупиняється і відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється.