2.3.3 Дії підрозділу у засідці

В призначений час командир підрозділу (групи) виводить особовий склад у вихідний пункт і з дозволу старшого начальника дає сигнал на висування підрозділу (групи).

Пророблення проходів у загородженнях (своїх і противника) і їх охорону в інтересах дій засідки забезпечує старший начальник своїми засобами.

Для своєчасного попередження підрозділу (групи) про можливу появу противника в період висування її до місця засідки командир призначає спостерігачів.

У випадку раптової зустрічі з невеликою групою противника підрозділ (група) стрімко атакує її і захоплює полонених. При раптової зустрічі з переважаючими силами противника і неможливості відхилитися від бою підрозділ наносить противнику ураження вогнем і з боєм відходить, намагаючись при цьому захопити полонених.

З виходом в район (до місця) засідки командир підрозділу (групи) уточнює обстановку, завдання підгруп (солдатам) і вивчає місцевість в районі засідки. При цьому він визначає, з якого боку вірогідна поява противника і по якому шляху він може рухатися; де розташувати особовий склад, бойову машину (групи) і засоби посилення; де і як улаштувати загородження на вірогідних шляхах виходу противника, своє місцезнаходження.

Особовий склад в засідці розміщується на місцевості згідно рішення командира і плану попередніх дій. Командир підрозділу (групи) знаходиться в такому місці, звідкіля він може бачити сигнали спостерігачів, особисто спостерігати за підступами до місця засідки, проглядати розміщення свого взводу (групи) і керувати його діями.

Підгрупа нападу (солдати), як правило, розміщується в центрі засідки, поблизу від вірогідного шляху руху противника або на відстані кидка гранати від нього.

Підгрупа вогневого забезпечення займає місця на флангах підгрупи нападу в місцях з відкіля зручно вести вогонь у напрямку вірогідної появи противника. Бойові машини і кулемети розміщуються таким чином, щоб мати можливість обстрілювати противника в районі засідки.

Сапери або самі розвідники влаштовують загородження на вірогідних шляхах руху противника з таким розрахунком, щоб він обов’язково зіткнувся з ними. Для цього загородження необхідно влаштовувати на вузьких ділянках доріг. В якості мінно-вибухових загороджень доцільно застосовувати керовані міни.

При підході противника до місця засідки спостерігачі або перший, хто виявив його розвідник безшумно попереджає командира підрозділу (групи) встановленим сигналом.

З підходом невеликих груп противника або його одиночних солдатів і офіцерів їх слід підпустити близько до місця засідки, а потім не відкривати вогню, раптово і безшумно здійснити напад на них і захопити в полон. На кожного захопленого полоненого як правило призначаються два розвідника.

Більш велику групу і окремі бойові машини противника взвод (група) підпускає на близьку відстань і за сигналом командира раптово відкриває вогонь і наносять ураження. БМП, танки, бронетранспортери зосереджують вогонь в першу чергу по танках, бронетранспортерах, БМП і автомобілях противника. Кулемети та інші вогневі засоби відкривають вогонь по живій силі противника. Під прикриттям вогневих засобів підгрупа (відділення) нападу за сигналом командира підрозділу (групи) сміливо і рішуче здійснюють напад на противника. Солдатів і офіцерів противника, що залишилися живими, захоплюють в полон. Документи, виявленні при огляді убитих і машин, вилучаються. Умовні ознаки (емблеми) на бойовій техніці слід запам’ятати, а коли дозволяє обстановка замалювати.

Командир підрозділу (групи) особисто керує діями групи нападу і разом з ними бере участь в захопленні полонених.

Виконавши поставлене завдання, підрозділ (група) діє відповідно з обстановкою і одержаними вказівками. Він може відійти в розташування своїх військ або приєднатися до них у ході наступу.

Коли противник не виявив підрозділ (групу) у ході виконання ним завдання, відхід здійснюється потай. Коли противник визначив розвідників і почав переслідування, то першою відходить підгрупа нападу з захопленим полоненим и документами. Інші підгрупи прикривають її відхід, знищують противника, що переслідує, вогнем і гранатами. Коли передбачалося забезпечення засідки вогнем артилерії і мінометів, з розташування своїх військ, командир підрозділу (групи) встановленими сигналами визиває їх вогонь.

З виходом в розташування своїх військ, і при сприятливих умовах, після виконання бойового завдання командир підрозділу (групи) перевіряє стан свого підрозділу і доповідає про виконання завдання командиру (старшому начальнику).

Мал. 14 Відділення у засідці 1- командир відділення; 2-4 підгрупа захоплення; 5- 9 підгрупа забезпечення