Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження

Організаційно-методичний розділ програми соціологічного, дослідження включає:

• стратегічний план дослідження;

• обґрунтування вибірки та її формування;

• визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних.

Стратегічний план дослідження характеризується рівнем знань, якими володіє дослідник до проведення емпіричного дослідження, що і визначає можливості розробки гіпотез.

Стратегія дослідницького пошуку може бути різною, зокрема: розвідувальною, аналітичною або експериментальною.

Розвідувальний план використовується тоді, коли недостатньо літератури, інформації про об'єкт дослідження і дослідник не в змозі сформулювати гіпотези.

Розвідувальна стратегія передбачає такі етапи:

• аналіз літератури, що вивчається;

• бесіди із спеціалістами, які працюють з аналогічними проблемами;

• розвідувальне спостереження.

Метою розвідувального плану є формулювання проблеми, визначення мети та завдань, висунення гіпотез.

Аналітичний план застосовують тоді, коли є достатньо літератури та знань про об'єкт дослідження, що дає можливість висувати гіпотези. Мета плану - встановлення функціональних зв'язків у соціальних об'єктах та процесах.

Експериментальний план використовують при ретельній розробці гіпотез. Застосовуючи його у соціальному експерименті, можна розробити управлінські рішення проблем, що становлять інтерес і мають важливе значення.

Мета дослідження та його гіпотези визначають тип та способи вибірки.

При дослідженні за розвідувальним планом вимоги до вибірки не дуже суворі.

У цьому випадку відбір одиниць спостереження на об'єкті визначається за простим правилом: виділяють полярні групи за суттєвими для аналізу критеріями. Чисельність таких несистематичних вибірок не визначається. Все залежить від якості отримуваної інформації. Спостереження або опитування проводяться доти, доки отриманої інформації не буде достатньою для формулювання гіпотез. Склад та обсяг вибірки не фіксується заздалегідь, а визначається досвідом у процесі розвитку дослідження. Інші два типи досліджень потребують репрезентативної вибірки. Вимоги репрезентативності вибірки означають, що, за визначеними параметрами, склад обстежуваних у дослідженні повинен наближатися до відповідних пропорцій у генеральній сукупності.

Важливим етапом в організації соціологічного дослідження є розробка інструментарію, тобто перехід від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються у питаннях анкети, інтерв'ю, спостереження та ін. Ці показники повинні бути доступні спостереженню та вимірюванню і відбивати різноманітні соціально-психологічні характеристики об'єкта.

Розробляючи інструментарій, готують інструкції з проведення польового етапу соціологічного дослідження.

Гіпотеза у конкретному соціологічному дослідженні

Важливим складовим елементом теоретико-методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження є розробка та формулювання робочих гіпотез.

Гіпотеза - це обґрунтоване наукове припущення для пояснення відношень, фактів, явищ, які безпосередньо не спостерігаються. У процесі дослідження гіпотеза має бути або підтвердженою, або спростованою. Гіпотези, що підтвердилися у дослідженні, стають теорією, збагачують науку новими знаннями, і можуть бути використані у практичній діяльності. Якщо гіпотеза виявилася спростованою, це не означає, що дослідження було марним. Отримані знання можуть стати відправними для формування нових гіпотез або для розробки нових напрямків дослідження.

Розрізняють такі основні процедури побудови гіпотез: висунення гіпотез, формулювання гіпотез та їх перевірка.

Гіпотези розробляються у два етапи: в процесі розробки програми, а також після "пілотажу" - пробного дослідження, коли гіпотези уточнюються, коректуються, доповнюються або висуваються нові.

Вимоги, що ставляться до гіпотез:

• гіпотеза не може містити понять, які не мають емпіричних індикаторів (тобто, попередньо не проінтерпретовані), інакше вона не може бути перевіреною;

• гіпотеза не повинна суперечити отриманим раніше знанням та встановленим фактам;

• гіпотеза має бути простою і не повинна містити умов, припущень, що утруднюють її розуміння;

• гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється за існуючого рівня знань та методичних можливостей;.

• гіпотези у дослідженні повинні бути об'єднані у систему доведень висунутого пояснення.

Гіпотези класифікують за різними критеріями. Так, виходячи із завдань дослідження, розрізняють основні та неосновні гіпотези; за ступенем узагальненості виокремлюють висхідні гіпотези та гіпотези - наслідки; за порядком висунення розрізняють первинні та вторинні гіпотези. За змістом гіпотези можуть бути описові, пояснювальні та гіпотези на прогноз.

Як приклад, наведемо гіпотези, які були вироблені у соціологічному дослідженні, що проводилося в Україні на початку 90-х років УНДІ проблем молоді (нині - Інститут соціальних досліджень) "Молода сім'я України 90-х" і розраховане до 2015 року.

1. Однією з особливостей сучасної молодої сім'ї є висока матеріальна залежність від батьківської сім'ї, а саме: сумісне проживання (житлова залежність), потреба в догляді за дітьми, у забезпеченні коштами тощо.

2. Матеріальна залежність дітей від батьків посилює їхню психологічну залежність і підвищує можливість батьківського втручання (впливу) у сімейне життя молодих людей.

3. Серед дітородних установок переважає бажання мати не більше однієї дитини.

4. Формується тенденція до більш чіткої диференціації молодих сімей з низьким та високим рівнем матеріальної забезпеченості при переважанні категорії малозабезпечених.

5. Стабільність шлюбу й основні характеристики його розвитку на перших етапах існування залежать перш за все від готовності молодих людей до створення сім'ї, яка визначається багатьма факторами.

6. Передбачається існування декількох рівнів готовності молодих людей до сімейного життя: високий, середній, низький.

Гіпотетичне знання носить імовірнісний характер і потребує всебічного обґрунтування та перевірки, що і має бути досягнуто в процес і емпіричного соціологічного дослідження.