Соціологія економічної і соціальної сфер

Характерна особливість економічної соціології полягає у тому, що вона ґрунтується на взаємозв'язках і взаємодіях соціальної і економічної сфер.

Соціальна сфера істотно впливає на функціонування і розвиток економіки, тобто на соціально-економічні процеси. Під соціальними процесами розуміються зміни у соціальних об'єктах, що відбуваються під впливом людського чинника.

Економічна сфера являє собою цілісну підсистему суспільства, яка відповідає за виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для людей.

Між економічною і соціальною сферами існують тісні взаємовідносини.

Насамперед, має місце вплив економічних відносин на соціальну структуру суспільства і на активність соціальних груп, а також вплив соціальних відносин на соціально-економічні процеси. Особливу роль у цих взаємовідносинах відіграє людський чинник, який є активною силою розвитку економіки і надання їй соціального характеру. Він впливає на розвиток економіки через соціальний механізм. Структура останнього має таку форму:

Розкриття наведених блоків соціального механізму свідчить, що функціональні імпульси зумовлюються соціальними відносинами, тобто із соціальної сфери трансформуються в економічну, а економічні відносини впливають на соціальні умови діяльності і поведінку соціальних спільностей. Соціальний механізм зв’язує всі елементи системи в єдине ціле, стає предметом дослідження, який лежить на стику економіки і суспільства.

Економічна соціологія формує соціальний механізм, який ґрунтується на організаційних формах і методах ідейно-політичного, культурно-творчого, морального і соціально-психологічного впливу на соціальні процеси, цінності, установки та орієнтації, на формування світогляду, активності і свідомості. Соціальний механізм об'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, формування міграційних процесів, впровадження досягнень науки у практику та ін.

Під соціальним механізмом управління економікою розуміється стійка система економічної поведінки і взаємодії різних груп, регулювання дій соціальних чинників і забезпечення внутрішньої єдності функціонування складних соціально-економічних об'єктів розвитку економічної і соціальної сфер.

Соціальний механізм управління і розвитку економіки реалізується як на рівні країни в цілому, так і на рівнях регіону, області, міста, району, а також на відповідному рівні організаційної структури виробництва – відомства, об'єднання, підприємства, фірми тощо.

Отже, має місце множина окремих соціальних механізмів, що діють на різних рівнях територіальних та організаційних структур економіки.

Вивчення соціальних механізмів управління і розвитку економіки має на меті не лише фіксацію його нормального функціонування, а й виявлення дисфункцій, суперечностей та складнощів у розвитку економіки.

Основні наукові напрями економічної соціології

Зусилля спеціалістів з економічної соціології в останні роки зосереджуються на таких трьох основних напрямах:

• дослідження статистичних аспектів взаємозв'язків економічної і соціальної сфер;

• вироблення підходу до розвитку економіки як до соціального процесу;

• функціонування і розвиток соціального механізму.

Ці напрями включають теоретико-методологічні, емпіричні і прикладні дослідження.

Теоретико-методологічні дослідження містять розробку теорії методології і методики вивчення;

• зв'язок між суспільством і економікою, економічною і соціальною сферами;

• соціального механізму як системи важелів управління економічною і соціальною сферами;

• соціально-економічних процесів;

• соціальної структури суспільства;

• соціально-економічної активності населення;

• участі трудівників в управлінні об'єктом:

• культури як регулятора соціально-економічних процесів;

• соціально-економічних результатів функціонування соціального механізму.

Емпіричні дослідження економічної соціології охоплюють такі проблеми:

• стабілізація зв'язків елементів економічної і соціальної сфер, усунення суперечностей та причин розладу соціальної системи;

• ефективне функціонування компонентів соціального механізму, які регулюють соціально-економічні процеси;

• організаційна побудова соціальної структури суспільства, якісні характеристики соціальних груп, ієрархія соціальних спільностей, їх функцій у відносинах та ін.;

• форми і види соціально-економічної діяльності і поведінки соціальних груп;

• система управління економічною і соціальною сферами;

• вплив на соціально-економічну діяльність соціальних груп та культурних факторів-цінностей та норм, що сформувались у системі соціальних інститутів.

Прикладні дослідження економічної соціології мають таке соціальне спрямування:

* оцінка економічної і соціальної ефективності соціального механізму;

* визначення тенденцій і закономірностей зміни елементів соціального механізму;

* удосконалення останнього.

Дослідження економічної соціології ґрунтується на відповідному понятійному апараті, категоріальній системі та спеціальних індикаторах, формах і методах одержання і вимірювання соціальної інформації, а також на історико-соціологічному аналізі соціальних процесів. Понятійний апарат економічної соціології включає загальнонаукові, загальносоціальні і спеціальні категорії.

До загальнонаукових категорій належать: система, структура, функції, процес, механізм, розвиток та ін., які запозичені із загальної методології. Дані категорії використовуються для формулювання і описування соціальної і економічної сфер, соціального механізму суспільства та інших елементів.

Загальносоціальні категорії включають соціальні, економічні, виробничі відносини, вартість, соціальні спільності, групи, події явища тощо.

Спеціальні категорії економічної соціології містять: соціальний механізм розвитку соціальних структур, соціальні процеси, соціальний контроль, економічну і організаційну поведінку, економічну культуру та ін.

Дослідження економічної соціології охоплюють як економічні, так і соціальні фактори розвитку суспільства, опираються на соціальну й економічну інформацію, визначають економічну та соціальну ефективність.