Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПД_заочн_Максименко_17.09.2011.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
294.4 Кб
Скачать

4. Методичні вказівки до розв’язання задачі Задача Розрахунок ступеня монополізації ринку та вибір виду конкурентної поведінки підприємця

Приймемо наступні вихідні дані (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Вихідні дані

№ п/п

Підприємство

Q, тис. шт.

Р, грн.

S, грн.

1

1

10

10

8

2

2

99

10,6

7,98

3

3

95

10,3

8,01

4

5

85

10,1

7,91

5

7

75

11

8,03

6

9

70

9,9

7,97

7

12

60

10,32

7,98

8

15

50

9,87

8,02

9

19

30

10,67

7,95

10

24

11

10,1

7,99

Встановлення (підтримка) монопольного становища суб’єкта господарювання на ринку, в першу чергу, відбувається через незначну конкуренцію на цьому ринку внаслідок обмеженості доступу інших суб'єктів господарювання до сировини, матеріалів, наявності бар’єрів при збуту товарів, пільги для окремих суб’єктів ринку тощо.

Метою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку є отримання необхідної інформації для прийняття рішень з питань розвитку і захисту економічної конкуренції, зокрема демонополізації економіки, антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією; контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; захисту інтересів суб’єктів господарювання, груп суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень [9].

1. Розрахуємо річний обсяг продукції у вартісному вимірі, що випускається кожним із підприємств, взятих для аналізу (Pi*Qi).

2. Розрахуємо загальний річний обсяг продукції у вартісному вимірі, що випускається всіма підприємствами, взятими для аналізу.

Примітка. Кількісні показники обсягу товарів, що продаються, визначаються у натуральному та/або вартісному вимірі. Натуральні одиниці виміру застосовуються у випадках єдиного показника для всіх товарів, що складають товарні межі ринку. В інших випадках використовуються вартісні показники.

3. Розрахуємо питому вагу продукції (σ) кожного підприємства в загальному обсязі виробництва.

Результати розрахунку п.1-3 представимо у табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Визначення річного обсягу продукції у вартісному вимірі та частки продукції кожного підприємства на ринку

Підприємство

Q, тис. шт.

Р, грн.

Pi*Qi

σ

1

10

10

100,00

0,0165

2

99

10,6

1049,40

0,1735

3

95

10,3

978,50

0,1618

5

85

10,1

858,50

0,1419

7

75

11

825,00

0,1364

9

70

9,9

693,00

0,1146

12

60

10,32

619,20

0,1024

15

50

9,87

493,50

0,0816

19

30

10,67

320,10

0,0529

24

11

10,1

111,10

0,0184

Всього

6048,3

1,000

Згідно табл. 1.4 загальний річний обсяг продукції у вартісному вимірі, що випускається всіма підприємствами складає: ∑ Pi*Qi = 6048,3 тис. грн.

4. Монопольне положення суб'єкта бізнесу на ринку дає йому змогу самостійно або спільно з іншими суб'єктами впливати на конкурентів та ускладнювати доступ на ринок іншим суб'єктам (визначати умови обороту товарів на ринку).

До підприємств, які займають монопольне становище на ринку, якщо вони зловживають своїм положенням на ринку, може застосовуватись регулювання фонду оплати праці, запроваджуватись процедура декларування цін на продукцію тощо.

Сукупна частка на ринку декількох суб'єктів господарювання (SLn), зокрема п'яти, чотирьох, трьох та двох найбільших суб'єктів господарювання, обчислюється за формулою:

(1)

де m – кількість суб'єктів господарювання, частка яких ураховується при розрахунку сукупної частки, зокрема суб'єктів господарювання, що мають одну з п'яти, чотирьох, трьох або двох найбільших часток на ринку, n = 2, 3, 4, 5; Lni – частка на ринку i-го суб'єкта господарювання, %:

(2)

Примітка. Розрахунок часток суб’єктів господарювання на ринку за відсутності достовірної інформації про обсяги товарів (товарних груп), які продаються (постачаються, виробляються) або придбаваються (споживаються, використовуються), може здійснюватися на основі оцінок відповідних показників, наявних виробничих потужностей або інших показників, які свідчать про обсяги продажу (постачання, виробництва) або придбання (споживання, використання) товарів (товарних груп) на ринку.

В Україні становище підприємств на ринку вважається безпечним, якщо на ринку діють 10 і більше фірм, що конкурують. При розв’язанні задачі врахуємо, що монопольним становище суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку визнається за таких умов [9]:

  • частка одного суб'єкта господарювання перевищує 35% ринку;

  • сукупна частка на ринку трьох або двох суб'єктів господарювання, яким на ринку належать найбільші частки, перевищує 50% ринку;

  • сукупна частка на ринку п'яти або чотирьох суб'єктів господарювання, яким на ринку належать найбільші частки, перевищує 70% ринку.

Відповідно до умов задачі (табл. 1.3) ранжуємо підприємства за їх ринковою часткою та визначаємо безпечність ринку з точки зору рівня його монополізації (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Характеристика безпеки підприємств на ринку України

Ранг

Підприємство

Частка продукції підприємства на ринку (Lni), %

Частка продукції підприємства з наростаючим підсумком (σнп), %

Норма сукупної частки підпри-ємств на ринку України, %

1

2

17,35

17,35

35

2

3

16,18

33,53

50

3

5

14,19

47,72

50

4

7

13,64

61,36

70

5

9

11,46

72,82

70

6

12

10,24

83,06

7

15

8,16

91,22

8

19

5,29

96,51

9

24

1,84

98,35

10

1

1,65

100,00

Пояснення до табл. 1.5: частка на ринку i-го підприємства з наростаючим підсумком (σнп), розраховується з використанням формул (1) і (2):

для 1-го підприємства σнп = Ln1 = 17,35%;

для 2-го підприємства σнп= Ln1 + Ln2 = 17,35 + 16,18 = 33,53%;

для 12-го підприємства σнп= 33,53 + 14,19 = 47,72% і т. д.

За результатами даних табл. 1.5 можна зробити висновок, що становище підприємств на ринку є безпечним, тобто немає загрози становлення монопольного положення деяких підприємств на ринку.

5. Одним із основних положень антимонопольного законодавства є визначення критеріїв безпечного з точки зору монополізації ринку. Застосування цих критеріїв повинно дозволити державі приймати рішення щодо обмеження монополізму та захисту конкуренції. До таких критеріїв відносяться: індекс монопольної влади (сили) Абба Лернера, індекс Харфіндела-Хіршмана, показники безпечного з точки зору монополізації ринку тощо.

Індекс монопольної влади (сили) Абба Лернера (Іл) розраховується за формулою:

(3)

де Pi – середня ціна виробів, які реалізуються на ринку і-м підприємством, грн.;

Si – середні витрати від операційної діяльності в розрахунку на один виріб для і-го підприємства, грн.;

Qi – обсяг реалізації виробів на ринку і-м підприємством, шт.

n – число підприємств, які діють на ринку.

При Іл = 0 ринок є абсолютно конкурентним, чого практично ніколи не буває. Зростання індексу Лернера означає зростання рівня монополізації ринку. Чим більший індекс Іл, тим вищий рівень монополізації ринку.

Рівень монополізації визначається рівнем концентрації виробництва та величиною обсягів продаж. Оцінка стану концентрації на товарних ринках визначається за значенням концентрації найбільших фірм та розрахунком індексу Харфіндела-Хіршмана (Іх) за формулою:

(4)

де Xі – питома вага, яку займає на ринку і-е підприємство з випуском певної продукції у вартісному вимірі, %; при цьому  = 100.

і – порядковий номер підприємства.

Ринок з індексом Іх ≤ 1000 вважається конкурентним, тобто має низький рівень концентрації. У цих межах значення індексу дозволяється злиття компаній.

Ринок з індексом Іх ≥ 1800 вважається високомонополізованим. До такого ринку держава повинна вживати відповідні регулювальні заходи, обмежуючи дії монополій. Тобто, більшість підприємств, що функціонують на товарному ринку вважаються конкурентоспроможними, якщо значення індексу не перевищує 1800 одиниць.

Висновок щодо рівня концентрації на ринку робиться, виходячи із наступного: при Іх < 1000 концентрація вважається нормальною; при Іх < 2000 – середній ступінь концентрації, при Іх > 2000 – високий ступінь концентрації.

Визначаємо за формулами (3) і (4) індекс Абба Лернера (Іл) й індекс Харфіндела-Хіршмана (Іх) – табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Визначення даних для розрахунку індексів Абба Лернера й Харфіндела-Хіршмана

Підприємство

Q, тис. шт.

Р, грн.

S, грн.

Pi*Qi

Si*Qi

Lni, %

Хі2

1

10

10

8

100

80

1,65

2,73

2

99

10,6

7,98

1049,4

790,02

17,35

301,03

3

95

10,3

8,01

978,5

760,95

16,18

261,73

5

85

10,1

7,91

858,5

672,35

14,19

201,47

7

75

11

8,03

825

602,25

13,64

186,05

9

70

9,9

7,97

693

557,9

11,46

131,28

12

60

10,32

7,98

619,2

478,8

10,24

104,81

15

50

9,87

8,02

493,5

401

8,16

66,57

19

30

10,67

7,95

320,1

238,5

5,29

28,01

24

11

10,1

7,99

111,1

87,89

1,84

3,37

Всього

6048,3

4669,66

100,00

1287,07

Розраховуємо індекс монопольної влади Абба Лернера (Іл):

Іл = (6048,3 – 4669,66) / 6048,3 = 0,228

Отже, рівень монополізації ринку складає 0,228.

Індекс Харфіндела-Хіршмана Іх = 1287,07 (див. табл. 1.6).

Іх ≥ 1000, тобто у цих межах значення індексу злиття компаній не рекомендоване. Значення індексу Харфіндела-Хіршмана Іх < 2000 свідчить про середній ступінь концентрації на ринку.

6. В залежності від рівня монополізації ринку суб'єкт підприємництва, який діє на цьому ринку, вибирає певний вид своєї конкурентної поведінки. Обґрунтування проводиться з врахуванням наступних основних видів конкурентної поведінки:

  • Креативний (творчий) вид конкурентної поведінки полягає у створенні управлінських, технологічних, організаційних нововведень, які забезпечують переваги перед конкурентами. Зрозуміло, що таку поведінку може дозволити собі підприємство, яке має значні матеріальні та фінансові ресурси на проведення науково-технічних розробок. Креативна конкурентна поведінка характерна для монопольного ринку.

  • Пристосувальницька (пристосовницька) конкурентна поведінка полягає в тому, що підприємець копіює в стислі строки досягнення своїх конкурентів. Тобто підприємець слідкує за досягненнями науки і техніки, але самостійно фінансувати їх розвиток не може. Такий вид поведінки обирається в умовах невпевненості підприємства у своїх інноваційних можливостях. До такої поведінки вдаються підприємці, які діють на конкурентному ринку.

  • Гарантуючий (забезпечуючий) вид конкурентної поведінки базується на прагненні підприємства до збереження на тривалий час досягнутих позицій на ринку товарів та послуг. При цьому підприємець постійно підвищує якість продукції, надає додаткові послуги тощо, напр., звертається увага на забезпечення високої якості продукції, «індивідуалізації» виробів за вимогами замовників, специфічні для кожного окремого товару критерії (наприклад, технічна підтримка, післяпродажна підтримка та інші). Така поведінка характерна для випадку, коли у підприємця немає достатніх коштів для глибинних інвестиційних перетворень.

7. Припустити, що два підприємства (див. табл. 1.2), які працюють на цьому ринку, а саме: перше та дев’яте, вирішили об'єднатися. В нашому випадку згідно завдання об’єднуються підприємства під номером 1 та 19.

В такому разі вихідні дані (табл. 1.3) матимуть вигляд (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Обсяг продукції у вартісному вимірі, що випускається кожним із підприємств після об’єднання 1-го та 19-го підприємств

Підприємство

Обсяг продукції у вартісному вимірі (Pi*Qi)

Частка продукції підприємства на ринку (Lni), %

1

2

3

1+19

100 + 320,1 = 420,1

6,95

2

1049,4

17,35

3

978,5

16,18

5

858,5

14,19

7

825

13,64

9

693

11,46

Продовження табл. 1.7

1

2

3

12

619,2

10,24

15

493,5

8,16

24

111,1

1,84

Всього

6048,3

100,00

8. Розраховуємо нову частку, яку буде займати продукція об'єднаних підприємств на ринку. Результати розрахунків заносимо до табл. 1.8.

Можна зробити висновок, що становище підприємств на ринку в цілому є безпечним, тобто злиття підприємств не викликало негативних тенденцій з точки зору монополізації ринку.

Таблиця 1.8

Характеристика безпеки підприємств на ринку

після об’єднання 1-го та 19-го підприємств

Ранг

Підпри-ємство

Lni, %

σнп, %

Норма σнп на ринку України, %

1

2

17,35

17,35

35

2

3

16,18

33,53

50

3

5

14,19

47,72

50

4

7

13,64

61,36

70

5

9

11,46

72,82

70

6

12

10,24

83,06

7

15

8,16

91,22

8

1 + 19

6,95

98,16

9

24

1,84

100,00

9. Керуючись формулою (4) розраховуємо індекс Харфіндела-Хіршмана (Іх). Результати розрахунків наведено у таблиці 1.9.

Таблиця 1.9

Розрахунок індексу Харфіндела-Хіршмана

після об’єднання 1-го та 19-го підприємств

Підприємство

σ, %

Хі2

1

2

3

1+19

6,95

48,30

2

17,35

301,02

3

16,18

261,79

5

14,19

201,36

7

13,64

186,05

9

11,46

131,33

Продовження табл. 1.8

1

2

3

12

10,24

104,86

15

8,16

66,59

24

1,84

3,39

Всього

100,00

1304,68

Отже, індекс Харфіндела-Хіршмана Іх = 1304,68.

Таке значення відповідає середньому рівню концентрації підприємств на ринку, коли злиття компаній не рекомендоване. В той же час значення індексу не перевищує 1800 одиниць, тобто більшість підприємств, що функціонують на ринку вважаються конкурентоспроможними.

Після об’єднання 1-го та 19-го підприємств значення індексу Харфіндела-Хіршмана зросло з 1287,07 до 1304,68. Зростання значення індексу в таких умовах є негативним, а наближення до значення 1800 одиниць свідчить про тенденцію до монополізації ринку.

10. За результатами розрахунків пунктів 1-9 студенти мають зробити висновки щодо конкурентного становища на ринку до та після злиття компаній. Дати оцінку ступеня монополізації ринку за різними критеріями, провести порівняльну характеристику підходів до оцінки рівня монополізації ринку в різних країнах. Визначити, який вид конкурентної поведінки підприємця є найбільш доречним за ситуації, що склалася на ринку. Висловити власні думки щодо основних факторів впливу на конкурентну поведінку підприємця.