102.Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Та його відображення в дослідженнях Дж. Вайнера. Дж. Міда. Р. Ліпсі.

Вплив міжнародно-інтеграційного фактору на національні економіки насамперед позначається на розвитку міжнародних зв'язків (передовсім у торгівлі) і виявляється у поєднанні частин (національних економік) в єдине ціле, сприяє подоланню дис­кримінації між ними; поглиблює поділ праці і формування уста­лених взаємозв'язків у режимі взаємодопомоги, взаємодії їхніх відтворювань них структур та обміну інформацією щодо економіч­них, технічних, культурних та інших аспектів між національними господарствами.

Наслідком ініціативи, висловленої у Бреттон-Вудсі, стає під­писання у Женеві 1947 року Генеральної угоди про тарифи і тор­гівлю (ГАТТ). Принципи ГАТТ: недопущення дискримінації в торгівлі; мінімізація тарифних бар'єрів; ліквідація кількісних обмежень у торгівлі (квоти); проведення взаємних консультації щодо змін у зовнішній торгівлі.

Причини європейської інтеграції: наявність значних матеріальних втрат, завданих Другою світовою війною; розв'язання проблем колективної безпеки за умов розгор­тання «холодної війни»; уповільнені темпи засвоєння досягнень НТР; наявність спільних історико-цивілізаційних, регіональних рис розвитку країн Західної Європи. Основних чинники європейської інтеграції: формування наднаціональних інститутів на західноєвро­пейському просторі; утворення зони вільної торгівлі (спільного ринку) західно­європейського регіонального блоку; становлення спільного ринку із вільним рухом праці, капі­талу та підприємництва; визначення перспективи утворення валютного союзу та єдиної грошової системи; перспектива створення єдиного парламенту та уряду Захід­ної Європи; вироблення єдиної стратегії щодо позаблокових країн.

Дж. Вайнер наголошував, що розширення торгівлі підвищує добробут країн тією мірою, якою внутрішнє виробництво зміщується імпортом з країн-партнерів, що знижує витрати. Дешевший імпорт стає можливий завдяки скасуванню тарифів. Чим більш конкурентним є структури виробництва країн учасників, тим вища імовірність підвищення добробуту при утворенні митного союзу. Доцільність союзу залежить також від витрат на транспорт. Дж. Мід наголошував, що зрушення в потоках інвестицій у межах однієї країни та всього міжнародного ринку капіталів, як відомо, має певні відмінності. Якщо в першо­му випадку відбувається розподіл капіталу країни між галузями її господарства, то в другому спостерігається міжнародна аллокація капіталу. Свобода переміщення капіталів є вигідною бо знижує рідкіст ресурсів. Ефект підвищення добробуту внаслідок вступу до митного союзу залежатиме також від витрат на транспорт. За інших рів­них умов, чим нижчими є транспортні витрати в країнах — учас­ницях союзу, тим більшим є позитивний ефект інтеграції Р. Ліпсі — зазначав, що ефект зростання добробуту від створення мит­ного союзу має залежати від співвідношення частки у внутріш­ньому споживанні товарів, що виробляються всередині країни, і товарів, що імпортуються з країн, які не входять до союзу. За реш­ти рівних умов, чим вищою у споживанні є частка місцевої про­дукції і чим нижчою — частка імпорту з країн — не членів сою­зу, тим більшою є ймовірність підвищення добробуту внаслідок створення митного союзу