- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2.Господарстово як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •5.Економічний розвиток, його критерії та детермінанти.
- •6.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •7.Методи історії економіки та економічної думки.
- •8.Завдання курсу історії ек. Та економічних учень.
- •9.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.
- •10.Етапи розвитку історії економічної думки.
- •13.Привласнююче та виробничо-відтворювальне господарства: визначення, структура, досягнення та обмеженість.
- •17.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •16. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамурапі.
- •15.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
- •18.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •19.Господарська діяльність у первісній історії України.Трипільська культура.
- •20.Система «влада-власність» та її роль у розвитку господарства Давнього Сходу.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в 2 половині 1 тисячоліття до н.Е. Та відображення його в праці «Артхашастра»
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта,Платона та Аристотеля.
- •27.Особливості господарського розвитку Давнього Риму.Закони 12 таблиць.
- •28.Вілли та латифундії.Аграрне господарство Старод Риму у працях Катона Старшого,Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •32. Господарський розвиток держави франків у V – XI ст. Загальна характеристика.
- •30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Особливості господарського розвитку суспільства Європейської цивілізації в 5-10 ст.
- •33. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •34.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярій про вілли»
- •40. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •35. Господарська система Західної Європи в XI – xVст
- •36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті. Цехові статути.
- •38. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •41. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •42. Утворення Галицько – Волинської держави, як результат феодальної роздробленості.
- •43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. „Литовські статути”, „Устава на волоки”
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •46.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •44. Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Зах Європи ( кінець XV – XVI)
- •47. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.
- •48.Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств
- •49.Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.
- •50.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства
- •51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •52.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •53. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •54.Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •55.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •57.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження
- •58.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •59.Суть та значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових
- •60.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форми господарства в Англії (середина худ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •62. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •68.Парцелярна система у Франції. Її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •78. Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •81. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •83.Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •84.Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •86.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •85.Київська соціально-психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні,
- •87.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •88.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •89.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша, Версальська угода та її економічна суть.
- •90. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 рр. Для країн Європейської цивілізації.
- •91. Криза світового господарства (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •94.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •95.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •96.Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50-70-ті роки XX ст.
- •93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •99. Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла
- •100.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Концепції нтр.
- •101.Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф) на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст.
- •102.Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Та його відображення в дослідженнях Дж. Вайнера. Дж. Міда. Р. Ліпсі.
- •103.Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині XX ст.
- •104.Розвиток корпоративної форми господарств та їх відображення у економічній думці у другій-половині XX ст..
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •107.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •106.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •108.Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •109.Економічний розвиток Японії в 50-70-ті роки XX ст. Економічне зростання в інституціональній теорії
- •110.Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини XX - початку XXI ст. Та їх відображення в економічній думці.
- •111.Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х роках та їх відображення в посткейнсіанстві.
- •112.Особливості розвитку господарства Великої Британії та сша та їх. Відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.
- •113. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кеинсіанства у 80-ті рр.. Хх ст.
- •114.Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. XX -.Початку XXI ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •115. Розвиток світової економіки в останній третині XX - на початку XXI ст. "Рейганоміка" та "тетчеризм".
- •116. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
- •120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •121 .Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
- •122.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку в її умовах.
- •123. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів.
- •124. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •125. Політика „воєнного комунізму" та її відображення в дискусіях 20-х років XX ст..
- •126. Становлення адміністративно-командної системи та її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х років
- •127.Радянська індустріалізації, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •129,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".
- •132.Застійні явища в радянські й економіці 70-х першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •133 .Горбачовська перебудова як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •134.Реформи 60-90-х років XX ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •135.Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
- •136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
- •138.Становлення та розвиток засад ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років).
- •139.Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років XX ст.
- •140. Реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх-го століття.
- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
87.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
Капіталістична модернізація промисловості порівняно з аграрним сектором економіки розвивалася набагато інтенсивніше. Протягом 60—80-х рр. XIX ст. промисловий переворот в основному завершився. В Україні промисловість формувалася як система взаємопов'язаних і взаємозалежних галузей важкої індустрії, передусім металургійної, вугільної, залізорудної, та залізничного транспорту.
Початок швидкого зростання видобутку мінерального палива припав на 70-ті рр. XIX ст., коли закінчилося будівництво головних залізничних магістралей.
Розвиток залізничної мережі зумовив значне збільшення обсягів виробництва у кам'яновугільній промисловості. Питома вага Донецького басейну в загальноросійському видобутку вугілля невпинно зростала. Тобто на тлі відсталої економіки Російської імперії Донбас помітно виділявся як передовий осередок швидкого та потужного розвитку промислового виробництва.
Залізорудна та металургійна галузі промисловості також розвивалися високими темпами, особливо в період промислового піднесення 90-х рр. Виплавка чавуну на українських заводах зросла з 1270 тис. пудів у 1880р. до 91 550 тис. пудів у 1900 р., випередивши Урал майже вдвічі.
Важливою рисою промислового розвитку України був високий рівень концентрації виробництва. Майже повна відсутність тут кріпосницьких пережитків створила умови для більш швидкого процесу концентрації промисловості, ніж на Уралі. Особливо інтенсивно розвивалися галузі, що забезпечували виготовлення засобів виробництва.
Вплив монополізму на процеси ціноутворення аналізувався в працях професора Новоросійського університету Л. В. Федоровича, який схилявся до негативної його оцінки. Оскільки «монополія обмежує постачання», то ціна предметів такого ринку завжди перевищує витрати їх виробництва, і цю різницю змушений сплачувати споживач. Особливості розглядуваного процесу вивчали М. В. Бернацький, М. І. Туган-Барановський, В. Я. Желєзнов, Д. І. Піхно, П. 1. Фомін.
Таким чином, посилення монополістичних тенденцій в економіці України стимулювало розробки українських учених щодо дії цінового механізму в умовах недосконалої конкуренції. Навіть для звуженого ринку, на їхню думку, закон цінності діє, хоч і по-різному— залежно від того, як складаються обставини, за яких реалізуються товари.
88.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
Економічний розвиток капіталістичних країн відбувався нерівномірно. На рубежі століть найвищі темпи економічного розвитку демонстрували молоді капіталістичні держави — США, Німеччина, Японія, котрі за економічними показниками випереджали Велику Британію та Францію.
Сприятливі умови для розвитку у США були створені завдяки гарантуванню з боку держави повної свободи економічної діяльності після Громадянської війни; значним сировинним ресурсам; еміграції; відсутності морально застарілого устаткування; протекціонізму уряду в сфері торгівлі імпортом, повною свободою імпорту іноземного капіталу тощо.
Усе це підсилило мотивацію для превентивного захоплення територій і спроб установлювати певні форми для захисту інтересів своєї імперії від конкурентів. Понад те, «всесвітність» кожної колоніальної імперії зажадала створення військових баз по всьому світу. Все це разом призводило до гонки військово-морських, а потім — сухопутних озброєнь, розростання феномена мілітаризму. Швидке звуження вільних від колоніальної залежності територій спричинило збільшення агресивності з боку країн — шукачів нових колоній, і передусім: Німеччини, США та Японії, які висували територіальні претензії до старих колоніальних імперій.
На рубежі XIX—XX ст. в економічній літературі для опису змін, що відбувалися, дедалі частіше почали вживається термін «імперіалізм», переважно у значенні експансіоністської зовнішньополітичної діяльності капіталістичних держав. На початку століття з'являються перші теорії імперіалізму як нової стадії розвитку суспільства. Найпоширенішими підходами до аналізу імперіалізму були економічний та політичний.
Засновником економічної інтерпретації імперіалізму вважають англійського ліберального економіста Дж. А. Гобсона. У 1902 р. в праці «Імперіалізм» він висловив думку, що в основі новітніх тенденцій розвитку суспільства лежать фінансові інтереси класу капіталістів, що є «керуючим імперського двигуна». Створюється сталий надлишок капіталу у виробництві, що не може бути реалізований у країні через малу місткість внутрішнього ринку, перешкоди, що виникають під час розподілу капіталу, а також інвестиційні ускладнення. Це обмежує можливості великих фірм, які до того ж намагаються уникнути значних ризиків і загрози надвиробництва. Це спонукає фінансову буржуазію шукати нові інвестиційні можливості за кордоном. Однак за межами своїх країн монополії стикаються з іншими конкурентами. Для усунення конкурентів з ринку фінансова олігархія використовує власні держави, підштовхуючи їх на імперіалістичні авантюри і створюючи загрозу війни. Це був економічний стрижень імперіалізму, але без ризику, агресії, проявів расизму, націоналізму, на думку Гобсона, імперіалізм був би неможливий. Він вважав, що імперіалізм створює надто великі витрати для економічного розвитку, що в подальшому призводить до війни.