1 Предмет і метод курсу.

Предметом економічної історії є вивчення господарської діяльності народів різних країн, походження і розвиток пізніх типів господарства.

Економічна історія – не тільки основа історії людства, а й найвища частина економіки, до складу якої входять:

-політична економія -Історія розвитку економічної думки - Економічна історія

Структуру курсу можна розділити на 3 част.:

1. Економічні навчання епохи до ринкової економіки ( економічна думка Стародавнього Світу, Середньовіччя, теорія меркантилізму)

2. Економічні навчання епохи нерегульованої ринкової економіки. (напрямки і школи, що існували до початку 20 стор.)

3. Економічні навчання епохи регульованої ринкової економіки. ( початок 20-30 р.р нашого сторіччя і до наших днів).

Методами досл-ня екон науки є:

•експериментальний метод - вивчення поведінки екон системи в цілому і її складових частин шляхом постановки експериментів; потрібно відзначити складність використання цього методу із-за частої неможливості постановки експериментів в економіці;

•гипотетико-дедуктивный метод - заснований на висуненні і перевірці різних гіпотез у поєднанні з аналізом окремих екон процесів і явищ в мікро- і макроекономіці;

•статистико-временной аналіз - вивчення сукупності масових екон явищ і об'єктів, однорідних в деякому істотному положенні, в тимчасовому періоді;

•историко-модельный підхід - представлення екон процесів у вигляді моделей, які функціонально повторюють процес, що вивчається, в історичному контексті;

•математичний метод - опис екон явищ, що вивчаються, за допомогою математичних знаків і символів;

•метод абстрагування - виключення явищ, що носять випадковий характер, при досл-ні процесів економіки.

\

2 Господарство первісного суспільства.

Економічна історія починається з появою товару і ринкових відносин, з виокремленням людей, які займали різне становище у процесі виробництва і обміну, тобто з появою економічних відносин, але складний економічний механізм людства почався у первісні часи, коли людина тільки вчилася працювати, удосконалювати знаряддя праці, опанувала початкові трудові навики та проходила через перші етапи поділу праці.

Кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий, і ранній залізний віки.

- Палеоліт (700 – 40 тис. р. до н.е.) Досягнення: здобувати вогонь. Існували примітивно, кам’яні знаряддя праці, для життя використовували природні печери. Наприкінці палеоліту відбувся перехід від первісного стану до матріархальної родової громади, на цьому ґрунті виник перший поділ праці. Чоловіки займалися полюванням на великих тварин, а жінки збиральництвом.

- Мезоліт (40 - 8 тис. р. до н.е.) і Неоліт ( 8 – 4 тис. р. до н.е.) характеризуються більш чуттєвим економічним зрушенням. Основним матеріалом для знаряддя праці був камінь, але в комбінуванні з деревом. Винайдений лук з кам’яними наконечниками що зробив полювання більш надійним джерелом харчування ніж збиральництво. Матріархальний лад змінився патріархальним. Причини переходу: 1) Поява луку та стріл – більш стабільний спосіб добування їжі2) Неолітична революція - називається народженням землеробства і скотарства. До неолітичної революції людина не виділялося з тваринного світу. Землеробство і скотарство це нові заняття чоловіків. Людина перейшла від здобувального до відтворюючого гос-ва, це стало вирішальною умовою переходу до цивілізації.

Бронзовий вік (4000 – 1000 р. до н.е.) це був період зародження класів, держави, цивілізації. Використання міді та бронзи ще не внесло суттєвих змін в способах здобування їжі і засобів існування з них виготовляли лише зброю та прикраси. Залишився лише один крок до появи залізних знарядь праці („залізної революції”). До революції продуктивність праці була низькою. Всю їжу що здобувала людина, вона споживала. З появою залізних знарядь праці людина могла виробляти більше їжі ніж споживала. З’явився додатковий продукт, за рахунок якого могли існувати люди, які не здобували їжі. Вони могли займатися наукою, мистецтвом, і ремеслом.

Однак для того щоб вся нова група людей існувала потрібно було відібрати додатковий продукт у тих хто його виробляв. Це було можливо лише за народження класів ( поділ суспільства ) і створення держави. Економічний лад первісної епохи характеризувався наявністю суспільної власності на засоби виробництва, та предмети попиту, відсутністю приватної власності, експлуатації, майнової нерівномірності класів, і держава. Головно причина такого характеру економічного ладу полягала в край низькому рівнів розвитку виробничих сил