- •1 Предмет і метод курсу.
- •2 Господарство первісного суспільства.
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський роз-к Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •12. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •13. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізації доби Середньовіччя.
- •14. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.
- •15. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.
- •16. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •17. Утворення Галицько – Волинської держави як результат феодальної роздробленості. «Галицько – Волинський літопис»
- •18. Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •19. Передумови та сутність вгв.
- •20. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового гос-ва.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в Зах.Країнах Європи та укр..Землях.
- •22.Господарська система Голландії у 16-17 ст. Та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •25.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •27.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •30. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •31. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний роз-к Японії в 50-70-ті рр. Хх ст.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •68. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •70. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.
- •71.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.
- •72. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської сис-ми радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.Економістів. (немає другої половини питання)
3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
За археологічними свідченнями, найдавніші поселення землеробів та скотарів у долині р. Ніл виникають на межі V та IV тис до н.е. Природно-кліматичні умови місцевості були особливо придатні для сільськогосподарського виробництва. Жаркий клімат у поєднанні з долинами родючих ґрунтів дозволяв отримувати з землі значний додатковий продукт навіть з урахуванням низького рівня техніки землеробства. Основою виробництва додаткового продукту була висока продуктивність землеробства завдяки родючості долинних земель, але господарське використання яких було можливим лише за умови створення зрошувальної системи (будівництва мережі каналів, дамб, гребель). Споруджувати й експлуатувати таку систему було не під силу окремій сім'ї чи громаді. Для цього були потрібні об'єднання зусиль усього населення річкової долини і злагоджені дії усіх номів (общин) для того, щоб підтримувати систему в порядку та постійно розширювати. З найдавніших часів спочатку номи, а потім державна влада виконували цю об'єднавчу функцію. Держава об'єднувала господарські дії сільських спільнот для будівництва зрошувальних систем, і це перетворювало вже сформовану общинну трудову повинність індивідів спільно здійснювати господарську діяльність у державну трудову повинність. Саме через суспільні роботи східні владики підпорядковували собі вільних сільських землеробів, які фактично переставали бути вільними. Отже, можна стверджувати, що до III тисячоліття до н. є. в Єгипті було сформовано господарську модель тотальної підпорядкованості населення і його залучення в систему державного господарства, Тут руйнуються община з її традиціями колективного землекористування і встановлюється панівна роль державного господарства з ознаками адміністративно-командної системи . Це і засвідчують найдавніші пам'ятки економічної думки. Правитель повинен був дбати про матеріальне заохочення чиновників та жерців. Згуртованість підданих, підпорядковане функціонування системи управління розглядається як запорука стійкого владарювання. Адміністративно-господарські документи Стародавнього Єгипту (переписи населення, земельні кадастри, документи господарської звітності, юридичні акти) відображають особливості організації господарської діяльності різних верств населення. Вони засвідчують, що все населення було розбите на вікові групи (діти, юнаки, зрілі чоловіки, старі люди) та соціальні розряди (зокрема це воїни, жерці, царські землероби та майстри). У господарському житті давнього єгипетського суспільства провідна роль належала натуральному господарству. Проте в цей період почали зароджуватися і перші ознаки торговельно-обмінних відносин. З'являються такі суб'єкти товарно-грошових відносин, як торгівці та лихварі, люди пов'язані з ринком. Мірою вартості виступає зерно (функції грошей — загального еквівалента ще не було). Про особливості сфери обігу певне уявлення дають древньоєгипетські юридичні акти, за допомогою яких здійснювалося оформлення торгово-лихварських операцій: купівля-продаж землі, худоби, рабів, боргові зобов'язання. Періодом найвищого розквіту країни стала «епоха нового царства» у 1855 р до н.е. – цей період найбільш швидко розвивав ремесла. Під час цього періоду також почав складатись новий торгівельний ринок,замість обміну товарами.