42

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ

1.1 Економічна сутність розрахунків з постачальниками і підрядниками

1.2 Огляд літературних джерел та нормативної бази з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

1.3 Принципи формування облікової політики на ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат»

РОЗДІЛ II. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ НА ПАТ «ЧЕНРНІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

2.1 Економічна характеристика діяльності підприємства та загальні аспекти організації обліку

2.2 Документальне оформлення розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.3 Особливості синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.4 Відображення інформації про облік розрахунків з постачальниками і підрядниками в облікових регістрах і фінансовій звітності

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ НА ПАТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

3.1 Удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

3.2 Комп’ютеризація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками в програмі 1С В 8.1

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Ринкові умови господарювання вимагають приве­дення до дії факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління. Вирішенню цієї проблеми сприяє раціоналізація інформаційного забезпечення. Збі­льшення обсягів та різновидів інформації зумовлює система суспільно-господарсь­ких відносин і, зокрема, фінансових відносин на рівні держави і на рівні суб’єктів господарської діяльності.

Фінансове середовище зумовлює функціонування та взаємодіє з системою розрахунків, яка опосередковує фінансово-господарську діяльність. Розрахунки, маючи постійно діючий, динамічний характер, потребують певних управлінських впливів, що виробляються в системі фінансового менеджменту на основі переробки чисельних потоків різноманітної економічної інформації, провідна роль у загальній сукупності якої належить обліковій інформації[26].

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

Майже всі суб’єкти господарської діяльності так чи інакше споживають товари та послуги інших суб’єктів. Ведення обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є важливою складовою для забезпечення ефективної співпраці з іншими підприємствами, та надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для прийняття рішень.

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних та розробка практичних аспектів удосконалення діючої практики бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань:

• дослідити економічну природу розрахунків з постачальниками і підрядниками на сучасному етапі;

• провести огляд літературних джерел та нормативної бази з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;

• розкрити економічну характеристику діяльності та загальні аспекти організації обліку на підприємстві;

• висвітлити організацію синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками в умовах комп’ютерної обробки інформації;

• дослідити документальне оформлення та відображення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками в облікових регістрах та звітності підприємства;

• визначити основні шляхи удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві.

Об’єктом дослідження курсової роботи є система розрахунків між суб’єктами господарської діяльності ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

В основу дослідження покладено базові положення економічної теорії, висновки, сформульовані в наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників бухгалтерського обліку.

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених за обраною проблематикою, законодавчі акти, нормативні документи, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, періодичні джерела, фінансова звітність підприємства, первинна документація та облікові регістри ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат».

Розділ і. Теоретико-методологічні основи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

1. Економічна сутність розрахунків з постачальниками і підрядниками

Перехід України до ринкової економіки та створення господарського механізму нового типу тісно пов’язані з пошуком засобів оздоровлення промислового виробництва й економіки держави в цілому. Вирішення цієї проблеми пов’язано з удосконаленням системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків підприємств.

Розрахунки між підприємствами і організаціями – це одна з необхідних складових розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів в процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що підприємство – виробник тієї чи іншої продукції – виконало свої виробничі зобов’язання і поставлені цілі[27].

В бухгалтерському обліку зобов’язання характеризуються як оформлені договором цивільно-правові відносини, в силу яких одна сторона зобов’язана здійснити на користь іншої сторони певні дії або утриматись від певних дій, та як сума коштів, яка повинна бути сплачена на певну дату в майбутньому, або існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) зобов’язання підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов’язання існує тільки тоді, коли йому відповідає нормативно-правовий документ.

Кредиторська заборгованість – це сума, яку повинно сплатити підприємство (організація) в установлений термін юридичним або фізичним особам (кредиторам) внаслідок отримання ним коштів в грошовій або інших формах [15]. Визначено, що економічній сутності кредиторської заборгованості притаманні наступні ознаки:

• примусовий характер економічних відносин,

• риса заміщення оборотних засобів підприємства,

• має властивість «виштовхувати» з господарського обігу банківський кредит,

• відрізняється швидкістю розповсюдження від підприємства до підприємства по ланцюгу взаємопов’язаних платежів, що викликає необхідність заліків взаємних вимог,

• може трансформувати безготівкові розрахунки, зокрема, змінювати способи платежів.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги[11].

Основними контрагентами підприємства при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники.

Розкриття термінів «постачальники» і «підрядники» в літературних джерелах наведено в Таблиці 1.1 (Додаток А).

Як бачимо з наведених визначень, що різні автори практично однаково трактують визначення постачальників і підрядників. Категорія «постачальники» визначається авторами як юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин), надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), та виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Категорію «підрядники» розглянуті автори трактують як спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво[14].

З метою відображення в бухгалтерському обліку зобов’язання повинні бути достовірно оцінені. Поточні зобов’язання оцінюються та відображаються в звітності за сумою погашення[9].

У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством здійснюється матеріальних з дотриманням і нематеріальних принципу цінностей, відповідності. Для послуг цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

Товарно-матеріальні цінності надходять на підприємство на підставі угод з постачальниками. В угодах передбачаються умови поставки: види та номенклатура товарно-матеріальних цінностей, що поставляються, кількість, ціна, рядка поставки, порядок розрахунків.

На кожну партію відвантаженого товару постачальник виписує документи: накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. При отриманні товарно-матеріальних цінностей підприємством перевіряється їх кількість, якість та ціна відповідно до розумів постачання. Після перевірки здійснюється реєстрація отриманого вантажу в журналі обліку вантажів[19].