- •1. Специфіка етики як науки
- •2. Філософський характер етики.
- •3. Типологія етичних вчень.
- •4. Практичне значення та культурна спроможність етики
- •5. Генеза та історична еволюція зрозуміти "етика", "мораль", "моральність" (моральність)
- •6. Виникнення етики в системі філософського знання.
- •8. Історична зміна предмета етики
- •9. Етичні ідеї стародавньої Індії.
- •10. Етичні ідеї стародавнього Китаю.
- •11. Спеціфіка античних ідей про мораль
- •12. Значення Сократа у встановленні етики як науки.
- •13. Платон у розвитку античної етичної думки
- •14. Головна проблематика етики Аристотеля.
- •15. Зміна етичних домінант в концепціях стоїків, епікурійців и скептиків
- •16. Християнські засади етики середньовіччя.
- •17. Теодицея та її розв’язання у середньовічній етиці.
- •18. Порівняльний аналіз етики Старого Заповіту та Нового Заповіту.
- •19. Моральні чесноти протестантизму.
- •20. Етичний потенціал ренесансного гуманізму
- •20.Етичний потенціал ренесансного гуманізму
- •21. Етична проблематика в контексті новоєвропейського раціоналізму
- •22. Нова етична парадигма Просвітництва
- •23. Кант про автономію моральної волі
- •24. Категоричний імператив та постулати практичного розуму та їх роль в етиці Канта
- •25. Співвідношення моралі та моральності у «Філософії права» Гегеля
- •26. Критика Шопенгауером класичної етики
- •27. Етичні аспекти філософії ф.Ніцше
- •28. Етичні проблеми екзистенціалізму
- •29.Емпіричний напрямок в етиці: головні ідеї, представники, критичний аналіз
- •30. Трансцендентальний напрямок в етиці: головні ідеї, представники, критичний аналіз
- •31. Етичний натуралізм
- •32. Етика утилітаризму
- •33. Еволюційна етика
- •34. Соціологічні школи в етиці
- •35. Релігійна етика
- •36. Сутність і структура моралі
- •37. Мораль як соціальне явище
- •39. Головні функції моралі в життєдіяльності людини і суспільства
- •40. Своєрідність моральної регуляції
- •42. Головні елементи моральної свідомості
- •43. Добро і зло – стрижньові моральні поняття
- •44. Поняття морального обов’язку
- •45. Совість як контрольно-регулятивний механізм моральності
- •46. Сенс життя і щастя як світоглядні орієнтири моральної свідомості
- •47. Честь і гідність в механізмах моральної самооцінки особи
- •48. Проблема свободи і необхідності в моралі
- •49. Моральний вибір
- •50. Співвідношення моральної свободи і відповідальності
- •51. Вчинок і його роль в моральній діяльності
- •53. Мораль та глобальні проблеми сучасності
- •54. Смерть як проблема моральної філософії
- •55. Моральні виміри спілкування
- •56. Етика і політика. Проблема взаємозвязку
1. Специфіка етики як науки
Філософія осягає загальне, граничне. При цьому кожна філ. наука осягає його через свій предмет: етика - через проблеми добра й зла, моралі й моральності.
Етика - філософська дисципліна, що розглядає й осмислює з позицій абстрактну, граничного сферу моралі й моральності.
- Э. є частиною філософії.
-Э. має справу із загальним у формі належного. Моральні категорії, норми, принципи, специфічні поняття етики - категорії загальності. Э. розглядає їх у зв'язку з іншими філософськими категоріями й проблемами.
-Э. оперує власним поняттям судження: визначальну міру відповідності належному. Це судження за формою не щире й не помилкове, але є ціннісним.
-Але е. має справу не з усією сферою належного (право, закон - теж ця сфера), але зі сферою належного саму по собі - мораль.
Якщо запитають:
Моральність - сфера конкретних люд. вчинків і дій (які не обов'язково є фізичними діями).
Мораль - сфера рефлексії, абстракції морального досвіду, у межах якої формуються категорії, принципи й норми поведінки, що розуміється як моральне.
У науці етиці дістає теоретичного вираження складний процес розвитку моральності. Історично сформований характер етичних знань визначається особливостями реальної моральності, загальнолюдський смисл якої являє собою основу, що зв'язує етичні вчення в єдиний контекст розвитку науки етики як філософської дисципліни.
2. Філософський характер етики.
Етика як наука виникла і розвивалася у межах філософії і розглядалася як практична філософія, або моральна філософія. Вона базується на двох засадах: фактах реального морального життя (вчинках індивідів і діяльності соціальних груп) та філософському світогляді. Світогляд не може бути нейтральним, він завжди ціннісно зорієнтований. Скільки історичних типів світогляду, філософських напрямів, стільки й етичних шкіл, систем.Філософсько-світоглядні орієнтації етики не є морально нейтральними, вони мають ціннісне значення, характеризуються моральною визначеністю. Етика узагальнює моральні процеси і задає ціннісні нормативні перспективи.
Саме тому етика у своїй сутнісній основі може бути тільки філософською наукою. Проблеми, які вона ставить, мають світоглядний х-р. Філософсько-теоретичні дослідження етики стосуються походження, сутності та функцій моралі, систематизації етичних категорій, практичної мудрості. Мораль непримиренна, людське життя – це постійний компроміс між належним і сущим. Етика допомагає «вписати» мораль в контекст реального життя, допомагає людині жити в просторі між обов’язком і бажанням. Етика розглядає закономірності морального життя особистості й суспільства, шляхи та засоби вдосконалення моральних стосунків між людьми, способи запобігання руйнації моральних відносин, моральну культуру особистості, виражену в змісті та засобах діяльності, міру людяності міжособистісних зв'язків і моральність відношення людини до світу в цілому. Етика в своєму філософському прояві виражає людське ставлення до моралі: про те, який смисл, яку внутрішню необхідність вбачає людина в прийнятті тих або інших моральних норм, на чому ґрунтує свій вибір, звідки взагалі виникає в неї потреба в моральному самообмеженні. Таким чином, до сфери інтересів етики потрапляє найширше коло духовних пошуків людини, поєднаних спільною тональністю вільного обмеження нею своїх суб'єктивних потенцій заради вищих смисложиттєвих цілей. Саме останнє становить філософську й духовну специфіку етичного погляду на світ.