Рівновага на олігополістичному ринку: теорія ігор.

Принцип для визначення точки рівноваги на олігополістичному ринку чітко виклав в 1951 році математик Джон Неш, тому точку рівноваги називають т. рівноваги за Нешем.

Рівновага за Нешем означає що кожна фірма обирає найкращий для себе варіант дій в залежності від дій конкурента.

Стратегічну поведінку в дуополії найбільш адекватно відображають моделі теорії ігор. Це теорія індивідуальних раціональних рішень, які приймаються учасниками гри в умовах рішень, які приймаються учасниками гри в умовах недостатньої інформації щодо результатів цих рішень.

Теорія ігор була розроблена Джоном Фон Нейманом та Оскаром Маргерштерманом, які 1944 р. виклали її в книзі «Теорія ігор та економічна поведінка»

Для знаходження оптимальної стратегії гравців необхідно використовувати максимінну стратегію, тобто спочатку кожна фірма для кожної зі своїх стратегій підраховує можливі результати, які виникають при цій стратегії знаходимо песимістичну оцінку кожної зі стратегії, а серед всіх песимістичних оцінок вибираємо найкращу.

Приклад

		Стратегія фірми Б
		Зниження ціни на 1	Залишити =	Мінімальний виграш
Стратегія фірми А	Зниження ціни на 1
	Залишити ціну =
	Мінімальний виграш

Фірма А вибирає стратегію зменшення ціни

Фірма Б вибирає стратегію зменшення ціни

В розглянутому випадку обидві фірми мають домінантну стратегію, тобто таку стратегію, яка дає найкращий результат порівняно з іншими стратегіями незалежно від дій конкурента, якщо обидва учасники використовують домінантну стратегію то існує лише єдина точка рівноваги за Нешем.

Модель Хоттелінга

Нехай місто – відрізок довжини L треба розташувати 2 маркети (довжина A, B)

Індекс Херфіндаля – Фіршена:

де -частка ринку

Монополія

1. Умови виникнення і існування монополії. Типи і форми монополій.

2. Вимірювання монополістичної влади.

3. Доходи та прибутки фірм монополістів.

4. Максимізація прибутку фірми монополіста, коротко- і довгострокова рівновага.

5. Особливості функціонування фірми монополіста з декількома підприємствами.

6. Цінова дискримінація.

7. Монополістична конкуренція.

8. Антимонопольне законодавство.

Умови виникнення і існування монополії. Типи і форми монополій.

Монополія – це такий тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників

Порівняння ринкових структур

Ознаки\типи ринку	Досконала конкуренція	Недосконала конкуренція
		Монополія	Олігополія	Чиста монополія
1. Кількість фірм	дуже багато	багато	декілька	одна
2. Типи продукції	стандартний	дійсно чи уявно диференційований	а) стандартний, майже стандартний; б) помірно диференційований	Унікальний (без близьких замінників)
3. Контроль	відсутній	деякий	обмежений взаємозалежністю	значний, аде регульований
4. Методи збуту	ринковий продаж, аукціон	реклама і конкурентні якості	реклама і конкурентні якості	реклама і заохочення
5. Не цінова конкуренція	відсутня	дуже значна	дуже типова	реклама
6. Умови входу на ринок	дуже легкі	порівняно легкі	наявні перешкоди	блоковано
7. Доступність інформації	рівний доступ	частково обмежений	деякі обмеження	певні обмеження
8. Сфери економіки (найбільш типові)	с/г та ряд продуктів	роздрібна торгівля	Сталь, хімікати, автомобілі	Місцеві комунальні послуги, телефон, газ

Умови існування монополій:

1. весь галузевий випуск постачає одна фірма, а частка кожного споживача в загальному обсязі дуже незначна;

2. продукція однорідна і не має близьких замінників;

3. входження нових фірм на ринок блоковано;

4. споживачі не взаємодіють між собою;

5. Існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Ринок на якому виконуються всі 5 умов називається чистою монополією

Типи вхідних бар’єрів:

1. Чинники, що створюють несприятливі умови для фірм новачків порівняно з фірмами старожилами: абсолютна перевага у вартості продукції; економія від масштабу (ринок з найменшими затратами може обслуговуватись лише однією фірмою, так званою, природною монополією); необхідність великого початкового капіталу; диференціація продукції; високі транспортні витрати або взагалі не транспортабельність окремих товарів та послуг; монопольне володіння окремого рідкого і важливого ресурсу;

2. Юридичні бар’єри створені державою (ринок закритої монополії): патенти; ліцензії; авторські права; привілеї на здійснення певної діяльності лише однією фірмою; нормативно-законодавчий акт.

Типи монополій:

1. чиста – сурово дотримуються всі умови існування монополії;

2. природна – виникає в силу об’єктивних причин, базується на особливостях технологічного виробництва;

3. закрита (адміністративна) – виникає через дії органів влади;

4. економічна – виникає в силу економічних причин і ґрунтується на централізації капіталів або успішного розвитку через злиття фірм.

Монополістичні об’єднання:

1. Картелі – об’єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва; вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність і домовляються про частку обсягу виробництва, цінах та ринків збуту.

2. Синдикати – об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт та комерційну самостійність (продаж здійснюється спільним підрозділом)

3. Трест – об’єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, на комерційну самостійність, але отримують акції тресту.

4. Концерни – це об’єднання великої кількості підприємств різних галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль над всіма учасниками об’єднання.

5. Конгломерати – створено шляхом поглинання прибутків різногалузевих підприємств, що не мають ані технічної, ані виробничої єдності.

Форми монополії:

1. відкрита – це ринкова структура за якої одна фірма на певний час стає єдиним постачальником нової продукції, але не має нормативно-законодавчого захисту від конкурентів.

2. закрита – всі інші.