- •1.Зародження і розвиток політичної економії
- •2.Предмет політичної економії.
- •3. Економічна теорія і політична економія
- •4. Закони, принципи, категорії політичної економії
- •5. Методи економічних досліджень
- •6. Функції політичної економії
- •7. Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва
- •8. Технологічний спосіб виробництва
- •9. Фактори виробництва
- •10. Ефективність виробництва та продуктивність праці
- •11Поняття суспільного продукту та його структура
- •12. Визначення необхідного та додаткового продукту
- •13. Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація
- •14. Виробничі можливості суспільства і потреби
- •15. Економічні інтереси. Інтереси і потреби
- •16. Економічна система: її сутність та структурні елементи
- •17. Типи і еволюція економічних систем
- •18. Сучасні тенденції в розвитку економічних систем
- •19. Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем
- •20. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми
- •21. Власність на засоби виробництва
- •22. Об’єкти власності. Права власності
- •23Товарне виробництво та його форми організації
- •24. Товар та його властивості
- •25. Функціонування товарного виробництва та його закони
- •26. Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони
- •27. Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція
- •28. Виникнення і розвиток грошових відносин
- •29. Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку
- •30. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага
- •31. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції
- •32. Принципи класифікації ринків
- •33. Поняття та основні риси інфраструктури ринку
- •34. Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •35Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток
- •36. Центральний і комерційні банки
- •37Домогосподарства як суб’єкт ринковихвідносин
- •38. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств
- •39. Суть підприємництва. Види і функції
- •40. Заробітна плата: сутність, форми, системи
- •41. Суть і види земельної ренти
- •42.Економічна система капіталізму вільної конкуренції:суть і основні ознаки.Виникнення монополій.
- •44. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •45. Валовий внутрішній продукт, його суть
- •46. Національний дохід і національне багатство
- •47. Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання
- •48. Матеріальні фактори економічного зростання
- •50. Сутність розподілу національного доходу.
- •51. Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих
- •52Необхідність перерозподілу національного доходу
- •53. Споживання і заощадження
- •54.Соціальна політика держави і розподіл доходів
- •55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні
- •56Загальна характеристика світового співтовариства
- •57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль
- •58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •59. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •60. Міжнародна міграція робочої сили
- •61. Ефективність зовнішньоекономічних відносин
- •5. Яке протиріччя закладено в основу економічної науки?
- •29. Вкажіть визначення капіталу як фактора виробництва
- •31. Вкажіть визначення землі як фактора виробництва
- •32. Вкажіть визначення підприємництва як фактора в-ва
- •86. До основних об’єктів ринкової економіки відноситься
56Загальна характеристика світового співтовариства
Світове співтовариство нині можна розглядати як інтегровану єдність різноманітних, багатих на суперечності взаємодоповнюючих елементів, свого роду єдність у багатоманітності.Усередині світового співтовариства склалися підструктури (міжнародні спільності). Це великі групи держав, що належать до одного соціально-економічного типу суспільства, наприклад, капіталістичні держави. Взаємовідносини елементів світового співтовариства будуються на макрорівні — між підструктурами (Схід — Захід, Північ — Південь) і мікрорівні — між державами всередині спільностей або окремими державами міжнародних спільностей (СНД — Україна, Україна — Росія тощо). Держави світового співтовариства постійно змінюються, трансформуються. Обсяг та глибина змін різні. Деякі вириваються наперед, створюючи високорозвинені в соціально-економічному відношенні групи. Для інших характерні низькі темпи розвитку. Світове співтовариство характеризується й характером міждержавних зв’язків та відносин. Життєдіяльність будь-якої підструктури нерозривно пов’язана з іншими.
57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль
Міжнародний поділ праці — спеціалізація країн на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто в інших країнах. Сфера МПП безпосередньо охоплює всі структурні складові суспільного поділу праці: міжгалузевий — промисловість, сільське господарство, будівництво; частковий — між виробництвами цих галузей; одиничний — предметна, подетальна, технологічна міжнародна спеціалізація та кооперування. Поділ праці на міжнаціональному рівні поглиблюється і знаходить більшу перспективність, ніж усередині окремої країни. Економічна інтеграція — це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн. Економічна інтеграція сприяє посиленню взаємозв'язку та взаємодоповнюваності національних господарств на основі міжнародного поділу праці. Інтеграційний процес характеризується: 1) планомірною зміною структури окремих країн, координацією співпраці держав, узгодженою ув'язкою асортименту продукції у країнах співдружності, а також спільним використанням науково-дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці. Внаслідок цього прискорюється науково-технічний процес, повніше використовуються сировинні ресурси, підвищується ефективність функціонування національних господарств; 2) створенням та удосконаленням міжнародної співпраці, що поглиблює міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва; 3) активізацією ролі внутрішньої економічної політики у створенні умов для поглиблення ефективності господарських зв'язків з іншими країнами. Інтернаціоналізація - поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства. Головною формою інтернаціоналізації господарського життя тривалий час була міжнародна торгівля (точніше, торгівля між метрополіями і колоніями у вигляді обміну готових виробів на колоніальні аграрно-сировині товари). У подальшому основною формою стає інтернаціоналізація не обміну, а виробництва, інституційною формою якої виступають міжнародні фірми (компанії, корпорації, альянси). Транснаціоналізація є ключовою тенденцію сучасної інтернаціоналізації, яка виявляє себе у зростанні кількості міжнародних фірм і у розширенні масштабів їх діяльності, а якісно – у формуванні внутрішньо-корпоративних міжнародних ринків, які охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню ефективності виробництва в окремих країнах, прискореному розвитку науки і техніки, підвищенню життєвого рівня населення. Транснаціональна компанія (корпорація) або ж скорочено ТНК — компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах. ТНК створює систему міжнародного виробництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру — материнської компанії.Країна базування — це країна, у якій знаходиться штаб-квартира материнської компанії ТНК. Приймаючі країни — це іноземні країни, в яких ТНК розміщує власні дочірні підприємства або філіали на основі здійснення прямих іноземних інвестицій. ТНК здійснюють свою діяльність, ґрунтуючись на кількох важливих принципах:1. Здійснення прямих іноземних інвестицій з метою створення виробничих потужностей за кордоном. 2. Використання різних форм міжнародного поділу праці (предметна, подетальна, технологічна спеціалізація), яка дозволяє розміщувати різні ланки виробничого процесу у різних країнах світу. 3. Розробка, передача та використання передової технології у рамках замкнутої корпоративної структури, що дозволяє максимально ефективно використовувати витрати на дослідження і розробки. 4. Внутрішньокорпоративна торгівля, яка здійснюється між окремими підрозділами ТНК із застосуванням трансфертних цін. ТНК часто діляться на три великі групи:Горизонтально інтегровані ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари.Вертикально інтегровані ТНК — управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах. Роздільні ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані. В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає більше 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. ТНК мають дуже вагому роль в світових науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках.