36. Центральний і комерційні банки

Центра́льний банк — установа, яка відповідає за монетарну та валютну політику держави або спільноти держав.В Україні це Національний банк України. Центральний банк може виконувати такі функції:формування та виконання монетарної політики,регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне право емісії грошей,формування та виконання валютної політики, включаючи за необхідності валютні інтервенції,зберігання золото-валютних резервів, ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків,стабільність банківської системи (банківський нагляд),забезпечення функціонуючої системи банківських розрахунків. Комерційний банк — банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів.

Класифікація:1)Порядок створення: Перепрофільовані,новостворені2)Характер спеціалізації:Універсальні, спеціалізовані 3) Територія діяльності: Регіональні, республіканські, міжнародні 4)Розмір :Великі, середні, малі5) Форма власності: Загальнодержавні, муніципальні, колективні, приватні, зі стопроцентною іноземною власністю, змішані 6)Функції і характер виконуваних операцій: Інвестиційні зберігання, депозитні, інноваційні, поштово-пенсійні, промислові, агропромислові, біржові, експортно-імпортні, лізингові, торговельні7) Характер відносин :Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноважені 8)Ступінь впливу :Монополісти, аутсайдери9)Структура:Багатопрофільні,безфіліальні 9)Ступінь контролю: Контролюючі, контрольовані10) Конкурентоспроможність :Конкурентоспроможні, неконкурентоспроможні 11)Фінансовий стан6 Стійкі (стабільні), проблемні, кризові, банкрути.

37Домогосподарства як суб’єкт ринковихвідносин

Під домашнім господарством мають на увазі економічний суб'єкт, який складається з одного або більшої кількості індивідів, що спільно здійснюють господарську діяльність і мають спільний бюджет. Домогосподарство виконує чотири основні функції у національній економіці: 1) постачальника ресурсів; 2) споживача ресурсів; 3) заощадника доходів; 4) інвестора доходів. Трансфертні платежі - це невідплатні і безповоротні платежі, які не є платою за придбані товари чи послуги, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу

38. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств

Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Підприємство виконує такі функції: організаційну — забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізації; відтворювальну — інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів; соціальну — задоволення суспільних потреб споживачів, надання засобів існування для найманих робітників. Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів: 1)індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику;2)сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;3)приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;4)колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації; 5)державне, засноване на загальнодержавній власності;6)комунальне, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць; 7)спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;8)орендне — підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.Відповідно до форм організації підприємства виступають як: партнерство, або товариство — форма організації підприємства, що базується на об’єднанні майна різних власників. Розрізняють такі види партнерства: повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю); товариство з обмеженою відповідальністю; змішане (командитне) товариство;асоціації — об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності;корпорації (акціонерні товариства) — об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. консорціуми — об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети;концерни — об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.За розміром підприємства розрізняються як малі, середні та великі. Малі підприємства засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій, страховій та інших сферах. Середні підприємства здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях.Великі підприємства виготовляють масову продукцію стабільного асортименту, здійснюють великомасштабне фінансування у розробку науково-технічних проектів. За належністю капіталу і контролю прийнято розрізняти підприємства: національні - капітал належить підприємцям своєї країни; закордонні - капітал є власністю іноземних підприємств. Змішані - капітал належить підприємцям двох або декількох країн. За правовим статусом і формою господарювання:

одноосібне підприємство є власністю однієї особи або родини: воно несе відповідальність за свої зобов’язання своїм майном.Кооперативні - добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності. Характерною їх ознакою є особиста участь кожного в діяльності.Орендні підприємства - оренда означає засноване на договірних взаєминах тимчасове володіння і користування майном, що необхідне орендатору для підприємницької діяльності.Господарські товариства являють собою певні об’єднання підприємців. За формою власності: Приватними є підприємства, що засновані на власності майна окремих громадян, з правом найму робочої сили. До цього виду відносять індивідуальні та сімейні підприємства. Вони базуються відповідно на власності майна однієї особи або членів однієї сім'ї, виключно їх особистій праці.Колективне - це таке підприємство, що грунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативну.В Україні функціонують державні та державні комунальні підприємства. Їх майно вважається відповідно власністю загальнодержавних чи адміністративно-територіальних одиниць.Якщо підприємство засноване на базі об'єднання майна різних власників, то його називають спільним підприємством. За метою діяльності розрізняють комерційні(прибуткові) підприємства - всі підприємства діяльність якихспрямована на отримання прибутку, та некомерційні (неприбуткові підприємства та організації) - займаються релігійною, соціальною, просвітньою, благодійною діяльністю і захистом спільних інтересів певної організації людей (благадійні фонди й товариства, профспілки, творчі спілки, товарні і фондові біржі, університети, коледжі.