Види дії ліків на організм

Місцева діяпроявляється на шляху введення л.з. в організм ( на шкіру, слизові, у м’яз). За характером: в’язуча, обволікаюча, подразнювальна, припікаюча, місцевоанастезуюча.

Рефлекторна дія часто буває наслідком місцевої подразнювальної дії. При цьому л.р. збуджує закінчення чутливих нервів і рефлекторно відбувається зміна функції внутрішніх органів.

Резорбтивна дія розвивається після всмоктування або безпосередньо введення л.з. :

А) Пряма дія: розвивається після зв’язування л.з. із специфічними структурами, розміщені в органі, функція якого змінюється.

Б) Опосередкована дія: е наслідком первинних змін( покращення серцевої діяльності; серцевих глікозидів)

В) Вибіркова дія спостерігається коли ліки впливають на рецептори групи клітин, певний орган.

Неспецифічна дія – на всі клітини організму( засоби для наркозу).

Основна дія – це та, яку ми намагаємось отримати, вводячи в організм л.з.

Побічна дія – є небажаною( позитивна, негативна)

Ефекти більшості л.з. є оборотними тобто вони зникають після виведення засобу з організму. Деякі ліки мають необоротний біль.

Механізми дії ліків – це спосіб, за допомогою якого досягаються його фармакологічні ефекти. Більшість ліків, що надходять в організм, взаємодіють із специфічними структурами, які з’явилися в процесі тривалої еволюції біологічних систем і називаються рецепторами.

Л.р. , які зв’язуються з рецепторами й активують їх, наз. агоністами( адреналін, із одрин)

Якщо л.з. , зв’язуючись з рецептором перешкоджає ефектом його збудження, діє антагоністом( атропін, анаприлін, димедрол).

Ліки крім зв’язування з рецепторами , що забезпечують їх специфічні фармакологічні ефекти, можуть взаємодіяти в організмі з різними макромолекулами.

В основі механізму дії можуть лежати не специфічні зміни, зумовлено іх фізичними і хімічними властивостями. Зокрема, сечогінна дія маніту при нейтралізації антацидними засобами соляної кислоти шлункового вмісту.

Дозування ліків

Доза – це така кількість речовини, Яка потрапила в організм.

Вони бувають:

1-Терапевтичні – це така кількість речовини, що вводиться з лікувальною метою

• Порогові – викликають фармокологічний ефект невеликого ступеня

• Середні – середнього ступеня

• Максимальні або вищі – це мета, при перевищенні якої різко зростає ризик передозування

2 – Токсичні дози – кількість ліків, при введенні якої в організмі завжди розвиваються токсичні дози.

3 – смертельна(летальна) – доза, яка викликає смерть

Діапозон між мінімальною терапевтичною і максимальною токсичною дозою л. з. називають широтою терапевтичної дії, чим вона більша, тим безпечніший л.з.

4 – разова – це доза на один прийом.

5 – добова – кількість препарату, що призначена протягом доби(разова доза Х кількість прийомів)

6 – курсова доза – кількість препарату, що призначена на курс лікування.

Фактори,що впливають на дію л.З.

Фактори:

1 – Екзогенні – Хімічна будова і фізико хімічні властивості препарату, шляхи введення тощо…

2 – Ендогенні – вік, стать, менструальний цикл, вагітність, наявність патологічних станів.

Хімічна будова і фізико хімічні властивості л. з. визначають їх біологічну дію.

Біодоступність – це комплекс фармакокінетичних процесів, завдяки яким у ділянці відповідних рецепторів створюються дійова концентрація будь-якого л.з.

Фармокологічні ефекти л. з. залежать від їх дози. Бо будь-яка л. р., застосована у надмірній кількості може бути токсичною.

Режим харчування і склад їжі також впливають на дію л.з.(проти діабетичні препарати потребують обмежене надходження їжі)

Метероологіні фактори( призначення атропіну у жарку погоду може призвести до перегрівання)

Біологічні ритми вони впливають на активність метаболізуючих ферментів печінки,чутливості ЦНС до психотропних речовин.

Розділ фармакології, який вивчає л.з. залежно від факторів часу, тобто від біологічних ритмів організму і біоритмів захворювання, називають хронофармокологією.

Вік хворого. У немовлят низькі адаптаційні можливості, більша проникливість клітинних бар’єрів, низька фізіологічна активність печінки,нирок.

Стать. До деяких речовин жінки більш чутливі ніж чоловіки.

Патологічні процеси.

Запальні процеси, гіпоксія, ішемія, часто бувають причиною підвищенною токсичності л.з.

Психологічний стан. При призначенні модного л.з. за рахунок ефекту навіювання може підвищуватись ефективність лікування.