34. Особливості екологічних проблем хімічної промисловості.

По-перше, це висока токсичність і шкідливість для здоров’я людини відходів виробництва за відносно невеликих концентрацій у навколишньому середовищі. По-друге, це велика потреба у дефіцитній прісній воді. Її витрати становлять, наприклад, на 1 t аміаку 800 … 1000 m³, капролактаму – 5000 m³. По-третє, стоки хімічних підприємств потребують більш ніж десятикратного розведення чистою водою, оскільки токсичні речовини в них за певних концентрацій згубні для рослинного й тваринного світу річок та водоймищ. Добрива також наносять велику шкоду озерам та рікам через поверхневі стоки. Крім того, деякі пестициди в умовах водойм набувають особливо небезпечних властивостей(хлорофос). Дуже небезпечними є викиди хімічних речовин: фосгену, бензолу та інш. Саме вони є причиною кислотних дощів, які мають пагубний вплив на все живе.

35. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.

Стехіометричне рівняння — рівняння, для якої забезпечено виконання закону збереження маси, що показує кількісні співвідношення реагентів і продуктів хімічної реакції. Наприклад: Н2 + О2 Н2О - це схема реакції (закон збереження маси ще не виконується). Розставлянням коефіцієнтів добиваються рівності числа атомів кожного хімічного елементу в лівій і правій частинах: 2Н2 + О2 = 2Н2О Тепер це стехіометричне рівняння, яке показує співвідношення між кількостями реагуючих речовин, що утворюються. Слід мати на увазі, що в хімії соїзмеріми лише кількості речовин (і несумірні в загальному випадку ні маси, ні об'єми). Найважливішою властивістю стехіометричних коефіцієнтів є те, що їх можна одночасно умножати і ділити на одне і те ж число, при цьому сенс стехіометричного рівняння не міняється.

36. Закон збереження маси – теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.

В основі матеріального балансу лежить закон збереження маси: Маса речовин, які вступають у техн. процес дорівнює масі речовин, які отримаємо в результаті техн. процесу. Закон збереження маси справедливий для будь-яких хімічних перетворень у замкненій системі, але при ядерних перетвореннях він набирає специфічних рис. Цей закон  пояснюється тим, що під час хімічних реакцій загальна кількість атомів окремих елементів залишається незмінною, бо при хімічних перетвореннях речовин атоми не зникають безслідно і не утворюються з нічого, а тільки перегруповуються з молекул одних речовин у молекули інших речовин. Цей закон є основним для хімії і всього природознавства. Йому підлягають всі хімічні перетворення, що відбуваються в природі і техніці. На ньому основуються також усі розрахунки в хімії. Закон збереження є частковим законом збереження матерії. За допомогою розрахунків мат. балансу встановлюють теоретичні та фактичні норми витрат сировини. Вихід продукції, втрати в техн. процесі визначають собівартість продукції, приймають технічні, технологічні та організаційні рішення.

37. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів. Перший закон термодинаміки.

Закон збереження енергії: зміна внутрішньої енергії замкнутої системи дорівнює сумі кількості теплоти, переданої системі, і роботи зовнішніх сил, досконалої над системою.

Δ U = Q + А, де Δ U - зміна внутрішньої енергії, Q - к-ть теплоти вибраного системі, А - робота зовнішніх сил

Якщо система сама здійснює роботу, то її умовно позначають А '. Тоді перший закон термодинаміки можна записати так: Q = А' + Δ U.

Закон збереження енергії, поширений на теплові явища, називають першим законом термодинаміки. Перший закон термодинаміки (два формулювання):

1) Результатом одержання системою кількості теплоти Q є збільшення внутрішньої енергії системи і виконання нею роботи проти зовнішніх сил: (звідси , тобто робота А не більша за кількість теплоти Q (не може існувати «вічний двигун 1-го роду»( за задумом повинен був би виконувати роботу, не отримуючи енергії. Він суперечить закону збереження енергії), який би дозволяв виконувати роботу ).

2) Приріст внутрішньої енергії системи може бути результатом і теплопередачі системі, і виконання над нею роботи зовнішніми силами: , де .