- •Лекція №1. Вступ
- •Лекція №2. Агрегатні стани речовини. Газоподібний стан речовини
- •Основні положення кінетичної теорії газів
- •Основні закони і рівняння ідеального газу
- •Реальні гази
- •Застосування рідких газів
- •Лекція №3. Рідкий стан речовини
- •Властивості рідин залежать:
- •Значення в’язкості
- •Характеристики рідкого стану речовини
- •Лекція №4. Твердий стан речовини
- •Процеси, що відбуваються з утворенням кристалічної решітки:
- •Лекція №5. Термодинаміка: основні поняття та закони
- •Застосування хімічної термодинаміки для:
- •Залежно від кількості фаз системи класифікують на:
- •Перетворення речовин бувають:
- •Способи передачі енергії системі або від неї:
- •І та іі закони термодинаміки і закон термодинаміки (Майєр, 1842; Гельмгольц, 1847)
- •І закон термодинаміки для ізохорних та ізобарних процесів
- •Спонтанні процеси. Ентропія
- •Іі закон термодинаміки (Клаузіус, 1850; Томсон, 1851)
- •Сутність теплових процесів у харчових виробництвах
- •Теплофізичні закономірності процесів варіння і смаження
- •16 Лютого 2005р. Вступив у дію Кіотський протокол. Основні зобов’язання щодо скорочення викидів у повітря шести парникових газів (со2, сн4, n2o, sf6, hfCs, pfCs) узяли на себе індустріальні країни:
- •Виробництво нових синтетичних холодоагентів (групи нfc) для пкхм.
- •Застосування природних холодоагентів (со2, с3н8, nh3).
- •Удосконалення екологічно чистої холодильної техніки, що базується на низько ефективних принципах одержання холоду.
- •Розробка нових принципів одержання холоду.
- •Виробництво холодильних машин Стірлінга помірного холоду.
- •Лекція №6. Термохімія: основні поняття та закони
- •Калорійність основних складових частин їжі та алкогольних напоїв
- •Закони термохімії
- •Лекція №7. Хімічна кінетика
- •Зміна швидкості реакції в часі
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Теорія перехідного стану
- •Початковий стан (Реагенти) → Перехідний стан (Активований комплекс) → Кінцевий стан (Продукти)
- •Вплив каталізатора на швидкість реакції
- •Розвиток ланцюга.
- •Обрив ланцюга.
- •Лекція №8. Каталіз. Ферментативний каталіз
- •К аталіз
- •Каталіз
- •Гомогенний
- •Гетерогенний
- •Ферментативний
- •Загальні властивості:
- •Властивості ферментів
- •Лекція №9. Хімічна рівновага
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Вплив тиску на стан рівноваги
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Лекція №10. Розчини. Розчинність газів, рідин і твердих речовин
- •Рідкі розчини
- •Розчинність рідин у рідинах
- •Застосування екстракції
- •Лекція №11. Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •Роль дифузії
- •Залежність р насиченої пари від температури над чистим розчинником і над розчином
- •Вплив процесу заморожування на властивості харчових продуктів
- •Лекція №12. Властивості розбавлених розчинів електролітів
- •Визначення рНх за допомогою калібрувального графіка:
- •Індикаторний метод
- •Спосіб Міхаеліса
- •Вплив рН середовища на перебіг технологічних і ферментативних процесів
- •Буферні розчини
- •Лекція №13. Основи електрохімії
- •Абсолютна швидкість і рухливість іонів. Закон Кольрауша
- •Фізико-хімічні методи дослідження
- •Водневий електрод. Будова, принципи роботи, призначення
Лекція №10. Розчини. Розчинність газів, рідин і твердих речовин
Основні питання:
Загальна характеристика розчинів. Теорії розчинів.
Розчинність твердих речовин.
Розчинність газів в рідинах. Наукові основи виготовлення і зберігання шипучих напоїв.
Розчинність рідин. Екстракція та її практичне застосування.
Розчини – гомогенні термодинамічно стійкі рівноважні системи змінного складу з двох і більше компонентів.
Розчинник – компонент розчину, що кількісно переважає і зберігає свій агрегатний стан при утворенні розчину.
Розчинена речовина – компонент розчину, що міститься в меншій кількості.
Розчини займають проміжне положення між механічними сумішами та хімічними сполуками.
Спорідненість з механічними сумішами – несталість складу.
Спорідненість з хімічними сполуками – однорідність, значні об’ємні й енергетичні ефекти, неподільність без зміни агрегатного стану.
При виготовленні харчових продуктів процеси розчинення відіграють як основну так і допоміжну роль. Наприклад, приготування цукрових сиропів, розсолів – допоміжний процес. Процес розчинення є основним процесом при виробництві кулінарної продукції на основі сухої сировини. Так, приготування бульйонів, морозива, відновленого молока може бути ефективним за умови раціонального проведення процесу розчинення вихідної сировини. Приготування кулінарних виробів із концентратів також пов’язано з розчиненням окремих компонентів.
Розчини – це фізико-хімічні системи, які знаходяться в стані динамічної рівноваги та дисоціації, утворені частинками розчиненої речовини, розчинника та хімічно нестійких сполук, при цьому діють сили різної інтенсивності, що викликають утворення асоціатів різного ступеня міцності.
К ласифікація розчинів
-
За розміром частинок
істинні розчини (10 -8 см);
колоїдні розчини (10 -5 – 10 -7 см) .
За агрегатним станом розчинника і розчиненої речовини:
газові: г/г (повітря), р/г (пара);
рідкі: г/р (газована вода), р/р (горілка, оцет),
тв/р (рідкі розчини, сиропи, розсоли);
тверді: г/тв (розчини водню в платині), р/тв (полімери),
тв/тв (тверді розчини, сплави, мінерали).
(утворюються
при розчиненні газоподібних, рідких і
твердих речовин у рідкому розчиннику)Рідкі розчини
Утворення розчину відбувається спонтанно до стану стійкої рівноваги.
Залежно від розчинності тверді речовини умовно поділяють на:
добре розчинні (в 100г Н2О розчиняється більше 10г речовини);
малорозчинні (в 100г Н2О розчиняється від 0,01 до 1г речовини);
практично нерозчинні (в 100г Н2О розчиняється менше 0,01г речовини).
Процеси, що відбуваються при розчиненні в рідинах твердих речовин:
орієнтація полярних молекул розчинника навколо частинок розчинюваної речовини та утворення нового іон-дипольного зв’язку;
руйнування кристалічної решітки розчинюваної речовини, перехід її у рідкий стан (∆Н>О) та рівномірний розподіл у всьому об’ємі рідкої фази (∆Н>О);
хімічна взаємодія розчинюваної речовини з розчинником, що супроводжується утворенням сольватів (∆Н<О).
Теплота розчинення залежить від природи компонентів системи і концентрації розчину.
При розчиненні у рідинах твердих або рідких речовин, які добре сольватуються, відбувається збільшення ентропії системи, тому що зменшення ентропії при утворенні сольвату перекривається збільшенням ентропії, пов’язаним з розподілом утвореного сольвату в об’ємі системи.
Виняток: розчинення газів в рідинах (∆S<О) – газоподібний стан характеризується більшим безладдям ніж рідина.
Наслідки із закону Генрі:
оскільки тиск газу пропорційний його концентрації в газовій фазі, то відношення концентрації газу, розчиненого у рідині, до концентрації його над розчином при постійній температурі є величиною сталою;
об’єм розчиненого газу не залежить від зовнішнього тиску, оскільки при збільшенні тиску в однакову кількість разів зростають концентрації розчиненого газу і газу над розчином.
При розчиненні суміші розчинність кожного з її компонентів пропорційна його парціальному тиску, тобто закон Генрі справедливий для кожної складової частини газової суміші. При дуже високих тисках розчинність може досягнути максимуму, що обумовлене тим, що зміна об’єму рідини в результаті розчинення в неї газу при дуже високих тисках стає практично однаковим з об’ємом розчиненого газу.