7. Вексельна форма розрахунків

Вексель – це письмове зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що надає право його власнику вимагати сплати певної зазначеної у векселі суми від імені особи, що видала вексель, у відповідний строк.

Векселі розрізняються: за емітентами, типом угоди, наявністю застави; порядком сплати, можливістю передачі іншій особі; місцем платежу; формою пред'явлення й іншими ознаками.

Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням «Про переказний і простий вексель». Вексель відноситься до категорії інструментів, що обертаються, які приймаються замість законних засобів платежу й вільно переходять від одного економічного агента до іншого.

У вексельній угоді беруть участь три особи:

- векселедавець (трасант) – це особа, що видала вексель і віддає наказ про його сплату;

- платник за векселем (трасат) – це особа, якій адресований наказ про оплату векселя;

- одержувач за векселем (бенефіціар) – особа, що пред'являє вексель до сплати й одержує гроші за векселем.

Головну відповідальність за векселем несе трасат, котрий за допомогою акцепту векселя підтверджує своє зобов'язання сплатити. Разом з ним несуть солідарну відповідальність (крім особливих випадків) інші учасники угоди – векселедавець і особи, які в процесі обігу векселя одержували право володіння ним за допомогою передатного напису.

Таким чином, вексель є абстрактним борговим зобов'язанням, самостійним платіжним зобов'язанням, за яким боржник зобов'язаний оплатити виданий (тобто акцептований ним) вексель. Векселі функціонують в обороті як розрахункові кошти, різновид цінних паперів.

Загальна схема розрахунків за векселем така. Трасант розплачується векселем з одержувачем грошей (бенефіціаром). Останній пред'являє його платнику (трасату) для акцепту. Акцептуючи вексель, трасат визнає його законним і підтверджує свої зобов'язання по оплаті векселя. У випадку несплати векселя трасатом цей вексель буде пред'явлений векселедавцеві. Розрізняють наступні види векселів.

Казначейські векселі – використовуються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані для здійснення розрахунків, зарахування сплати податків у державний бюджет, як застава для забезпечення інших платежів і кредитів. Векселедавцем і відповідно платником по казначейських векселях є Головне управління Державного казначейства. Ці векселі видаються на пред'явника зі строком оплати не більше одного року.

Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами й комерційними банками. Гарантія їхньої надійності - це рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового становища й авторитет на ринку цінних паперів.

Товарний (комерційний) вексель використовується для кредитування торгових операцій. Визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх зобов'язань перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію/ послуги або виконані роботи.

Простий вексель виписується й підписується боржником і є його безумовним письмовим зобов'язанням платити обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату в майбутньому певній особі або пред'явникові.

Переказний вексель (тратта) виписує й підписує кредитор (трасант). Трасант - це особа, що видає тратту, тобто переводить свій платіж на іншу особу. Видача тратти означає наказ трасату (боржникові векселедавця) сплатити у встановлений час зазначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явникові тратти. Чек можна розглядати як різновид переказного векселя, де платником виступає банк.

Ремітент – це власник переказного векселя. Ним може бути підприємство або банк, які втримують на свою користь певний відсоток від суми платежу – комісійна винагорода за надану банком послугу з переказу зазначеної у векселі суми з рахунку векселедавця на рахунок власника векселя.

Сьогодні головне застосування переказних векселів - зовнішня торгівля.

Відмінності простого векселя від переказного:

- це не наказ, а зобов'язання платити;

- векселедавець і платник – одна особа;

- простий вексель не має потреби в акцепті.

Доміцілльований вексель – це такий вексель, у якому зазначене конкретне місце платежу. Доміцілювання простого векселя здійснюється для того, щоб установити місце й умови його опротестування. Доміцілювання переказного векселя може іноді підвищити його внутрішню вартість, тому що усуває певні труднощі, які могли б з'явитися при здійсненні платежу в іншому місці.

Вексель може існувати в паперовому вигляді або як запис на електронних рахунках.