5. Розрахунки чеками

Чеки приймаються для розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, роботи або послуги.

Рахунковий чек – це документ стандартної форми, що містить у собі доручення власника рахунку (чекодавця) своєму банку (емітенту чека) перерахувати гроші з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника зазначену в чеку суму.

Розрахункові чекові книжки виготовляють на спеціальному папері на башковитій фабриці НБУ України за зразком, затвердженому НБУ. Чекові книжки є бланками строгого обліку.

Розрахункові чекові книжки (лімітовані й не лімітовані) застосовуються в розрахунках за товари (послуги), у розрахунках із транспортними організаціями й підприємствами зв'язку.

Термін дії чекової книжки - один рік, а а рахункового чека, що видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За узгодженням з установою банку строк невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Одержувач чека може пред'явити чек для оплати в плині 10 календарних днів, включаючи день виписки чека.

Для одержання готівки в банку для виплати заробітної плати, дивідендів, відрядних і інших господарських потреб використовуються грошові чеки.

Гарантована оплата чеків здійснюється депонуванням грошей на окремому балансовому рахунку №722 «Розрахункові чекові книжки й рахункові чеки» у банку-емітенті.

Відповідальність за неправильне використання чеків або збитки, які з'являються у випадку передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі або розкрадання, а також внаслідок зловживань із боку уповноважених підписувати чеки осіб несе чекодавець, якому видана чекова книжка.

У випадку порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору про розрахунково-касове обслуговування.

До переваг чекової форми розрахунків відноситься швидкість надходження коштів, у результаті чого скорочується дебіторська заборгованість. Недолік - складність оформлення чеків, можлива нестача грошової суми, зазначеної в чеку, на рахунку платника.

Рис. 9 – Схема розрахунків чеками

6. Розрахунки акредитивами

Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) повинен: здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) і надати повноваження виконуючому банку здійснити цей платіж.

Залежно від характеру акредитивної операції, дорученої банком-емітентом виконуючому банку, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Рис. 10 – Перелік документів для відкриття акредитива

Банк емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий акредитив для здійснення платежів, по якому попередньо бронюються гроші платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

б) непокритий акредитив, оплата якого у випадку тимчасової відсутності грошей на рахунку платника гарантує банк-емітент за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви буваю відкличні й безвідкличні. На кожному акредитиві повинне бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. У випадку відсутності такого запису акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього узгодження з бенефіціаром (наприклад, у випадку недотримання умов договору про поставку). Всі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива замовник може видавати бенефіціару тільки через банк - емітент, а останній – бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від замовника акредитива.

Безвідкличний акредитив може бути змінений або анульований тільки у випадку згоди бенефіціара, на користь якого його було відкрито. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями про зміну умов акредитива бенефіціар може звернутися до заявника акредитива й у випадку його згоди заявник вносить зміни в акредитив через банк-емітент, що направляє необхідне повідомлення виконуючий банк.

Акредитив закривається в день одержання повідомлення від банку-емітента. Невикористана сума акредитива вертається банку платника для зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти.

Рис. 11 – Порядок закриття акредитива

Акредитиви у виконуючому банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:

а) депонуванням, тобто, списанням грошей з рахунку «Акредитиви», відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані – наданням виконуючому банку права списання коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами, у яких передбачається розмір комісійних за авізо й інші видатки, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива.

Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресованим.

Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк емітент відшкодовує виконуючому банку видатки, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, передбачених міжбанківською угодою.

Термін дії акредитива в банку емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дати відкриття, не з огляду на нормативного строку проходження документів по спецзв'язку між банками. Керівник установи банку-емітента має право по поданню заявника акредитива якщо буде потреба продовжити термін дії акредитива на 10 днів, якщо це обумовлено зміною умов поставки відвантаження продукції. Банк-Емітент у свою чергу сповіщає про це виконуючий банк, а останній – бенефіціара.

Акредитив може закриватися з ініціативи заявника або банку-емітента, або у зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива й бенефіціаром. У цьому випадку акредитив, депонований у банку бенефіціара, закриваються на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента.

Акредитивна форма розрахунків дає впевненість постачальникові, що відвантажений товар буде оплачений вчасно.

Для постачальника (одержувача коштів) ця форма надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Покупцям розрахунки з використанням акредитива невигідні, оскільки гроші на якийсь час вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств - покупців.

1 – покупець доручає обслуговуючому його банку відкрити акредитив;

3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива;

4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальникові на певну суму;

5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива;

6 – відвантаження товару;

7 – покупець повідомляє банк про виконання умов акредитива;

8 – банк покупця перераховує постачальнику суму коштів з акредитива;

10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Рис. 12 – Схема розрахунків з використанням акредитива