- •Тема 2. Організація грошових розрахунків
- •1. Безготівкові розрахунки в господарському обороті україни
- •2. Розрахунки з використанням платіжних доручень
- •3. Розрахунки гарантованими дорученнями
- •4. Розрахунки платіжними вимогами - дорученнями
- •5. Розрахунки чеками
- •6. Розрахунки акредитивами
- •7. Вексельна форма розрахунків
- •8. Розрахунки в електронній системі «клієнт-банк»
- •9 . Особливості організації міжнародних розрахункових операцій
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійного рішення
- •Література
Тема 2. Організація грошових розрахунків
ЗМІСТ
1 . Безготівкові розрахунки в господарському обороті України.
2. Розрахунки з використанням платіжних доручень.
3. Розрахунки гарантованими дорученнями.
4. Розрахунки платіжними вимогами - дорученнями.
5. Розрахунки чеками.
6. Розрахунки акредитивами.
7. Вексельна форма розрахунків.
8. Розрахунки в електронній системі «клієнт-банк».
9. Особливості міжнародних розрахункових операцій.
Ключові терміни і поняття: ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ, ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ, АКРЕДИТИВ, ЧЕК, ПРОСТИЙ ВЕКСЕЛЬ, ПЕРЕКАЗНИЙ ВЕКСЕЛЬ, ТРАСАНТ, ТРАСАТ, ФОРФЕЙТИНГ
1. Безготівкові розрахунки в господарському обороті україни
Грошовий обіг охоплює процеси виробництва й розподілу продукції і послуг.
Рис. 1 – Структура грошової маси
Рис. 2 – Форми грошового обігу
Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок. За рахунок коштів від виручки за реалізацію продукції в безготівковій формі банк видає підприємству готівку для виплати заробітної плати, погашення різних видатків, на господарські потреби тощо.
Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затверджена постановою Національного банку України №204 від 2.08.1998 (далі інструкція) визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів, введені в господарський документообіг України. Вони поширюються на підприємства, організації всіх форм власності, банки, приватних підприємців і фізичних осіб і обов'язкові для виконання ними. Безготівкові розрахунки між ними здійснюються в національній валюті України через банк шляхом перерахування грошей з розрахункового рахунку платника на розрахунковий рахунок одержувача грошей.
Гроші з розрахункового рахунку клієнта списуються за розпорядженням власника, крім випадків, коли за чинним законодавству передбачено безспірне стягнення й безакцептне списання грошей.
Рис. 3 – Грошовий оборот на підприємстві
Рис. 4 – Форми розрахунків
Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах готівки на рахунку клієнта. Якщо на розрахунковому рахунку недостатньо грошей для здійснення розрахунків, банк приймає розрахункові документи у випадках, передбачених законодавством, і зараховує їх на балансовий рахунок №9929 «Розрахункові документи, обов'язкові до сплати», виконуючи платежі в черговості, встановленій чинним законодавством.
Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускаються, крім випадків пред'явлення вимоги й переведення боргу відповідно до глави 17 Цивільного кодексу України й в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Гроші підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках за винятком залишків готівки в касі в межах установленого банком ліміту й норм видатків з виручки, передбачених діючим порядком здійснення касових операцій у господарстві України.
Банк на договірних засадах здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхнього розпорядження щодо перерахування грошей з їхніх рахунків.
Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачених діючою Інструкцією, і вказують їх при укладанні договорів між собою.
Безготівкові розрахунки здійснюються на основі наступних розрахункових документів:
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платіжними вимогами;
- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).
Платіжні вимоги й інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством і відповідними нормативними актами НБУ України. Розрахунковий документ - це відповідним чином оформлений документ на перерахування коштів. Розрахунковий документ готовить постачальник або платник, а в окремих випадках банк.
Взаємні претензії по розрахунках між платником і одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно - позовному порядку без участі банку.
Рис. 5 – Форми безготівкових розрахунків